Сутнісна характеристика окремих видів витрат підприємства (схема)

1. Елементні витрати є структурно однорідними і первинними, вони мають єдиний економічний зміст. До них належать (П(С)БО №3 „Звіт про фінансові результати”):

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація ОФ і нематеріальних активів;

- інші витрати.

2. Комплексні витрати є різнорідними за складом і охоплюють кілька елементів витрат. Їх групують за економічним призначенням процесів калькулювання продукції, т.т. за статтями витрат (це адміністративні витрати, загально виробничі, витрати на збут).

3. Постійні витрати є функцією часу, а не обсягу продукції. Їх загальна величина не залежить від кількості виробленої продукції.

4. Змінні – витрати, загальна величина яких за певний період залежить від обсягу виготовленої продукції. В їхньому складі відокремлюють пропорційні та непропорційні витрати.

5. Прямі витрати – безпосередньо пов’язані з виготовленням певних видів продукції. Вони м.б. прямо розраховані на фізичну одиницю виробу.

6. Непрямі витрати – не можна безпосередньо визначити за окремим різновидом продукції, оскільки вони пов’язані з виготовленням різних виробів (наприклад, зарплата обслуговуючого і управлінського персоналу, утримання та експлуатація ОЗ).

Співвідношення прямих і непрямих витрат залежить від рівня спеціалізації виробництва, його організаційної структури та методів обліку і нормування витрат.

Управління витратами – процес цілеспрямованого формування витрат за їх видами, місцем виникнення та постійний контроль і стимулювання їх зниження. Система управління витратами має такі функціональні підсистеми:

1) Виявлення чинників економії витрат ресурсів.

2) Нормування, планування, облік і аналіз витрат.

3) Стимулювання економії ресурсів і зниження витрат.

В процесі планування встановлюють граничні (допустимі) загальні витрати у виробничих підрозділах і в цілому на підприємствах. Порівняння фактичних витрат з плановими (кошторисами) дає змогу в процесі економічного аналізу оцінювати роботу окремих підрозділів щодо використання ресурсів, знаходити відхилення фактичних витрат від планових і відповідно стимулювати їх зниження.