Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів (за необхідності)

Якщо в контрольній роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і т. ін., то їх перелік може бути поданий в у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, справа - їх детальне розшифрування.

Наприклад:

ТР- туристські ресурси;

ХО – Харківська область;

І-К Р – історико-культурні ресурси;

Вступ

Розкривають сутність і стан досліджуваної теми, її значущість, підстави та вихідні дані для розроблення теми, необхідність проведення дослідження.

Далі подають загальну характеристику контрольної роботи в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми.

Обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку туризму та диверсифікації туристичного продукту для підприємств регіону. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Достатньо кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання.

Мета і завдання дослідження.

Формулюють мету контрольної роботи та завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Наприклад: Мета контрольної роботи полягає у всебічній характеристиці туристських ресурсів Харківського району.

Для досягнення поставленої мети в роботі обов’язково вирішуються декілька основних завдань.

Наприклад: Для досягнення поставленої мети в контрольній роботи вирішувалися наступні завдання:

1. Виявлення та характеристика окремих видів туристських ресурсів;

2. Дослідження сучасного розвиту туризму в районі.

3. Характеристика крупних туристських центрів.

4. Визначення подальших перспектив розвитку туризму в даному районі.

Об'єкт дослідження — це процес або явище, що породжує необхідність дослідження, обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага дослідника, оскільки предмет дослідження визначає тему контрольної роботи, винесеної на титульний аркуш як її назва.

Наприклад: Об’єктом дослідження в контрольній роботі виступають туристські ресурси Харківського району, а предметом особливості їх структури, географії розповсюдження, потенційні запаси, сучасний та перспективний рівень використання.

Методи дослідження.

Наявність теми та завдань стає передумовою для обґрунтованого вибору методів дослідження (спостереження, порівняння, експеримент, аналіз, синтез, моделювання та ін.), потрібних для дослідження засобів (тестів, приладів та ін.), методів обробки результатів дослідження і, нарешті, способів, за допомогою яких результати дослідження будуть інтерпретовані і відповідальним чином оформлені. Перераховувати методи треба не відірвано від змісту роботи, а коротко й змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності й прийнятності вибору саме цих методів.

Аналіз джерел.

Важливу частину вступу складає аналіз джерел. До них належать літературні джерела, законодавчі та нормативні акти, інтерактивні джерела, рекламна продукція та ін. у контрольних роботах огляд дослідницької літератури повинен включати найбільш цінні, актуальні праці (5-10 робіт). Цей огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної методичної і практичної новизни, значущості, переваг та недоліків розглянутих робіт. Закінчити огляд треба коротким висновком про ступінь висвітлення в літературі основних аспектів теми.

Структура контрольної роботи.

Вступна частина також передбачає розкриття структури контрольної роботи і стислий зміст окремих її розділів (або глав).

Наприклад: Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Перший розділ присвячений… У другому розділі подається розгорнута характеристика …. У третьому розділі викладено…. Результати дослідження в систематизованому й узагальненому вигляді представлені у заключній частині.

Основна частина

Основна частина контрольної роботи – це змістовна частина. Вона поділяється на розділи, яких у контрольній роботі не повинно бути менш двох. В свою чергу, розділи складаються з підрозділів, пунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Всі розділи роботи завершуються короткими висновками, які, в свою чергу, в переробленому та більш систематизованому й узагальненому вигляді увійдуть в заключну частину.

Проаналізований й систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів та підрозділів (глав, параграфів). Кожний розділ висвітлює самостійне питання, а підрозділ – окрему частину цього питання.

Тема повинна бути розкрита без пропуску логічних ланок, тому, починаючи працювати над розділом, треба відмітити його головну ідею, а також тези кожного підрозділу. Тези необхідно підтверджувати фактами, думками різних авторів, аналізом конкретного практичного досвіду.

У розділах основної частини контрольної роботи з дисципліни «Туристське краєзнавство» на тему «Туристські ресурси... району» рекомендується висвітлювати:

Розділ 1

Шляхом вивчення літератури окреслюють основні особливості географічного положення обраного району дослідження. Географічне положення слід характеризувати як по відношенню до природних, так і економіко-географічних об’єктів, а також визначати географічні координати, протяжність, конфігурацію, площі обраних одиниць дослідження. Вивчення географічного положення пропонується проводити за наступним планом відносно положення:

1) в районі (наприклад, на півдні Харківської області, чи в Центральній частині регіону);

2) морів, озер, крупних заток, проливів, островів, річок;

3) визначних форм рельєфу;

4) кліматичних зон;

5) природних зон;

6) «сусідське положення», тобто з якими іншими районами межує;

7) ресурсне положення;

8) промислові райони;

9) сільськогосподарські райони;

10) транспортно-географічне положення;

11) розміщення і кількісний склад населення;

12) еколого-географічне положення;

Обов’язково слід зробити висновок, яким чином географічне положення впливає на розвиток туризму.

