Класифікація орендних операцій

Різновидами лізингу виступають:

§ чистий лізинг, при якому орендодавець не надає послуг протягом усього строку оренди, усі витрати з обслуговування та ремонту бере на себе орендар;

§ «мокрий» лізинг, або лізинг зі спеціальними послугами полягає у тому, що орендодавець бере на себе додаткові зобов'язання з ремонту, обслуговування машин та обладнання, сплати податків, страхування, вартість яких лізингова компанія включає у вартість орендних платежів;

§ сервісний лізинг, суть якого полягає у тому, що компанія-орендар, яка бере участь у спорудженні об'єкта «під ключ», укладає з декількома орендодавцями безліч договорів лізингу з наданням спеціальних послуг, згідно з якими орендує будівельну техніку, експлуатаційний персонал та отримує від лізингодавців ряд супутніх послуг;

§ повний лізинг передбачає більше, ніж при «мокрому» лізингу, залучення орендодавця до поточної оперативно-комерційної діяльності фірми-орендаря; він передбачає надання орендодавцем таких додаткових послуг: здійснення маркетингових досліджень, організацію поставок сировини, необхідної для оптимальної роботи обладнання, набір кваліфікованої робочої сили для адекватної експлуатації та техобслуговування поставленої техніки.

Угода з універсальною лізинговою компанією є найбільш комплексною. Зовнішньоекономічна операція починається з того, що орендар сам вибирає необхідне йому обладнання з певними технічними характеристиками (1), повідомляє потенційного постачальника (виробника обладнання або торгову фірму) про свій намір замовити дане обладнання через посередництво конкретної лізингової компанії (2). Фірма-постачальник складає бланк замовлення на дане обладнання та висилає його орендарю (3). Одночасно орендар звертається до лізингової компанії із запитом про можливість отримання даного обладнання в оренду, додавши при цьому документи про свій фінансовий стан та рахунок-проформу на це обладнання (4). Лізингова компанія, прийнявши позитивне рішення, письмово повідомляє про це орендаря, додаючи загальні умови лізингової у годи (5), і одночасно лізингова компанія інформує постачальника обладнання про те, що вона має намір придбати у нього дане обладнання (6). Орендар, ознайомившись із загальними умовами лізингової угоди, надсилає лізинговій компанії лист із підтвердженням-зобов'язанням, підписаним екземпляром загальних умов угоди (або між лізинговою компанією та орендарем укладається лізингова угода) та завізованим бланком замовлення на обладнання (7). Отримавши ці документи, лізингова компанія підписує бланк замовлення та надсилає його постачальнику обладнання (або укладає з ним контракт купівлі-продажу) (8). Фірма-постачальник відвантажує обладнання на адресу орендаря, який організовує його прийняття (9). Постачальник та орендар підписують протокол про поставку та прийняття (10) і направляють його лізинговій компанії (11). Отримавши протокол, лізингова компанія оплачує вартість обладнання фірмі-постачальнику (12). Часто лізингова компанія тільки фінансує угоду з оренди обладнання, причому на гроші, які вона одержала в кредит у банку; після надходження платежів за оренду від орендаря лізингова компанія повертає банку кредит. Обов'язки з гарантійного ремонту обладнання та техобслуговування покладаються на постачальника обладнання.

Розрахунок суми мінімального орендного платежу здійснюється за формулою:

(62)

де: ДВО – дійсна вартість суми мінімальних орендних платежів (справедлива вартість об'єкта оренди);

– сума мінімального орендного платежу, що сплачується регулярно; n – кількість періодів, за які сплачується орендна плата й нараховуються відсотки; і – ставка відсотка для зазначеного періоду.

Графік сплати лізингових платежів наведений в табл. 4.24

Таблиця 4.24