Потенційно небезпечний об’єкт – об’єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, гідротехнічні і транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об’єкти, що створюють реальну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій.
Оцінка обстановки – це порядок визначення ступеню ураженості об’єкта чи території, можливих об’ємів завданих збитків та вплив вторинних факторів на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР) у осередку ураження від надзвичайних ситуацій (НС).
Оцінка обстановки може бути – наземна, надводна, повітряна, підземна.
Загальна оцінка обстановки визначає:
1) Характер і об’єм руйнувань, пошкодження, нанесення збитків і втрат;
2) Види аварійно-рятувальних робіт та їх можливий об’єм;
3) Радіаційну, хімічну, інженерну, пожежну та інші обстановки та їх вплив на виконання завдань;
4) Найбільш доцільні напрямки висування і введення сил ЦЗ у вогнище чи на територію ураження;
|
|
5) Місце розташування, стан і забезпеченість сил ЦЗ та їх можливості по виконанню завдань;
6) Вплив вторинних факторів ураження; погоди, пори року і доби, характер місцевості.
Оцінка радіаційної обстановки, передбачає:
– визначення та нанесення на карту-схему зон радіаційного забруднення або рівнів радіації в окремих точках місцевості;
– визначення умов перебування людей на забрудненій території та їх захищеності;
Оцінка хімічної обстановки, передбачає:
– визначення границі (меж) осередків хімічного ураження, площі зон зараження і типу СДОР (сильнодіючої отруйної речовини);
– визначення глибини поширення зараженого повітря;
– визначення стійкості СДОР на місцевості і техніці та часу перебування людей в засобах захисту;
– визначення ймовірних втрат робітників, службовців, населення тощо, у осередках хімічного ураження.
Оцінка інженерної обстановки, передбачає:
– визначення місць знаходження захисних споруд та проїзди до них;
– визначення ступеня руйнування будинків, захисних споруд, тощо;
– визначення можливості проїздів до об’єктів народного господарства та захисних споруд, де можуть перебувати люди;
– визначення можливої кількості людей в завалених захисних спорудах;
– визначення аварії на комунально – енергетичних мережах та можливості їх впливу на людей вторинних факторів ураження (ел. струм, газ);
– визначення орієнтовних обсягів рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР) в осередках ураження.