Показники економічної ефективності аграрного виробництва

Практично не існує єдиного узагальнюючого показника для визначення економічної ефективності аграрного виробництва. Ця оцінка ґрунтується на використанні системи взаємопов'язаних показників натурального та вартісного обчислення, які відображають дію і форми вияву об'єктивних економічних законів у матеріальному виробництві аграрної сфери економіки, з урахуванням її особливостей, вплив різних чинників на процес виробництва. Через це показники не можуть бути єдиними для всього сільського господарства, окремих його галузей і видів продукції, а повинні враховувати специфіку виробництва. Необхідність використання системи показників обумовлена також різним характером виміру ефекту і різним за економічною природою видом використовуваних ресурсів.

Найпростішими і вихідними показниками для оцінки аграрного виробництва є натуральні: врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність тварин. Одержання вищої врожайності - це найважливіше завдання аграрних підприємств, оскільки вона забезпечує виробництво певного обсягу продукції та безпосередньо впливає на рівень інших показників господарювання, зокрема на розвиток тваринницьких галузей. Чим вища врожайність зернових і кормових культур, тим вищий рівень продуктивності тварин.

Важливість підвищення урожайності посилюється тим, що вона визначає рівень та ефективність використання землі як головного засобу виробництва.

Проте натуральні показники виявляють лише один аспект досягнутої ефективності, дають звужену характеристику використання окремого ресурсу і не показують сукупних затрат праці, які забезпечили одержання цієї врожайності або продуктивності тварин. У процесі ж виробництва продукції беруть участь працівники матеріального виробництва, основні й оборотні фонди, здійснюються інші матеріальні витрати. Один і той самий рівень урожайності можна досягти за різних затрат праці та засобів або за одного рівня урожайності може бути різна якість продукції, що в кінцевому підсумку позначиться на ефективності.

Щоб забезпечити об'єктивність оцінки діяльності підприємства і мати змогу порівняти затрати та результати виробництва, обсяг виробленого продукту переводять у вартісну форму.

Найважливішими вартісними показниками, що характеризують діяльність підприємства, є обсяг валової й товарної продукції, розмір поточних витрат і фондових вкладень, дохідність виробництва. На їх основі можна визначити продуктивність праці, фондовіддачу, матеріаломісткість, обчислити валовий і чистий дохід, а також показники рентабельності.

Показники економічної ефективності поділяються на часткові та загальні.

До часткових належать: обсяг виробленої продукції, врожайність сільськогосподарських культур, продуктивність тварин, продуктивність праці, фондовіддача, матеріаловіддача, собівартість продукції.

Обсяг продукції як результат виробництва - це кількість виробленої впродовж певного періоду продукції, яка відображає загальний ефект і залежить від мети підприємства.

Продуктивність праці характеризує ефективність використання живої праці робітників, зайнятих безпосередньо на виробництві певного виду продукції, і показує, яку кількість продукції вироблено за одиницю часу.

Фондовіддача відображає ефективність використання затрат минулої праці, втіленої в основних виробничих засобах, і показує, скільки одержано валової продукції в розрахунку на одиницю засобів.

Матеріаловіддача відображає ефективність використання матеріальних затрат і засвідчує, скільки отримано валової продукції в розрахунку на одиницю матеріальних затрат.

Собівартість продукції в загальному вигляді характеризує ефективність використання всіх спожитих засобів виробництва і показує, що затратило підприємство на виробництво певного виду продукції.

Для більш предметної оцінки діяльності підприємства використовують систему загальних показників економічної ефективності, які можна подати в такій послідовності:

- виробництво валової продукції в розрахунку на один гектар сільськогосподарських угідь, на середньорічного працівника, на одну затрачену людино-годину, на 100 грн. виробничих витрат, на 100 грн. основних виробничих фондів і оборотних засобів:

- величина валового та чистого доходу і прибутку в розрахунку на один гектар сільськогосподарських угідь, на одного середньорічного працівника, на одну людино-годину, на 100 грн. витрат виробництва, на 100 грн. основних виробничих фондів і оборотних засобів:

- рівень рентабельності й норма прибутку підприємства.