Слід проаналізувати діючі туристські програми, виставки, ярмарки, інші туристські заходи, що сприяють створенню туристського іміджу та загального розвитку туризму в районі.

Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини роботи.

Розділ 2

Другий розділ роботи присвячується характеристиці якісного і кількісного складу туристських ресурсів. Характеристику можна проводити двома способами: 1) використовуючи структурний аналіз окремих видів туристських ресурсів. Тобто в якості підрозділів розглядати природні, історико-культурні та інфраструктурні ресурси. Бажано також виділити в підрозділах пункти (Додаток Б); 2) всебічно характеризувати окремі визначні туристські центри (рекреаційні системи, туристські зони, райони, комплекси, ареали) районів.

При характеристиці туристських ресурсів можливе виділення трьох основних типів

· природні;

· історико-культурні;

· інфраструктурні (соціально-економічні).

До природних відносяться об'єкти, а також природні властивості компонентів природного середовища, їх сприятливі поєднання для організації туристської діяльності. До них належать кліматичні, курортні ресурси (бальнеологічні ресурси і лікувальні речовини - лікувальні мінеральні води і грязі, ропа, озокерит), водні (гідрологічні) ресурси (річкові системи, природні і штучні водойми, морські акваторії), пляжні, геоморфологічні (певні форми рельєфу, типи рельєфу, визначні пам'ятки геології, печери), біологічні (рослинний і тваринний світ, екосистеми) та природні пейзажі та краєвиди, об'єкти природно-заповідного фонду, штучні водойми.

До історико-культурних ресурсів належать об'єкти і явища, які мають суспільно-виховне значення і можуть бути використані для задоволення духовних і пізнавальних потреб рекреантів. До них належать архітектурні і археологічні пам'ятники, і пам'ятні місцевості, самобутні обряди і традиції національної культури місцевого населення, фольклор і т. ін., подієві ресурси.

Інфраструктурні ресурси представлені туристською і загальною інфраструктурою, яка включає матеріально-технічну базу засобів розміщення, частину матеріального виробництва, яка безпосередньо забезпечує потреби туризму і рекреації, а також зайняті в туризмі трудові ресурси, сукупність підприємств сфери дозвілля, розваг, послуг, підприємств транспорту та зв’язку, наукових та навчальних установ.

Зміст цього розділу ілюструють малюнками, схемами, графіками, фотоматеріалами та картографічними матеріалами. Результатом роботи з цього розділу є складання карти комплексної оцінки туристських ресурсів району.

Розділ 3

Третій розділ роботи складається з двох підрозділів.

У першому підрозділі на основі 1 і 2 розділу контрольної роботи необхідно визначити основні проблемні моменти, які стосуються використання туристських ресурсів в районі, намітити можливі шляхи їх вирішення, та описати подальші перспективи розвитку туризму. Другий підрозділ третього розділу - розробка екскурсії по регіону. Для прикладу в даних рекомендаціях наводиться послідовність розрахунку екскурсії.

3.2.1 Формування програми екскурсії і прямих та накладних витрат на її організацію. В даному підрохзділі необхідно:

- скласти нитку маршруту і коротко описати об’єкти туристської привабливості за маршрутом подорожі.

- розрахувати вартість проїзду по маршруту;

- визначити величину витрат на керівника групи.

Приклад:

Позаміська тематична екскурсія «Старовинні маєтки і парки Харківщини».

Нитка маршруту: м. Харків - Натальївський парк - пам'ятник садово - паркового мистецтва - Шарівський парк-пам'ятник садово-паркового мистецтва - м. Харків.

Тривалість - 5 години.

Опис об’єктів.

Таблиця 1 - Вартість екскурсійного маршруту «Старовинні маєтки і парки Харківщини» (на 38 осіб)

№	Стаття витрат	Сума з групи, грн.
	Транспортне обслуговування	2400,00
	Страховка	323,00
	Екскурсійне обслуговування	500,00
	Рентабельність (60%)	1934,00
	Разом	5157,00
	Реалізаційна ціна	136,00

Крім розглянутих витрат підприємство-туроператор обвязково несе витрати по оренді офісу, виплаті заробітної платні співробітникам, рекламуванню ті ін. - це так звані умовно-постійні витрати, які при розрахунку обмеженої собівартості турпродукту не враховуються.

3.2.3 Формування загальної собівартості і кінцевої ціни екскурсії

В даномі підрозділі необхідно послідовно:

- визначити кількість обслугованих туристів за заїздами;

- визначити загальну собівартість витрат туру в розрахунку на одну особу;

- розрахувати величину комісійної винагороди і норми прибутку;

- визначити кінцеву ціну туру.

