Класифікація інновацій

Перша класифікація, яка стала класичною і використовувалася до кінця 60-х років ХХ ст., належить Й. Шумпетеру. Він виокремив 5 інновацій:

- Виробництво нового продукту або продукту з якісно новими властивостями;

- Впровадження нового засобу виробництва, в основу якого покладено нове відкриття або новий підхід щодо комерційного використання продукції;

- Освоєння нового ринку збуту певною галуззю;

- Залучення нових джерел сировини та напівфабрикатів;

- Впровадження нових організаційних форм.

На сучасному етапі інновації класифікують за різними ознаками:

1. За змістом діяльності:

- Технологічні;

- Виробничі;

- Економічні;

- Торговельні;

- Соціальні;

- управлінські.

2. За ступенем новизни виділяють:

— базові (поява нового способу виробництва чи рані­ше невідомого продукту, які започатковують або дають імпульс розвитку нової галузі, наприклад винайдення парового двигуна, атомної енергії, радіо, напівпровідни­ків тощо);

— поліпшувальні (упровадження нових видів вироб­ництв, що реалізують інноваційний потенціал базової ін­новації; вони дають змогу поширювати і вдосконалювати базові покоління техніки, створювати нові моделі машин і матеріалів, поліпшувати параметри продукції, що випус­кається);

— псевдоінновації (інновації, які залучаються фірма­ми у технологічний процес чи продукт, щоб затримати зниження норми прибутку і продовжити життєвий цикл поліпшувальної інновації, наприклад зміна дизайну това­ру, матеріалу, з якого він виготовляється; зміна способу рекламування тощо).

3. За сферою діяльності підприємства:

- інновації на вході в підприємство як систему (те, що надходить у виробництво)

- інновації на виході з виробництва

- інновації у структурі підприємства (цільові зміни).

4. За інтенсивністю інноваційних змін:

- інновації нульового порядку (зберігає і оновлює існуючі функції і частини)

- першого (кількісна зміна)

- другого (перегрупування чи організаційні зміни)

- третього (адаптаційні зміни)

- четвертого (новий варіант – найпростіша якісна зміна)

- п’ятого (нове покоління)

- шостого (новий вид)

- сьомого (новий рід).

5. За рівнем об’єктивного та суб’єктивного сприйняття:

- абсолютна новизна

- відносна новизна

- умовна новизна

- суб’єктивна новизна.

6. За причинами виникнення:

- реактивні (реакція на нові перетворення)

- стратегічні (отримання конкурентних переваг).


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: