Питома (на 1 тс ваги вагона) величина опору руху відчепів від повітряного середовища і вітру визначається з допомогою емпіричного виразу:
(1.1)
де Q i - вага і -го вагона у відчепі, тс;
n - кількість вагонів у відчепі;
t - температура зовнішнього повітря, оС;
V р - результуюча (відносна) швидкість вагона з урахуванням напрямку вітру.
- означає, що величина w св отримує знак „+” або „–” відповідно до знаку виразу ;
- кут між напрямом скочування вагона і напрямом вітру;
C х - коефіцієнт повітряного опору одиночних вагонів або першого вагона у відчепі;
C ххi - коефіцієнт повітряного опору і -го (окрім першого) вагона у відчепі;
S, S i - площа поперечного перетину відповідно першого (або одиночного) та і -го (окрім першого) вагонів у відчепі, м2;
Величини S, C x, C xx в (1.1) приймаються по таблиці у залежності від роду вагона та кута обдуву .
Кут обдуву між вектором відносної швидкості і напрямком руху вагона розраховується:
(1.3)
Відносна швидкість V р визначається як векторна різниця швидкостей вітру і вагона , тобто Скалярне значення V р може бути розраховане як:
|
|
(1.2)
V, V в – відповідно швидкості вагону і вітру.
При кутах розрахунки Vр і з достатньою точністю можливо виконувати таким чином:
(1.4)
У формулах (1.2) і (1.4) знак “+” приймають при зустрічному вітрі, а “–” при попутному.