Динамічний ефект

Одне з перших місць за значимістю для споживачів в загальній системі якості одягу займають ергономічні показники статичної і динамічної відповідності. В якості основних критеріїв статичної і динамічної відповідності пропонується використати відповідність конструкції одягу антропометричним даним фігур типової статури в статиці (співмірність, баланс) і динаміці (можливість здійснення різних заданих рухів).

Антропометричну відповідність ергономічної системи "Людина - одяг" зазвичай розглядають стосовно двох її можливих станів: статичного і динамічного. Статичне є початковим для визначення раціональних розмірів і форми опорних ділянок конструкції одягу (ділянок статичного контакту) при її проектуванні і дозволяє оцінювати статичну відповідність (якість посадки) спроектованих зразків одягу і готової продукції при її серійному виготовленні.

Динамічна відповідність змінюється як в просторі, так і в часі і дозволяє оптимізувати розміри опорних ділянок одягу (ділянок динамічного контакту), знаходячи оптимальні значення припусков, в також оцінювати зручність одягу в динаміці.

Для інструментальної оцінки показників, що визначають положення борту, рукавів і бічних швів (Х1, Х2, Х3, Х4), використовуються безконтактні методи, засновані на використанні проекційних оптичних приладів або спеціальних екранів.

Необхідною умовою існування умовно рівноважної біохімічної системи "Людина - одяг" в статиці є відповідність розмірів і форми ділянок статичного контакту одягу розмірам і об'ємній формі верхньої опорної поверхні тіла людини. За відсутності необхідної відповідності в одязі виникають порушення рівноваги (балансу) - дефекти якості посадки, що зовні проявляються в порушенні гладкості її поверхні, а також рівноважного положення основних деталей на поверхні манекенів і фігур.

Це призводить до відхилень країв бортів, бічних швів, спинки, рукавів від номінального положення, зміні щільності прилягання до тіла коміра, низу виробу, погіршуючих естетичне сприйняття зовнішнього вигляду одягу і створюючих незручності в її використанні. Вказані дефекти якості одягу називають балансовими порушеннями.

При прийманні готових швейних виробів і визначенні їх сортності оцінка якості посадки одягу робиться відповідно до ГОСТ на манекенах органолептичним методом за п’ятибальною шкалою з інтервалом 0,5 балу. Розподіл балів п’ятибальної шкали для одиничних показників статичної відповідності представлений в таблиці. При повній відсутності дефектів виріб отримує оцінку п'ять балів.

Ергономічні показники динамічної відповідності швейних виробів характеризують можливість виконання людиною заданих побутових і виробничих рухів з максимальним розмахом і точністю. При цьому необхідно

Одиничні показники, що визначають статичну відповідність швейних виробів, і їх коефіцієнти ваговитості робити за допомогою моделювання реальної діяльності людини, характерного для експлуатації плечового одягу. Для цього спочатку роздягненою, а потім одягненою людиною виконуються задані рухи рук при фіксованому положенні тулуба і стоп ніг.

В якості робочих рухів вибираються прості рухи (підйом рук через сторони вгору і підйом рук вперед і вгору), що найчастіше зустрічаються, викликають максимальну зміну подовжніх розмірних ознак тулуба людини і кутових ознак, що визначають положення рук відносно тулуба. Найбільше обмеження розмаху рухів відбувається при одночасному підйомі витягнутих вперед рук, максимальне переміщення низу виробу - при підйомі рук через сторони вгору.

Тому вказані показники зовнішньої динамічної відповідності рекомендується визначати при виконанні саме цих робочих рухів.

Показник розмаху рухів рук одягненої людини P1 визначається відношенням максимальних кутів підйому рук одягненим а1 і роздягненою а2 людиною, вимірюваних за шкалою ергономічного щита і скоректованих з урахуванням початкового кута а0:

Р1(а2 - а0); (0 < Р1 < 1).

Максимальний кут підйому рук одягненою людиною в динаміці визначається фізіологічними властивостями людини і досконалістю конструкції одягу і вимірюється у момент появи відчуття тиску одягу на плечову частину руки.

Показник міри переміщення низу виробу Р2 визначається відношенням різниці висот від підлоги низу виробу з рукавом при виконанні руху h1 і початкового h0 до аналогічній різниці висот від підлоги виробу без рукава в динаміці і статиці (см):

Комплексні ергономічні показники статичної і динамічної відповідності можна використати як самостійні показники для диференційованої оцінки якості конструкції одягу в статиці і динаміці або визначити комплексний показник антропометричної відповідності, що об'єднує їх, Ко з урахуванням значущості вказаних показників (тс і тд) залежно від призначення одягу:

Ко = Кс х тс Кдх тд

де Кс, Кд - показники статичної і динамічної відповідності, бали;

тс, тд - коефіцієнти ваговитості показників статичної і динамічної відповідності.

Найбільш високе значення комплексного показника, що відповідає вищому рівню, - Ко = 0,95-1,0; хорошому - 0,8-0,94; низькому - 0,7-0,79; критичному - 0,64-0,69.

Оцінка ергономічних показників антропометричної відповідності дозволить проектувати одяг із заданим рівнем статичної і динамічної відповідності, що дозволить значно поліпшити її зовнішній вигляд, підвищити зручність і надійність в експлуатації, понизити матеріаломісткість.