Атестація лікарів-інтернів

По закінченні повного навчання лікарі-інтерни атестуються на звання лікар – спеціаліст за фахом «Педіатрія» з отриманням сертифікату, встановленого МОЗ України зразку.

У всіх випадках, коли виникають питання про допуск до атестації, лікаря-інтерна направляють у відділ інтернатури.

Лікар-інтерн представляє в Державну атестаційну комісію наступні документи:

- рапорт про допуск до іспиту лікаря- інтерна на ім'я ректора ВНЗ від куратора з підписом завідуючого кафедрою;

- щоденник обліку роботи;

- залікову книжку;

- завірені характеристики від адміністрації базової установи, де він проходив стажування, та кафедри, де він навчався на очному циклі;

- фотокартку розміром 3x4;

- копію диплому;

- реферати, науково-практичні роботи.

Атестація лікарів-інтернів включає в себе:

· контроль знань та вмінь за комп'ютерними тестовими програмами, затвердженими Міністерством охорони здоров'я України;

· оцінку Державною атестаційною комісією знань та вмінь, в тому числі володіння практичними навичками у ліжка хворого;

· співбесіду чи іншу форму підсумкової оцінки рівня засвоєння програми інтернатури.

Комп'ютерний контроль знань проводиться за тестовою комп'ютерною програмою з педіатрії, затвердженою Міністерством охорони здоров'я України, в присутності членів Державної атестаційної комісії. Оцінка підготовки лікарів-інтернів за результатами комп'ютерного тестування здійснюється за бінарною системою: "атестований", "не атестований". Атестованим вважається лікар-інтерн, який має не менше 75% правильних відповідей. При негативних результатах комп'ютерного тестового контролю лікар-інтерн вважається таким, який за рівнем підготовки не відповідає вимогам кваліфікаційної характеристики лікаря з спеціальності педіатрія. У такому разі, інтерн до подальших етапів атестації не допускається і вважається не атестованим. Перездача допускається з дозволу Голови атестаційної комісії.

При проведенні оцінки вмінь та володіння практичними навиками лікарями-інтернами з фаху «Педіатрія» обов'язковому контролю підлягають вміння проводити обстеження хворої дитини, тлумачення результатів додаткових методів дослідження, проведення диференційного діагнозу, обґрунтування та формулювання клінічного діагнозу, призначення лікування, вирішення питань подальшого спостереження, а також вміння та практичні навички надання невідкладної допомоги - згідно переліку невідкладних станів обумовлених програмою.

При незадовільній оцінці вмінь і оволодіння практичними навичками лікар-інтерн вважається таким, що не засвоїв практичні навички, передбачені навчальною програмою, і за рівнем підготовки не відповідає вимогам кваліфікаційної характеристики "лікар-спеціаліст". В цьому разі інтерн до подальших етапів атестації не допускається і вважається не атестованим.

Співбесіда чи інша форма підсумкової оцінки рівня засвоєння навчальної програми інтернатури проводиться з кожним лікарем-інтерном (за білетною чи безбілетною методикою). За результатами співбесіди з урахуванням оцінок попередніх етапів приймається рішення про рівень підготовки лікаря-інтерна і присвоєння йому звання "лікар-спеціаліст" за фахом «Педіатрія».

Керівники інтернів на базах стажування повинні бути присутні при атестації й приймати участь в обговоренні її результатів.

За результатами атестації державна атестаційна комісія може прийняти рішення:

- присвоїти звання "лікаря-спеціаліста" за фахом «Педіатрія»;

- відмовити в присвоєнні звання "лікар-спеціаліст" за фахом «Педіатрія».

Рішення приймається відкритим голосуванням. При рівній кількості голосів вирішальним є голос Голови Державної атестаційної комісії. Результати атестації доводяться до відома лікарів-інтернів одразу ж після закінчення засідання комісії.

Результати атестації оформлюються протоколом, який підписується Головою та всіма членами державної атестаційної комісії і затверджується наказом по вищому медичному навчальному закладу в десятиденний термін.