Інноваційний процес та інноваційна система органів державного управління

Прийнято вважати, що поняття "нововведення" є варіантом англійського слова innovation. Буквальний переклад з англійського означає "введення новацій" або у нашому розумінні цього слова "введення нововведень ". Під нововведенням розуміють новий порядок, новий звичай, новий метод, винахід, нове явище. Словосполучення "нововведення", у буквальному значенні "введення нового", означає процес використання нововведення.

Таким чином, з моменту прийняття до розповсюдження новинка набуває нової якості – стає нововведенням (інновацією). Процес введення нововведення на ринок прийнято називати процесом комерціалізації. Період часу між появою новини і втіленням її у нововведення (інновацію) називається інноваційним лагом.

В повсякденній практиці, як правило, ототожнюють поняття нововведення, новація, новина, інновація, що цілком зрозуміло. Будь-які винаходи, нові явища, вигляд послуг або методи тільки тоді одержують суспільне визнання, коли будуть прийняті до розповсюдження (комерціалізації), і вже у новій якості вони виступають як нововведення (інновації).

Наукова діяльність традиційно вважається сферою активної державної політики. Справа в тому, що наукові ідеї не можуть бути безпосередньо використані в господарській діяльності, метою якої є прибуток. Тому організації і компанії вельми стримано йдуть на пряме фінансування досліджень, хоч і відчувають велику потребу у їх результатах. В сучасних умовах держава здебільшого повинна брати на себе функцію забезпечення бізнесу одним із найважливіших ресурсів інноваційного процесу – науковими знаннями та ідеями. Саме тому в офіційних документах провідних країн науково-технічний прогрес розглядається як єдиний ланцюг: наукові ідеї і розробки – інноваційний бізнес – широкомасштабне використання.

Активно працюючи у науковій та інноваційній сфері, держава покликана сформувати цілі і принципи своєї політики та власні пріоритети у цій галузі. Цілями наукової та інноваційної політики провідних країн світу, як правило, є:

- збільшення внеску науки і техніки у розвиток економіки країни;

- забезпечення прогресивних перетворень у сфері матеріального виробництва;

- підвищення конкурентоспроможності національного продукту на світовому ринку;

- зміцнення безпеки і обороноздатності країни;

- поліпшення екологічної обстановки;

- збереження і розвиток наукових шкіл, що склались.

До основних принципів державної політики у науковій та інноваційній діяльності належать:

- свобода наукової і науково-технічної творчості;

- правова охорона інтелектуальної власності;

- інтеграція наукової, науково-технічної діяльності і створення; підтримка конкуренції у сфері науки і техніки;

- концентрація ресурсів на пріоритетних напрямках наукового розвитку;

- стимулювання ділової активності у науковій, науково-технічній та інноваційній діяльності;

- розвиток міжнародної співпраці.

Механізм державної підтримки науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні знаходиться на стадії формування, потрібна велика праця по створенню ефективної інфраструктури інноваційної діяльності, без якої не уявляється можливим подальший розвиток на шляху світового прогресу.

[1] Фрідріх фон Хефнер-Альтенек, німецький електротехнік і винахідник. У 1878 р. придумав економічну конструкцію диференціальних дугових ламп, за допомогою яких був освітлений один із центральних берлінських пасажів. Після цього електричне освітлення прийшло на залізничні станції, в офіси компаній, на фабрики і в порти. Через десять років дугові ліхтарі залили світлом знаменитий бульвар Унтер-ден-Лінден в центрі Берліну.

[2] Лінійні графіки управління, запропоновані американцем Генрі Л. Ганттом, одним із основоположників наукової організації управління виробництвом. На горизонтальній осі відображався час роботи, а на вертикальній – наводився список робіт або виконавців, перелік машин, обладнання, ділянок чи цехів.

[3] Д/з: як можливо використовувати концепцію маркетингу в управлінні лікарнею? ВУЗом? Армією?