Комп’ютерна система це сукупність взаємозалежних і одночасно функціонуючих апаратурно-програмних обчислювачів, що здатна не тільки реалізувати (паралельний) процес рішення складного завдання, але й апріорі й у процесі роботи автоматично настроюватися й перебудовуватися з метою досягнення адекватності між своєю структурно-функціональною організацією й структурою й характеристиками розв’язуваного завдання.
Засоби даного напрямку ґрунтуються на принципі масового паралелізму при обробці інформації. Комп’ютерні системи (у концептуальному плані) є діалектичною протилежністю ЕОМ, їхнє функціонування засноване на імітації роботи не окремих людей, зайнятих розрахунками, а колективів людей-обчислювачів. Це дозволяє перебороти бар’єр продуктивності, що існує для ЕОМ, досягти високої надійності й живучості, здійснювати рішення завдань, значно поліпшити техніко-економічні показники. Даний напрямок адекватно враховує поточні досягнення в технології БІС і орієнтований на застосування напівпровідникових пластин з більшим числом елементів обробки інформації.
Дисципліна складається з основних розділів: класифікація комп’ютерних систем (КС); архітектури комп’ютерних систем; організація обчислень в КС; організація пам’яті та уведення-виведення в комп’ютерних системах; топології КС; експлуатація та діагностика, надійність і контроль у комп’ютерних системах.
Зміст навчального (лекційного) матеріалу
Рекомендована література
1. Хорошевский В.Г. Архітектура вычислительных систем. М.: Учебное пособие для вузов, 2005. – 512 с.
2. Воеводин В.В., Воеводин Вл.В. Параллельные вычисления. - СПб.:-Петербург, 2002.- 608 с.
3. Грегори Р. Эндрюс. Основы многопоточного параллельного и распределенного программирования.: Пер с англ. -.М.: Издательский дом “Вильямс”, 2003. - 512 с.
4. Ладыгин И.И., Белоцицкий Н.С. Основы построения вычислительных систем. М.: Издательство МЭИ, 1992. 70 с.
Лабораторна робота №1. Класифікація комп’ютерних систем.