(обґрунтування його концепції – феноменологічне)
У концепції Р.Марчича допозитивне право, яке феноменологічно осягається у своєму реальному існуванні, зображується як універсальний нормативний порядок усього, що оволодіває буттям.
______________________
В. Представники “феноменологічної школи права” за “апріорне право” фактично видають те загальне, що міститься у різних правових системах.
______________________
Саме таку схему пропонує Р.Марчич: наявність позитивно-правових систем як особливогопередбачає з неминучістю існування загального – апріорного допозитивного права.
Феноменологічна етика М.Шелера
Положення феноменології про “ідеальне буття сутностей” інтерпретується як буття об’єктивних ідеальних сутностей.
______________________
Цінностям приписується ідеальне буття, незалежне від свідомості, і абсолютна позачасова значущість.
Цінності характеризуються не лише ідеальним буттям у собі, але і належним: коли вони покликані і виокремленні із буття у собі, тоді на передній план виступає їх якість належного, яка зв’язує суб’єкта пізнання.
|
|
______________________
Пізнання цінностей відбувається не раціональним шляхом, а за допомогою “ціннісного почуття”, яке перевершує межі розуму.
Концепція “культурного права” Х.Коiнга
Х.Коінг, виходячи з концепції існування ідеальних абсолютних цінностей соціальної етики, вбачав у них масштаб впорядкування принципів права, які випливають із людської природи або ж природи речей.
______________________
Природне право розглядується на двох рівнях:
1. як абсолютне, що осягається в результаті апріорного ціннісного пізнання (і що втілене у недопізнану до кінця ідею права),
2. як принципи справедливості, зумовлені певною історичною ситуацією, отримані на базі “емпіричних даних”.
______________________
Основою закону постає “культурне право” як синтез природного права першого і другого рівнів, т.б. поєднання апріорно абсолютних (ціннісних) та емпірично відносних принципів.