Задача 1. Засвоєння принципу приведення

Тема1. Ефективність нової техніки. Витратний підхід.

Поняття нової техніки та приведених витрат.

Нова техніка – це вперше реалізовані у народному господарстві результати наукових досліджень і прикладних розробок, що містять винаходи і інші науково-технічні досягнення, а також нові, досконаліші засоби і предмети праці, способи організації виробництва і праці, що забезпечують при їх застосуванні у виробництві підвищення його техніко-економічних характеристик або вирішення інших соціальних задач.

Рішення про доцільність створення і впровадження нової техніки приймається на основі економічного ефекту, що визначається на річний обсяг випуску нової техніки в розрахунковому році або на підставі річного економічного ефекту (РЕЕ)

За розрахунковий рік береться перший рік планованого терміну освоєння нової техніки. Звичайно це другий або третій рік серійного випуску нової техніки або використання нової технології.

Річний економічний ефект нової техніки - це сумарна економія всіх виробничих ресурсів, матеріалів, капіталовкладень, живої праці, яку одержує народне господарство у результаті виробництва і використання нової техніки, що в кінцевому підсумку втілюється в підвищенні національного доходу.

При розрахунках річного економічного ефекту мова може йти:

1. про економічний ефект, одержуваний у кожен окремий рік від впровадження нової технології, сировини і т.д.;

2. про економічний ефект, отримуваний від річного випуску нової техніки довготривалого застосування, але не за один рік її роботи, а за весь термін служби. Йдеться про загальний інтегральний ефект, але від річного обсягу випуску нової техніки.

Визначення річного економічного ефекту ґрунтується на порівнянні приведених витрат з базової і нової техніки.

Приведені витрати – сума собівартості та нормативного прибутку:

(1.1)

С – собівартість одиниці продукції або роботи;

К –питомі капітальні вкладення у виробничі фонди (тобто капіталовкладення на одиницю продукції);

Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (як правило, у розрахунках Ен дорівнює 0,12).

Можливий розрахунок приведених витрат на річний обсяг продукції. Тоді:

С – собівартість річного обсягу випуску продукції;

К – капітальні вкладення в повному обсязі.

Нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень є оберненою величиною до нормативного періоду (терміну) окупності додаткових капітальних вкладень:

(1.2)

Тн – нормативний період окупності додаткових капітальних вкладень.

Головною методологічною передумовою визначення річного економічного ефекту при витратному підході є порівняння економічних результатів виробництва і використання базової і нової техніки; причому це порівняння здійснюється на базі правила тотожності корисного результату.

При розрахунках РЕЕ повинна бути забезпечена тотожність варіантів базової і нової техніки за такими параметрами:

1. обсяг продукції, що виробляється за допомогою нової техніки;

2. якісні характеристики кінцевої продукції;

3. часові характеристики (строк служби, розподіл капіталовкладень при створенні об'єкта техніки та ін.);

4. ступені впливу на навколишнє середовище, а також соціальні наслідки виробництва і використання техніки.

Критерієм вибору кращого варіанту техніки із сукупності технічних альтернатив є мінімум приведених витрат:

З → min

Підкреслимо, що за критерієм мінімуму приведених витрат можна обирати кращий варіант реалізації нововведення тільки у тому випадку, коли забезпечена тотожність порівнюваних варіантів за наведеними параметрами (шляхом використання системи спеціальних коефіцієнтів).

За базу порівняння при визначенні річного економічного ефекту нової техніки беруть:

1. при ухваленні рішення про постановлення на виробництво об'єкта нової техніки – показники кращої техніки, спроектованої в Україні, або зарубіжної техніки, якщо вона може бути закуплена у необхідній кількості або вироблена в Україні на підставі ліцензії. У разі відсутності аналогічних розробок в Україні та неможливості використання зарубіжного досвіду до розрахунку беруться показники кращої техніки, що існує в Україні;

2. на етапі впровадження нової техніки – показники техніки, що замінюється.

При розрахунках річного економічного ефекту необхідно враховувати фактор часу в тих випадках, коли капітальні вкладення здійснювалися впродовж ряду років або поточні витрати або результати виробництва нової техніки суттєво змінюються по роках експлуатації об'єкта нової техніки.

Врахування фактора часу здійснюється шляхом приведення до одного моменту часу капітальних та поточних витрат на створення і впровадження нової техніки, а також результатів її застосування.

Таке приведення здійснюється шляхом множення або ділення витрат та результатів відповідного року на коефіцієнт приведення (дисконтування), який визначається за формулою

, (1.3)

де Е – норматив приведення;

t – кількість років, що відділяють витрати і результати даного року від початку розрахункового.

Витрати і результати, здійснені та одержані до початку розрахункового року, множаться на коефіцієнт, після розрахункового - діляться на нього (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Приведення різночасових витрат до розрахункового року.

Задача 1. Засвоєння принципу приведення.

Заплановано будівництво заводу на протязі 5 років вартістю 15 млрд. грн. згідно кошторису. Розподіл капітальних вкладень по рокам (млрд. грн.):

Роки
Вкладення

Визначити теперішню вартість капітальних вкладень, якщо норматив приведення становить 15 %.

Рішення.

Маємо різночасові капітальні вкладення загальною сумою 15 млрд. грн. Але для можливого подальшого аналізу треба визначити їх теперішню вартість.

Приведення різночасових величин здійснюється за формулою:

де Е – норматив приведення;

t – кількість років, що відділяють витрати і результати даного року від розрахунку.

Визначаємо скільки років відділяють заплановані капітальні вкладення від теперішнього моменту часу:

На рисунку кількість хвиль від кожного моменту здійснення капітальних вкладень відповідає кількості років, що відділяють витрати і результати даного року від початку розрахунку.

Тобто від теперішнього моменту часу капіталовкладення першого року віддалені на один рік, капіталовкладення другого року – на 2 роки, третього – на 3 роки, четвертого – на 4 роки і п’ятого – на 5 років.

Ми знаємо, що величини (витрати або результати) здійснені або одержані після розрахункового року діляться на коефіцієнт приведення, тому теперішня вартість (К) різночасних капітальних вкладень в даному випадку дорівнюватиме: