Методичні вказівки до написання бакалаврської роботи

Вступ

У вступі до бакалаврської роботи слід розкрити такі питання:

– актуальність теми (значення якісного обліку, аналізу і аудиту (контролю) для діяльності підприємства та ін.);

– мета та завдання бакалаврської роботи. Наприклад, мета даної бакалаврської роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних і методичних засад обліку і аналізу кредитних операцій банків та розробці практичних рекомендацій щодо їх удосконалення.

Мета бакалаврської роботи досягається шляхом виконання таких завдань:

– розкриття економічної характеристики кредитних операцій банків, їх оцінки та класифікації;

– дослідження стану первинного, синтетичного та аналітичного обліку кредитних операцій та методики формування звітності про кредитні операції у банку;

– проведення аналізу кредитних операцій банку;

– формулювання пропозицій з удосконалення методики обліку та аналізу кредитних операцій на прикладі банку;

– об’єкт дослідження (наприклад, об’єктом дослідження є процес видачі кредитів позичальникам);

– предмет дослідження (наприклад, предметом дослідження є теоретичні засади та діюча практика бухгалтерського обліку та аналізу кредитних операцій банків);

– найменування підприємства (бюджетної установи, банку), яке є базою дослідження;

– інформаційна база дослідження (нормативні акти, посібники, підручники, монографії, статті);

– методи дослідження (загальнонаукові – аналіз, синтез, індукція, дедукція та спеціальні (порівняння, групування, структурно-динамічний аналіз, параметричний аналіз та ін.);

– коротка характеристика змісту кожної структурної частини бакалаврської роботи (починаючи від вступу і закінчуючи додатками).

Загальний обсяг вступу не повинен перевищувати 4 сторінок.

Основна частина

Основна частина роботи готується за погодженим із керівником планом. Як правило, вона починається з економічної характеристики об’єкта обліку, аналізу, аудиту (контролю). Необхідно дати визначення об’єкта дослідження, розглянути підходи до його класифікації, визнання та оцінки за нормативними документами (положеннями, стандартами, методичними вказівками, інструкціями) та дослідити його сутність за даними вітчизняної і зарубіжної економічної літератури.

Далі розкривається організаційно-економічна характеристика підприємства (бюджетної установи, банку), для чого використовується статут, та наводяться і аналізуються основні техніко-економічні показники за 2 роки. Слід також подати інформацію про діяльність підприємств-конкурентів та висвітлити статистичні дані щодо основних показників діяльності галузевого та регіонального рівня.

Наступним кроком є дослідження методики обліку об’єкта. Методику бухгалтерського обліку краще розкривати за його етапами – первинний, синтетичний та аналітичний, далі слід висвітлити процес формування показників фінансової звітності.

Варто розглядати фактичні господарські операції, що здійснювалися на базі дослідження за останній рік (в окремих випадках за погодженням з керівником та завідувачем кафедри – за два роки).

При характеристиці первинного обліку (документуванні) рекомендується охарактеризувати типові первинні документи, що стосуються обраного об’єкта дослідження.

При опрацюванні даних аналітичного та синтетичного обліку (Аналіз рахунку, Картка рахунку, Журнал, Меморіальний ордер тощо) потрібно подати типову кореспонденцію рахунків (без посилання на документи). Кореспонденцію рахунків слід узагальнити у табличному вигляді (зразок наведено у додатку 4). Порядок формування показників фінансової звітності щодо об’єкта обліку варто висвітлити окремим підрозділом.

Аналітичний розділ бакалаврської роботи потрібно розпочати ретроспективним аналізом («горизонтальним» – оцінкою динаміки; «вертикальним» – структурно-динамічним) за даними бази дослідження за два останніх роки (приклад проведення структурно-динамічного аналізу продемонстровано у додатку 5).

Слід вказати завдання аналізу, окремо зупинитися на зіставності даних, адже процес реформування обліку в Україні ще не завершився і постійно оновлюються чинні вимоги до формування показників, які вказуються у звітності. Усі розрахунки необхідно навести у табличній формі і доповнити графічними ілюстраціями, що найбільш доречні в кожному випадку. Наприклад, для ілюстрації змін у структурі краще скористатись секторними діаграмами, для динаміки – звичайним графіком, або використати інтегрований підхід – стовпчикові діаграми.

Далі проводиться параметричний аналіз (аналіз коефіцієнтів). Варто традиційну методику розрахунку коефіцієнтів на основі балансу, звіту про фінансові результати доповнити коефіцієнтами, розрахованими на підставі звіту про рух грошових коштів, і порівняти отримані результати. Крім того, під час аналізу, як правило, не використовуються примітки до фінансових звітів, які надають можливість зробити розрахунки за так званим «оптимістичним» та «песимістичним» сценаріями.

Наприклад, запаси або основні засоби бази дослідження є заставою за отриманий в банку кредит. За песимістичним сценарієм можна розрахувати фінансові коефіцієнти, вважаючи, що власність на ці активи отримав банк і саме таким чином погашене зобов’язання по кредиту та відсотках. Порівнювати отримані результати параметричного аналізу з «оптимальними» значеннями коефіцієнтів слід дуже обережно, адже вони можуть не стосуватися виду економічної діяльності, до якого належить база дослідження, або взагалі бути розрахованими не для умов України.

Факторний аналіз доцільно проводити за показниками, щодо яких спостерігається негативна динаміка, для визначення негативно діючих чинників (факторів). Їх варто розділити на зовнішні та внутрішні за відношенням до бази дослідження, щоб обґрунтувати пропозиції щодо усунення негативних чинників на базі дослідження. Факторний аналіз доцільно проводити з використанням лише одного прийому (ланцюгових підстановок, абсолютних різниць чи відносних різниць).

Розділ, присвячений аудиту (контролю), повинен передбачати чітке визначення суб’єктів його здійснення, їх функцій, обов’язків, прав, відповідальності. Організаційні аспекти аудиту (контролю) можуть бути узагальнені у вигляді організаційної моделі, яка включає завдання, джерела, методи здійснення, оформлення результатів та прийоми наступного контролю. У разі аудиту доцільно використати програми оцінки системи внутрішнього контролю та підтвердження показників обліку і звітності, оцінки ефективності управлінських рішень тощо. Далі за окремими завданнями аудиту описується методика їх досягнення на базі дослідження.

Висновки

У висновках слід навести підсумки проведеного дослідження. Послідовність викладення висновків визначається поставленими у вступі завданнями (починаючи від економічного змісту і закінчуючи висновками). Висновки повинні містити не тільки просту констатацію фактів, а й власну оцінку як нормативних вимог до обліку, аналізу, аудиту (контролю), так і до методики обліку, аналізу, аудиту (контролю) на підприємстві. Пропозиції з удосконалення методики обліку, аналізу і аудиту (контролю) повинні базуватися на недоліках, виявлених у попередніх розділах, та бути обґрунтованими. Доречно пояснити, які переваги отримає база дослідження внаслідок усунення цих недоліків.

Обсяг висновків не повинен перевищувати 5 сторінок.