Конвенція ООН про морське перевезення вантажів 1978р. (Гамбурзькі правила)

З ініціативи країн, що розвиваються, які наполягали на створенні нового правового режиму морського перевезення вантажу, в рамках ООН була розроблена та прийнята Конвенція ООН з морського перевезення вантажів 1978 р. (Гамбурзькі правила), яка покликана замінити як Гаазькі правила, так і Правила Вісбі.

Гамбурзькі правила вступили в силу в листопаді 1992 р.

Гамбурзькі правила застосовуються щодо договорів морського перевезення вантажу між двома різними державами:

а) коли порт навантаження знаходиться у державі-учасниці;

б) коли коносамент, транспортна накладна чи інший документ, який підтверджує наявність договору морського перевезення вантажу, виданий у державі-учасниці;

в) коли договір морського перевезення вантажу відповідає Гамбурзьким правилам або національному законодавству, яке ґрунтується на Гамбурзьких правилах;

г) коли порт розвантаження знаходиться у державі-учасниці.

Гамбурзькі правила розширили поняття перевізника, під яким розуміється будь-яка особа, якою або від імені якої з вантажовідправником укладений договір морського перевезення вантажу. Крім того, введено поняття фактичного перевізника, яке означає будь-яку особу, якому перевізником доручено здійснення перевезення вантажу, і включає будь-яку іншу особу, якій доручено здійснення перевезення.

Вантажовідправник означає будь-яку особу, якою або від імені якої укладений договір морського перевезення вантажу з перевізником, або будь-яка інша особа, яка або від імені якої вантаж фактично здається у зв’язку з договором морського перевезення вантажу.

Вантажоотримувач означає особу, яка уповноважена на отримання вантажу.

Якщо відповідно до Гаазьких правил перевезення вантажу охоплює період з моменту навантаження вантажів на борт судна до їх вивантаження з судна, то Гамбурзькі правила включають у період відповідальності перевізника весь час, протягом якого вантаж знаходиться у порту навантаження, під час перевезення та в порту вивантаження у віданні перевізника.

Перевізник несе відповідальність за шкоду, яка є результатом втрати або пошкодження вантажу, а також затримки у здачі, якщо не доведе, що він, його службовці або агенти вжили всіх заходів, які могли розумно вимагатися, щоб запобігти таких наслідків.

Таким чином підтверджено, що відповідальність перевізника ґрунтується на принципі презумпції вини. Однак зроблено одне виключення – якщо втрата або пошкодження вантажу відбулись в результаті пожежі, то тягар доведення вини перевізника лежить на особі, яка заявила такі вимоги.

Перевізник не несе відповідальності, окрім як за загальною аварією, у тих випадках, коли втрата, пошкодження чи затримка вантажу у здачі виникли внаслідок заходів щодо рятування життя або розумних заходів щодо рятування майна на морі.

З підстав звільнення перевізника від відповідальності виключена «навігаційна помилка».

У Гамбурзьких правилах строк позовної давності на відміну від Гаазьких (1 рік) збільшений до 2 років.

Істотні зміни відбулись з нормами про обмеження відповідальності. Гамбурзькими правилами передбачена більш висока межа відповідальності перевізника за місце або одиницю вантажу. При цьому використовується умовна розрахункова одиниця, яка отримала розповсюдження у практиці держав-членів МВФ – спеціальне право запозичення (Special Drawing Right – SDR).

Гамбурзькі правила встановили межу відповідальності перевізника за місце або одиницю вантажу у розмірі 835 SDR або 2,5 SDR за кожний кг брутто втраченого чи пошкодженого вантажу в залежності від того, яка сума вище («дуалістична система»). Правила допускають можливість застосування умовних франків (12500 франків за місце або 37,5 франки за 1 кг брутто, відповідно).

В настоящей Конвенции: "Перевозчик" означает любое лицо, которым или от имени которого с грузоотправителем заключен договор морской перевозки груза. "Фактический перевозчик" означает любое лицо, которому перевозчиком поручено осуществление перевозки груза или части перевозки, и включает любое другое лицо, которому поручено такое осуществление перевозки. "Грузоотправитель" означает любое лицо, которым или от имени или от лица которого заключен договор морской перевозки груза с перевозчиком, или любое лицо, которым или от имени или от лица которого груз фактически сдается перевозчику в связи с договором морской перевозки. "Грузополучатель" означает лицо, управомоченное на получение груза. "Груз" включает живых животных; в тех случаях, когда товары объединены в контейнере, на паллете или подобном приспособлении для транспортировки или когда они упакованы, "груз" включает такое приспособление для транспортировки или упаковку, если они предоставлены грузоотправителем. "Договор морской перевозки" означает любой договор, в соответствии с которым перевозчик за уплату фрахта обязуется перевезти груз морем из одного порта в другой; однако, договор, охватывающий перевозку морем, а также перевозку каким-либо иным способом, рассматривается как договор морской перевозки для целей настоящей Конвенции лишь в той степени, в какой он относится к перевозке морем. "Коносамент" означает документ, который подтверждает договор морской перевозки и прием или погрузку груза перевозчиком и в соответствии с которым перевозчик обязуется сдать груз против этого документа. Указание в документе о том, что груз должен быть сдан приказу поименованного лица или приказу, или предъявителю, представляет собой такое обязательство. Письменная форма" включает наряду с прочим телеграмму и телекс. Конвенция Организации Объединенных Наций о договорах полностью или частично морской международной перевозки грузов (Нью-Йорк, 11 декабря 2008 года). Ще не набула чинності.