Для програмування характерні такі риси, як централізованість і усвідомленість.
Основними завданнями програмування є підтримка економічної рівноваги, вплив на якісне перетворення національної економіки та стимулювання її розвитку.
Мета програмування національної економіки – досягнення прийнятного для держави варіанта її розвитку.
Основу державного програмування становлять розробка і виконання довгострокових, середньострокових і короткострокових програм економічного та соціального розвитку. Наявність вад ринкового саморегулювання породжує складні соціально-економічні проблеми, вирішення яких пов‘язане з використанням програмно-цільового методу планування, який реалізується через цільові комплексні програми (ЦКП).
Державне програмно-цільове планування – це визначення найбільш актуальних соціально-економічних проблем в державі та розробка заходів щодо розв’язання цих проблем.
Державна цільова програма – це директивний, адресний плановий документ, в якому визначений за ресурсами, виконавцями та строками здійснення комплекс економічних, техніко – економічних, науково – дослідних, техніко – виробничих, організаційно – господарських заходів, у яких, як правило, беруть участь чимало галузей, господарських органів і регіонів, і які дозволяють загальними зусиллями вирішити проблему розвитку національної економіки. Показники ЦКП входять до складу індикативного плану.
Класифікація ЦКП здійснюється за такими основними ознаками: за рівнем, складом, сферою впливу та реалізації, за характером і специфікою проблем і цілей, за термінами використання.Розглянемо сутність, завдання і перелік необхідних видів робіт та обґрунтувань кожного етапу розробки і реалізації цільових комплексних програм (рис. 6.1.).
Учасники ЦКП | Етапи, підетапи, заходи ЦКП | |||||||||||
Державний орган-замовник ЦКП | Þ | Відбір переліку проблем, що підлягають програмному розв’язанню | ||||||||||
Діагностика проблем | Визначення цілей | |||||||||||
Державний орган-замовник ЦКП | Þ | Формування та видача вихідного завдання на розробку програми | ||||||||||
Формулювання цілей та завдань | Визначення статусу учасників програми | Орієнтовний обсяг витрат на розробку і реалізацію програми | ||||||||||
Головний розробник ЦКП | Þ | Розробка проекту програми | ||||||||||
Ідентифікація проблем | Проект програми | |||||||||||
Побудова дерева цілей | Основні показники | Перелік заходів | Обґрунтування | Організаційно-економічний механізм | ||||||||
Державний орган-замовник ЦКП | Þ | Затвердження програми | ||||||||||
Державний орган-виконавець ЦКП, підприємства-виконавці ЦКП | Þ | Реалізація програми | ||||||||||
Оприлюднення цілей, переліку пріоритетів та організаційно-економічного механізму | Укладання державних контрактів | Виконання комплексів робіт | ||||||||||
Державний орган-замовник ЦКП, Державний орган-виконавець ЦКП | Þ | Звіт про виконання програми | ||||||||||
Рис. 6.1. Етапи розробки та реалізації ЦКП
Етапи розробки та реалізації ЦКП:
1 етап – відбір найважливіших проблем, які передбачено реалізувати за допомогою програмування;
2 етап – визначення ресурсного забезпечення, формування “дерева цілей”, розрахунок показників ефективності;
3 етап – розробка проекту програми;
4 етап – затвердження програми і доведення до виконавців;
5 етап – реалізація програми;
6 етап – звіт про виконання програми.
Методологічною основою програмування є Закон України “Про державне прогнозування та програмування економічного і соціального розвитку України” від 16 грудня 1999 р. та закон України «Про державні цільові програми» вiд 18.03.2004.
Для розробки і обґрунтування різних варіантів ЦКП використовують: методи економічного аналізу, методи структурного аналізу, балансові методи, методи факторного обґрунтування.
Оцінка ефективності варіантів програм здійснюється двома шляхами: через побудову системи економіко-математичних моделей і розрахунок варіантів по них на ЕОМ; шляхом експертної оцінки.
При визначенні економічної ефективності результатів програми в цілому здійснюється системна оцінка всіх видів результатів програми. Ефекти ЦКП є функцією від економічних, соціальних, науково – технічних, економічних результатів.
Змістовий модуль 2. Державне регулювання окремих сфер та секторів
національної економіки.