Для формування кінцевої ціни туру туроператорові необхідно визначитися з кількістю туристів в групі (здебільшого вона обумловлюється вмістимістю транспортного засобу). Передбачимо, що сприятливий сезон для реалізації розглянутого в прикладі туру становить з початку квітня по кінець жовтеня (по два тури на місяць). Враховуючи, що попит на данну екскурсію неоднаковий протягом даного періоду та існує ризик недозавантаженості туру, відповідно при розрахунках необхідно брати не 100 % завантаження, а середній коефіцієнт завантаження в кожному з заїздів. Приклад розрахунку кількості обслугованих туристів з урахуванням кількості заїздів і середнього коефіціента завантаження наведений в табл. 6.

Таблиця 6 - Прогноз кількості обслуговуаних туристів по екскурсії

№ п/п	Заїзд	Коефіцієнт завантаження, %	Кількість туристів
	З 04.04. по 10.04
	З 18.04 по 24.04
	З 01.05 по 07.05
	З 16.05 по 22.05
	З 06.06 по 12.06
	З 20.06 по 26.06
	З 04.07 по 10.07
	З 17.07 по 23.07
	З 01.08 по 06.08
	З 22.08 по 26.08
	З 05.09 по 11.09
	З 19.09 по 25.09
	З 03.10 по 09.10
	З 17.10 по 22.10
	Разом:

Далі визначимо загальну собівартість туру з урахуванням запланованої кількості туристів по заїздам з різним коефіціентом завантаження, а результати розрахунків занесемо в табл. 7.

Таблиця 7 - Визначення загальної собівартості туру на одного туриста по заїздам, грн.

Витрати, грн	Кількість обслугованих туристів
(заїзди № 1,2, 7-11, 14)	(заїзди № 5,6, 12,13)	(заїзди № 3,4)
Прямі витрати
Витрати на керівника групи
Загальна собівартість туру

Кінцева реалізаційна ціна туру вираховується за формулою 1.1

Ц кін = С * Н пр + Ф ком, (1.1)

где Ц кон – кінцева ціна реалізації туру

С – собіварість туру;

Н пр – норма прибутку;

Ф ком – фіксована комісія туристським агентам.

Комісія туристським агентам. В практиці організації автобусних турів пізнавального спрямування прийнято комісійну винагороду виплачувати у вигляді фіксованої суми за кожен проданий турпакет. Розмір агентської комісії здебільшого залежить від кінцевої ціни туру і встановлюється туроператором самостійно. Приймемо для розрахунку даного прикладу комісійну винагороду на рівні 5%. Комісійна винагорода утримується турагентом самостійно з коштів отриманих від продажу туру.

Розмір норми прибутку визначається як відсоток від собівартості туру і може знаходиться в діапазоні від 30 до 60 %. Приймемо норму прибутку на рівні 30% від собівартості туру.

Результати формування кінцевої реалізаційної ціни екскурсії наводяться в табл. 8.

Таблиця 8 - Формування кінцевої реалізаційної ціни туру

Показникик	Кількість обслугованих туристів	Кількість обслугованих туристів	Кількість обслугованих туристів
(заїзди № 1,2, 7-11, 14)	(заїзди № 5,6,12,13)	(заїзди № 3,4)
Загальна собівартість туру
Норма прибутку (30%)		49,5	48,6
Комісія туристьким агентам	8,5	8,25	8,1
Кінцева ціна екскурсії	229,5	222,75	218,7
Округленная ціна екскурсії

Отримані точні результати кінцевої реалізаційної ціни туру округляються до цілих чисел для спрощення подальших розрахунків.

3.2.4 Розрахунок доходу від реалізації екскурсії

В даномі підрозділі необхідно розрахувати дохід від реалізації екскурсії за заїздами протягом сезону. Дані розрахунки проводяться на основі кількості обслугованих туристів по заїздам і кількості заїздів за сезон (табл. 6) і розрахованої норми прибутку по кожному з заїздів за кожний реалізований тур (табл. 8). Розрахунок доходу від реализації екскурсії за сезон наведено в табл. 9.

Таблиця 9 - Розрахунок доходу від реалізації екскурсії за сезон

№ п/п	Заїзд	Кількість туристів	Норма прибутку, грн.	Дохід, грн.
	З 04.04. по 10.04
	З 18.04 по 24.04
	З 01.05 по 07.05		48,6
	З 16.05 по 22.05		48,6
	З 06.06 по 12.06		49,5
	З 20.06 по 26.06		49,5
	З 04.07 по 10.07
	З 17.07 по 23.07
	З 01.08 по 06.08
	З 22.08 по 26.08
	З 05.09 по 11.09
	З 19.09 по 25.09		49,5
	З 03.10 по 09.10		49,5
	З 17.10 по 22.10
	Разом:

Слід відзначити, що отриманий розмір доходу від реалізації даної екскурсії вирахуваний для підприємства туроператора з урахуванням діяльності всіх його партнерських агенцій і підрозділів.