Одержані показники економічної ефективності діяльності аграрних підприємств використовують для проведення економічного аналізу. Вони дають комплексну оцінку ефективності використання землі, трудових ресурсів, основних і оборотних фондів, окупності виробничих витрат.

10.3. Рентабельність аграрного виробництва

Рентабельність відносять до найважливіших економічних категорій, які характеризують ефективність діяльності підприємств на засадах господарського розрахунку. Вона означає дохідність, прибутковість підприємства. Рентабельно працює підприємство тоді, коли воно отримало надлишок над витратами на виробництво продукції у вигляді доходу. Доходом підприємства є частина вартості валової продукції, що залишилася після відшкодування затрат на її виробництво.

Рентабельність належить до показників, що певною мірою узагальнено характеризують економічну ефективність діяльності підприємства. У ньому відображаються результати затрат не лише живої, а й уречевленої праці, ступінь використання засобів виробництва, якість реалізованої продукції, рівень організації виробництва та його управління.

Результатом господарської діяльності аграрних підприємств є чистий дохід, який залишається після вирахування з вартості продукції витрат на її виробництво.

Чистий дохід - це грошовий вираз вартості додаткового продукту, створеного додатковою працею робітників окремого підприємства.

Якщо чистий дохід відображає виробничі відносини лише у сфері виробництва, то прибуток характеризує виробничі відносини як у сфері виробництва, так і у сфері обміну. Він засвідчує реально досягнутий результат і показує, яку суму грошей і який зиск отримало підприємство від реалізації того чи іншого виду продукції. Однак прибуток не може достатньою мірою відображати внесок кожного окремого підприємства у створення чистого доходу суспільства. Прибуток підприємства залежить від обсягу та якості реалізованої продукції, її структури, рівня собівартості та фактичної реалізаційної ціни.

Охарактеризувати рентабельність виробництва окремого виду продукції або підприємства загалом, використовуючи лише абсолютне значення прибутку, недостатньо. Її необхідно порівняти з виробничими затратами. Для цього використовують відносний показник - рівень рентабельності.

Рівень рентабельності - це відсоткове відношення прибутку до суми матеріально-грошових затрат, пов'язаних з виробництвом і реалізацією продукції. Рівень рентабельності виробництва визначають за формулою:

Рівень рентабельності виробництва окремого виду продукції можна визначати, використовуючи обсяг чистого доходу і суму витрат у галузі, або одержаний прибуток у розрахунку на одиницю продукції та її собівартість. Рівень рентабельності, який визначено для підприємства, характеризує сукупний рівень рентабельності й за економічним змістом показує, скільки отримано копійок прибутку в розрахунку на одну гривню виробничих витрат загалом на цьому підприємстві. Аналогічною за економічним змістом є характеристика рівня рентабельності виробництва окремого виду продукції.

Визначений у такий спосіб рівень рентабельності виявляє ефективність лише спожитих засобів виробництва. Проте в процесі господарської діяльності підприємства щорічно купують основні засоби виробництва, сировину, основні й допоміжні матеріали, необхідні для здійснення процесу виробництва. Тому доцільно визначати не лише рентабельність виробничих затрат, де основні засоби виступають у вигляді амортизаційних відрахувань, але й основні та оборотні фонди. Для цього використовують норму прибутку.

Норма прибутку - це відсоткове відношення маси прибутку до середньорічної балансової вартості основних і оборотних фондів. Її визначають за формулою

Показник «норма прибутку» визначають загалом для підприємства. За економічним змістом одержаний результат показує, скільки підприємство отримало прибутку на 1 грн. виробничих фондів, а у відносному - яка їх частка окупилася впродовж року. На практиці є випадки, коли підприємства виробляють однойменний вид продукції, наприклад, яйце, і мають однаковий рівень рентабельності, а норму прибутку різну. Нижча норма прибутку засвідчує, що це підприємство використовує основні й оборотні фонди менш ефективно.