Промивання шлунку

Показання. Промивання шлунку показано при отруєнні різними речовинами, при гострому гастриті, ацетонемічному синдромі.

Обладнання. Шлункові зонди різних діаметрів, воронка, шприц Жанне, затискач, ізотонічний розчин натрія хлориду, активоване вугілля.

Техніка. Промивання шлунка дітям проводять теплим ізотонічним розчи­ном натрію хлориду або теплою водою з повареною сіллю (1 ст. л. на 5—10 л води) у великих об’ємах:

• до З міс. — 500 мл;

• до 1 року — 1 л;

• до 5 років — 3-5 л;

• до 10 років — 8—10 л.

Краще використовувати зонд із 2—3 боковими отворами, щоб запобігти його закупорюванню. Хлорид натрію викликає спазм привратника та зупиняє потрапляння отрути зі шлунка до кишечника. Промивання шлунка проводиться в положенні лежачи на боці із ледь повернутим донизу обличчям. Дітей старшого віку садять на стілець. Якщо хворий у непритомному стані, промивання проводиться після інтубації трахеї з манжеткою для профілактики затікання рідини у трахею.

Стерильний зонд вводять за корінь язика, після чого хворий робить глибокий вдих носом та починає ковтати зонд. Коли зонд занурюється до першої позначки (на 10 см від різців), заокруглений кінець його досягає шлунка. У дітей раннього віку ця відстань дорівнює 20- 25 см, у дошкільнят — 30-35 см, у дітей шкільного віку — 40-45 см Розміри зонда залежать від віку. Для немовлят використовують м’яким резиновый катетер. Частіше використовується товстий шлунковим зонд діаметром 10—12 мм при внутрішньому отворі 8 мм і довжиною 70-75 см. Промивання роблять сифонним способом або шприцем Жанне. Після введення зонда у шлунок до зовнішнього кінця резинової трубки приєднують воронку. Спочатку отримують вміст шлунку, який залишають для хімічного аналізу. Потім воронку наповнюють приготованою рідиною і піднімають догори. Коли рідина опуститься до нижньої частини конуса воронки, останню опускають до рівня голови дитини. Як тільки воронка заповниться вмістом шлунка і промивною рідиною, резинову трубку затискають нижче конуса воронки і все це зливають в ємкість. Воронку знову заповнюють чистою рідиною і так повторюють до тих пір, доки із шлунка не будуть потраплятичисті промивні води. Контроль кількості введеної та виведеної рідини дозволяє запобігти небезпеці надмірного водного навантаження. Наприкінці промивання до шлунка вводять завись активованого вугілля (1-3 ст. л. на склянку води) та залишають її у шлунку на 5-10 хвилиніз подальшим повним виведенням. Перед тим, як видалити зонд, через нього вводять відповідну протиотруту (за потребою).

Активоване вугілля є хорошим адсорбентом сулеми, стрихніну, морфіну, нікотину, атропіну, барбітуратів. Доцільно використовувати універсальну протиотруту, що складається із однієї частини таніну, двох частин активованого вугілля та однієї частини оксиду магнію.

Для зменшення всмоктування застосовують обволікуючі засоби: вівсяний відвар, білкову воду (1-2 яєчних білки на 1 л води). Яєчний білок використовують при отруєннях важкими металами, кислотами. При отруєннях з опіком стравоходу використовують густий розчин яєчних білків (10—12 білків на 1 літр води). Танін в 0,5% розчині зв’язує деякі алкалоїди, утворюючи важкорозчинні комплекси і зменшуючи подразнення слизової оболонки шлунка.

Одноразове промивання не завжди забезпечує повне видалення вмісту шлунка, тому доцільно повторювати його кілька разів з інтервалом у 2-3 години, а для припинення всмоктування з кишечника і швидкої евакуації кишкового вмісту вводити сольовий послаблюючий засіб — сульфат магнію або сульфат натрію. Для цього після промивання вводять у зонд 15-20 г сульфату магнію в 100 мл води. При отруєнні жиророзчинними отрутами (бензин, трихлоретилен) вводять вазелінову олію у розрахунку 2-3 мл/кг маси тіла.

Можливі ускладнення. Попадання зонду до трахеї, аспірація шлунковим вмістом.

Перша допомога. Витягти зонд.