3.2.5 Розрахунок фінансових результатів від реалізації екскурсії

Для визначеня фінансових результатів від реалізації екскурсії необхідно провести розрахунки валового прибутку, результатів від операційної діяльності і чистого прибутку.

Валовий прибуток визначається як різниця між отриманим доходом від продажу туру і собівартістю послуг.

Результат від операційної діяльності визначаються як різниця між валовим прибутком і сумою админістриативних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Чистий прибуток визначається як різниця між результатами від операційної діяльності та налогом на прибуток. При цьому діюча ставка налогу на прибуток береться рівною 23%.

Для визначення зазначених показників необхідно знати загальну величину експлуатаційних витрат підприємства – туроператора і віднести певну їх частину на собівартість розробленого туру з метою їх покриття за рахунок його організації. Приклад розміру і структури витрат підприємства –туроператора за поточний рік наведений в табл. 10.

Таблиця 10 - Експлуатаційні витрати підприємства-туроператора за рік

Статті витрат	Сума, тис. грн.
Собівартість послуг	62,02
Адміністративні витрати	12,3
Витрати на збут	8,8
Інші операційні витрати	5,2
Разом:	88,32

Для визначення який розмір витрат підприємство-туроператор повинно покрити за рахунок даного туру необхідно з’ясувати яка питома вага в структурі продажів буде доводитися на його реалізацію. Для прикладу припустимо, що вона становитиме 10%. Відповідно, 10% від витрат туроператора повинні бути віднесені на його собівартість. Так само слід розподілити адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Результати фінансової діяльнотсі туристського оператора від оргаізації тура наведемо в табл. 11.

Таблиця 11 - Фінансові результати від реалізації екскурсії

Показники	Сума, грн.
Чистий дохід	89,85
Собівартість послуг	62,02
Валовий прибуток	27,8
Адміністративні витрати	10,3
Витрати на збут	5,8
Інші операційні витрати	2,2
Результати від операційної діяльності	9,5
Податок на прибуток (23%)	2,2
Чистий прибуток	7,3

За результатами розрахунків зазначимо, що за рахунок реалізації розробленого нового турпродукту - релігійно-пізнавального автобусного туру «Визначні релігійно-культурні центри України» підприємство-туроператор зможе отримати 7,3 тис. грн. чистого прибутку.

3.2.6 Оцінка ефективності разробленого туру

Оцініти ефективність нового турпродукту можливо за допомогою показників: чиста рентабельність продажу і чиста рентабельність витрат.

Чиста рентабельність продажу визначається як співвідношення чистого прибутку від реалізації турпродукту і чистого доходу (формула 1.2):

ЧР_п = *100, %, (1.2)

де ЧР_п – чиста рентабельність продажу;

ЧП – чистий прибуток;

ЧД – чистий дохід.

ЧР_п = *100 = 8,12 %

Чиста рентабельність витрат визначається як відношення чистого прибутку до суми собівартості послуг та інших витрат (формула 1.3):

ЧР_з = *100, %, (1.3)

де ЧР_з – чиста рентабельність витрат;

С – собівартість наданих послуг;

П_з – інші витрати (сума витрат на збут, адміністративних витрат, інших операційних витрат):

ЧР_з = *100 = 9,5 %

Отримані результати розрахунків свідчать про, те що розроблений тур є достатньо ефективним і доцільним для впровадження в практику діяльнотсті туристських підприємств.

Висновки

Логічним завершенням контрольної роботи є висновки. Головна їх мета – підсумки проведеної роботи. Висновки подають у вигляді окремих лаконічних положень, рекомендацій. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. Викладати зміст висновків можливо в два способи: суцільний текст з абзацами або нумерований список.

Список використаних джерел

Список використаних джерел свідчить про рівень володіння навичками роботи з інформаційним джерелами. Він повинен містити бібліографічний опис праць, використаних під час роботи над темою. До списку використаних джерел слід вносити лише ті, на які в тексті були зроблені посилання. Кожний бібліографічний запис має свій порядковий номер і записується з нового рядка. Складати список використаних джерел слід у відповідності до Наказу ВАК України №63 від 26 січня 2008 року «Про внесення змін у правила оформлення бібліографічного опису у списку джерел»

Додатки

Додатки - це бажана частина контрольної роботи, що використовується для більш повного висвітлення теми. За змістом додатки дуже різноманітні. Це можуть бути копії документів, таблиці, карти, графіки, схеми, фотоматеріали, ілюстрації, та ін. Додатки оформлюються як продовження контрольної роботи на останніх її сторінках.