2015-10-22
348
Основні з них:
| Течія | Представники | Основні проблеми | ||
| Позитивізм | О. Конт М. Шлік, Р. Карнап, Г. Рейхенбах, О. Нейрат, Б. Рассел | Наскільки можливою є філософія в статусі науки? Завдання філософії – верифікація наукового знання. | ||
| Марксизм | К. Маркс, Ф. Енгельс | Філософія – наука про загальні закони розвитку природи, суспільства та людського мислення, підґрунтя ідеології перетворення суспільства на комуністичних засадах. | ||
| Ч. Пірс, Д. Дьюї, Д. Мід. | Філософія не повинна займатися роздумами про початки буття, а має виробити науковий метод, що дозволить розв’язати проблеми, які постають перед конкретними людьми. Істиною є успіх, продуктивність, корисність конкретної ідеї в досягненні мети, що постає в досвіді. | ||
| Феноменологія | Е. Гуссерль | Висуває цілком нове трактування природи свідомості. Філософія є феноменологією, або наукою про чисту свідомість як споглядання значень, сконструйованих самою свідомістю. | ||
| Методологічні концепції науки | К. Поппер, Кун (Томас Семюел), І. Лакатос | Як виникає наукова теорія? Яким є критерій вибору з певної кількості конкурентних теорій? | ||
| Неокантіанство | В. Віндельбанд Г. Ріккерт | Завдання філософії – формувати світогляд на основі теорії абсолютних цінностей. | ||
| Філософія життя | В.Дільтей Ф. Ніцше | Культура, мораль, наука здійснюють підміну “життя” як вічного руху колективно-егоїстичним способом виживання людей. Лише нова людина, “надлюдина”, здатна ствердити свою свободу в самотньому протистоянні світу і в такий спосіб пройнятися світовою гармонією. | ||
Екзистенціалізм 
| М. Гайдеґґер, К.Ясперс, Ж.-П.Сартр, А.Камю | Буття і реальність, про які запитує філософія, існують лише у свідомості людини як її суб'єктивний світ. Те, що може дослідити філософія, – це механіка трансформації зовнішнього світу в структуру особистісного ставлення до світу. | ||
| Психоаналіз | З. Фрейд | Підвалиною людського буття є сфера несвідомого. Буття людини двоїсте. Воно детермінується, з одного боку, підсвідомою психічною енергією ірраціональних потягів, поривань, інстинктів, а з другого – раціоналістичною свідомістю. | ||
| Новітній психоаналіз | К. Ґ. Юнґ, Е. Фромм | Сфера несвідомого включає в себе фундаментальні образи-символи, сформовані за архаїчної доби, вони є певним проектом, матрицею, згідно з якою в людства формується ставлення до дійсності – архетипи колективного несвідомого. | ||
| Структурний аналіз | М. Фуко, К. Леві-Стросс | Несвідоме ховає в собі структуру, тобто сукупність регулятивних залежностей, соціальних взаємин, що виявні в мові спілкування. Воно – ірраціональне, а тому виявити ірраціональну структуру культури можна лише символічно, користуючись аналізом засобів мови. |
|
|
|
