Програмування в системі ДРЕ з’явилося у світовій практиці в середині ХХ ст. в США, Канаді, Франції та Японії

Для програмування характерні такі риси, як централізованість і усвідомленість.

Основними завданнями програмування є підтримка економічної рівноваги, вплив на якісне перетворення національної економіки та стимулювання її розвитку.

Мета програмування національної економіки – досягнення прийнятного для держави варіанта її розвитку.

Основу державного програмування становлять розробка і виконання довгострокових, середньострокових і короткострокових програм економічного та соціального розвитку. Наявність вад ринкового саморегулювання породжує складні соціально-економічні проблеми, вирішення яких пов‘язане з використанням програмно-цільового методу планування, який реалізується через цільові комплексні програми (ЦКП).

Державне програмно-цільове планування – це визначення найбільш актуальних соціально-економічних проблем в державі та розробка заходів щодо розв’язання цих проблем.

Державна цільова програма – це директивний, адресний плановий документ, в якому визначений за ресурсами, виконавцями та строками здійснення комплекс економічних, техніко – економічних, науково – дослідних, техніко – виробничих, організаційно – господарських заходів, у яких, як правило, беруть участь чимало галузей, господарських органів і регіонів, і які дозволяють загальними зусиллями вирішити проблему розвитку національної економіки. Показники ЦКП входять до складу індикативного плану.

Класифікація ЦКП здійснюється за такими основними ознаками: за рівнем, складом, сферою впливу та реалізації, за характером і специфікою проблем і цілей, за термінами використання.

Розглянемо сутність, завдання і перелік необхідних видів робіт та обґрунтувань кожного етапу розробки і реалізації цільових комплексних програм (рис. 6.1.).

Учасники ЦКП

Етапи, підетапи, заходи ЦКП

Державний орган-замовник ЦКП

Þ

Відбір переліку проблем, що підлягають програмному розв’язанню

Діагностика проблем

Визначення цілей

Державний орган-замовник ЦКП

Þ

Формування та видача вихідного завдання на розробку програми

Формулювання цілей та завдань

Визначення статусу учасників програми

Орієнтовний обсяг витрат на розробку і реалізацію програми

Головний розробник ЦКП

Þ

Розробка проекту програми

Ідентифікація проблем

Проект програми

Побудова дерева цілей

Основні показники

Перелік заходів

Обґрунтування

Організаційно-еко­номічний механізм

Державний орган-замовник ЦКП

Þ

Затвердження програми

Державний орган-виконавець ЦКП, підприємства-виконавці ЦКП

Þ

Реалізація програми

Оприлюднення цілей, переліку пріоритетів та організаційно-економічного механізму

Укладання державних контрактів

Виконання комплексів робіт

Державний орган-замовник ЦКП, Державний орган-виконавець ЦКП

Þ

Звіт про виконання програми

Рис. 6.1. Етапи розробки та реалізації ЦКП

Етапи розробки та реалізації ЦКП:

1 етап – відбір найважливіших проблем, які передбачено реалізувати за допомогою програмування;

2 етап – визначення ресурсного забезпечення, формування “дерева цілей”, розрахунок показників ефективності;

3 етап – розробка проекту програми;

4 етап – затвердження програми і доведення до виконавців;

5 етап – реалізація програми;

6 етап – звіт про виконання програми.

Методологічною основою програмування є Закон України “Про державне прогнозування та програмування економічного і соціального розвитку України” від 16 грудня 1999 р. та закон України «Про державні цільові програми» вiд 18.03.2004.

Для розробки і обґрунтування різних варіантів ЦКП використовують: методи економічного аналізу, методи структурного аналізу, балансові методи, методи факторного обґрунтування.

Оцінка ефективності варіантів програм здійснюється двома шляхами: через побудову системи економіко-математичних моделей і розрахунок варіантів по них на ЕОМ; шляхом експертної оцінки.

При визначенні економічної ефективності результатів програми в цілому здійснюється системна оцінка всіх видів результатів програми. Ефекти ЦКП є функцією від економічних, соціальних, науково – технічних, економічних результатів.

Змістовий модуль 2. Державне регулювання окремих сфер та секторів
національної економіки.