2015-10-22
493
Вихідні зовнішні навантаження на групові тракти 
менше навантаження абонентських ліній через різницю часу заняття АЛ і ліній ГТ. Аналогічно і для аналогових АТС - навантаження виходу ГП менше вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом 
, значення якого залежить від виду зв'язку:
, 
, (2.10)
де 
- середня тривалість заняття АЛ (додаток 2),
- середня тривалість слухання сигналу станції, рівна 3 с,
- час встановлення з'єднання, = 0,
- час набору номера, що залежить від способу передачі номера від ТА.
Для імпульсного способу (ДКШІ) =1,5х n с, а для частотного способу (DTMF) = 0,4х п с, де п - число цифр, що набираються, і залежить від нумерації на мережі. При однаковій кількості ТА з імпульсним і частотним набором можна прийняти = 0,8с.
При вихідному зв’язку приймається n= 5 або n= 6у залежності від значності нумерації. Так як у нашому випадку змішана нумерація, визначаємо середньозважене значення п:
, (2.11)
де 
- частка викликів, що направляються до РАТС з 5-ти значною нумерацією. Величина дорівнює:
|
|
|
, (2.12)
де 
і 
- загальна ємність РАТС відповідно з 5-ти і 6-ти значною нумерацією.
Значення коефіцієнта 
при вихідному міжміському зв'язку визначається з урахуванням кількості набраних цифр при різних видах встановлення з’єднання.
При зоновому з’єднанні кількість набраних цифр складає n зон = 9 (0-2-ав-ххххх), міжміському n м - 11 (0-АВС-ххххххх), до оператора сотового зв’язку n СЗ -11, а міжнародного - в средньому n мн - 14. Усереднені частки викликів при зоновому, міжміському, сотовому і міжнародному зв’язку відповідно рівні рзон»0,3; рм»0,25; рСЗ»0,3; рмн»0,15. Тоді середня кількість цифр, які необхідно набрати при вихідному міжміському зв'язку величина п дорівнює:
, (2.13)
Тому: п = 10,81.
Коефіцієнт 
дорівнює:
, (2.14)
де 
визначається з таблиці додатку 2.
Для спецслужб час довідки 
= 36 с, а число цифр, що набираються, дорівнює трьом (1-хх) або чотирьом (1х-хх), тоді: 
.
Величина qСП дорівнює:
=0,8. (2.15)
При розрахунку коефіцієнта 
- для зв’язку з мережею Internet кількість набраних цифр 
, набір номера здійснюється частотним способом 
= 0,1× 
, а середня продовженість зайняття АЛ – 540 с, час встановлення з’єднання дорівнює 0.
При вхідному зв'язку на ЦСК прийом номера і встановлення з'єднання дуже малі, як при місцевому, так і при міжміському зв'язку, тому 
=1.
При вхідному зв'язку на аналогових РАТС при прийомі номера кодом МЧК (
=2с):
. (2.16)
Вихідне від аналогових АТС навантаження:
. (2.17)
Зовнішні навантаженняна груповий тракт з урахуванням різниці заняття АЛ і ГТ відповідно рівні:
, (2.18)
, (2.19)
, (2.20)
, (2.21)
, (2.22)
(2.23)
. (2.24)
Навантаження групового тракту дорівнює сумі навантажень (2.24) і без втрат проходить через ОПС або ВК. Тому можна стверджувати:
|
|
|
; 
. (2.25)
Результати розрахунків вихідного та вхідного навантажень РАТС мережі заносимо в таблицю 2.2.
Таблиця 2.2 - Інтенсивність вихідного і вхідного навантаження мережі (Ерл)
| РАТС і | РАТС-2 | РАТС-3 | РАТС-4 | РАТС-5 | РАТС-6 | ВК |
| YВ, Ерл | YВ.2 | YВ.3 | YВ.4 | YВ.5 | YВ.6 | YВ.ВК |
| YВХ, Ерл | YВХ.2 | YВХ.3 | YВХ.4 | YВХ.5 | YВХ.6 | YВХ.ВК |
