Організація робіт при проходці горизонтальних гірничих виробок

Високий рівень організації прохідницьких робіт – ефективний напрям досягнення високих техніко-економічних показників проведення гірничих робіт.

Режим роботи забою повинен відповідати режиму роботи інших загально шахтних служб (підйому, транспорту, водовідливу та ін.) гірничого підприємства. Можливі трьох ті чотирьохзмінні режими роботи забою відповідно при 5 та 6 робочих днях у тиждень. При трьохзмінному режимі роботи забою та довго тривалості прохідницької зміни 6 і 7 год. (7,2 год.) організується ремонтно-підготовчі зміни та влаштовуються три одногодинні перерви між змінами. При чотирьохзмінному режимі роботи ремонтно-підготовчі роботи виконуються у вихідний день.

Об’єми роботи з прибирання породи, зведення збірного та монолітного бетонного кріплення розраховують з урахуванням нормативного надлишку площі поперечного перерізу виробки.

Роботи прохідницького циклу діляться на нормовані та ненормовані. Трудомісткість і -ї нормованої операції

, (72)

де V_i – об’єм роботи і -ї операції;

Н_і^ч та Н_і^вир – норми часу та виробки [16].

Визначення тривалості і -ї операції прохідницького циклу

, хв, (73)

де Т_см – тривалість робочої зміни (Т_см = 432 хв);

n_i – кількість робітників зайнятих на виконання i- їоперації;

k_пн - коефіцієнт перевиконання норми

(74)

де п _я– явочна кількість людей, чол.

Визначення просування забою за цикл

, м, (75)

де V – швидкість проведення виробки, м/мес (дано в завданні);

п_дн – кількість робочих днів в місяць (п_дн = 25 днів);

п_см – кількість змін в добу (п_см = 3 зміни);

п_ц – кількість циклів в зміну (п_ц = 1 цикл).

Визначення об'ємів гірничо-капітальних робіт.

1. Буріння шпурів

, м, (76)

де l_шп – довжина шпура, м;

п – кількість шпурів, шт;

l_вр – довжина врубових шпурів, м;

п_вр – кількість врубових шпурів, м³.

2. Доставка ВР

, кг, (77)

де Q_ф – витрата ВР за цикл, кг.

3. Заряджання забою

, м. (78)

4. Прибирання породи

, м³, (79)

де S_нач – площа виробки начорно, м².

5. Настил тимчасового шляху

, м. (80)

6. Нанесення набризк-бетоного кріплення

, м², (81)

де Р_н/б – периметр виробки, закріплений набризк-бетоном

, м. (82)

7. Буріння шпурів під анкера

, шт, (83)

де l_шп.анк. – довжина шпура анкера, м,

п_шп.анк. – кількість шпурів під анкера

, шт; (84)

де В_нач – ширина виробки начорно, м;

а – відстань між анкерами, м.

8. Установка анкерів

, шт. (85)

9. Проходка канавки

, м³, (86)

де S_кан – площа поперечного пер ерізу канавки, м ^2.

10. Установка опалубки

, м. (87)

11. Бетонування канавки

, м³. (88)

12. Зняття опалубки

, м³. (89)

13. Настилка трапу

, м², (90)

де b_тр – ширина трапу, м (b_тр = 0,7 м).

Визначається чисельність прохідницької ланки (таблиця З. 1) та виконується розрахунок (вибір по діючим довідникам) індивідуальних чи комплексних норм виробки.

Графік організації робіт (приклад наведено у таблиці З. 2) зображує технологічно доцільну послідовність виконання робіт прохідницького циклу, яка забезпечує досягнення проекційних техніко-економічних показників. Послідовність виконання робіт визначається їх технологією та трудомісткістю. Виконання найбільш трудомістких робіт треба планувати у початку зміни. Повинні бути додержанні рівномірна завантаження прохідників в продовж зміни та чергування періодів роботи та відпочинку. Продовження безперервної роботи знаходиться у зворотній залежності від тяжкості її виконання.