Структурні частини курсової роботи і правила щодо їх написання та оформлення

УДК 159.9 (076.1)

ББК К 937

Губа Н.О., Шевченко Н.Ф. Курсова робота з психології: методичні рекомендації для студентів денного та заочного відділень факультету соціальної педагогіки та психології, слухачів факультету післядипломної освіти. – Вид. перероб. і доп. - Запоріжжя: Інтерпрінт, 2011. – 45 с.

Методичні рекомендації до написання курсових робіт допоможуть правильно організувати дослідження, вибрати оптимальні методи та стратегії його проведення, коректно оформити результати дослідження.

Видання призначене для студентів денного та заочного відділень факультету соціальної педагогіки та психології, студентів факультету післядипломної освіти.

Рецензент Л.В.Спіцина, кандидат психологічних наук, доцент

Відповідальна за випуск М.Г.Ткалич, кандидат психологічних наук, доцент

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА…….................................................................................... 5

Розділ І СТРУКТУРА ТА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

1.1. Загальні вимоги до оформлення.................................................. 6

1.2. Структурні частини курсової роботи і правила щодо їх написання та оформлення...................................................................... 12

1.2.1. Написання вступ......................................................................... 12

1.2.2. Перший розділ........………....................................................... 19

1.2.3. Другий розділ........................................................................... 21

1.2.4. Третій розділ.............................................................................. 24

1.2.5. Висновки................................................................................... 25

1.2.6. Бібліографія................................................................................ 26

1.2.7. Додатки...................................................................................... 26

Розділ II. СТРАТЕГІЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Пояснювальна стратегія........................................................................ 28

Стратегія повторного дослідження...................................................... 29

Стратегія зіставлення........................................................................... 30

Формуюча стратегія.............................................................................. 37

Біографічна стратегія............................................................................ 51

Критерії оцінювання курсових робіт.....................................................52

Список використаних джерел............................................................. 55

ПЕРЕДМОВА

Курсова робота - це одинізвидів навчальної та науково-дослідної роботи. Вона виконується студентами під керівництвом викладача і має показати вміння студентів організовувати і планувати роботу, рівень оволодіння основами теоретичних знань і методами експериментального дослідження.

Основне завдання курсової роботи - виявити вміння студентів застосовувати теоретичні знання на практиці, вміння ставити пізнавальні задачі іїхвирішувати. Виконуючи курсові роботи, студенти вчаться правил проведення наукового дослідження та правил оформлення його результатів.

Курсова робота - це, перш за все, роботаідо того ж складна. Методичні рекомендації допоможуть справитися з нею з честю, і хоча прийдеться витратити деякий час на ознайомлення з цією брошурою, він з надлишком буде компенсований тим інтелектуальним задоволенням, яке ви обов’язково відчуєте під час методично-вивіреного і перевіреного досвідом багатьох людей процесу наукового дослідження.

Зрозумівши правила організації дослідження, вибору оптимальних методів та стратегій його проведення, ви зможете уникнути численних помилок, яких допускає людина, котра не озброєна елементарними знаннями з методики виконання наукової роботи. Вам не загрожуватиме і гнітюче відчуття власної неповноцінності, яке з'являється, коли після тривалих зусиль (або й нетривалих) ви усвідомлюєте, що ваша праця нікуди не годиться. І навпаки, добре виконана курсова робота, як і будь-яка робота, дає людині відчуття власної гідності, яке є не лише мотивом особистісного зростання, а й забезпечує загальний психологічний комфорт. Тому не буде перебільшенням сказати, що написати добру курсову роботу набагато легше, ніж погану.

Дані методичні рекомендації розраховані на студентів-психологів, але можуть бути використані і студентами інших факультетів, які виконують курсові та дипломні роботи.

РОЗДІЛ І. СТРУКТУРА ТА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ.

1.1. Загальні вимоги до оформлення.

Курсова робота пишеться на папері формату А4 (297х210). Обсяг курсової роботи складає 1-2 друковані аркуші (24-48 сторінок тексту, надрукованого з допомогою комп'ютера через 1,5 міжрядкові інтервали). Кількість рядків на сторінці - 29-30. Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий – 30 мм, правий – 10 мм, верхній і нижній –25 мм. Нумерація - в правому верхньому кутку аркуша. Курсова робота може бути написана від руки чітким почерком. Титульна сторінка оформляється чітким шрифтом чорного кольору і не містить рамок, віньєток та інших елементів декору (див. рис 1.).

На першій сторінці міститься зміст роботи. Обов'язково проставляються сторінки, на яких починається розділ чи підрозділ (параграф), список використаних джерел та додатки. Розділи, підрозділи та пункти позначаються - арабськими цифрами у відповідності до зразка, поданого на Рис. 1. Перша цифра позначає номер розділу, друга - номер підрозділу, третя – номер пункту. Так, наприклад, позначення 3.2.1 означає перший пункт другого підрозділу третього розділу.

Заголовки структурних частин дисертації “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкуються великими літерами. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовку не ставлять. Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам. Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.

Державний вищий навчальний заклад

«Запорізький національний університет»

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Кафедра практичної психології

КУРСОВА РОБОТА

На тему: Особливості оперативного запам'ятовування знакової інформації п’ятикласниками

Курсова робота

студентки групи 4119-2

факультету соціальної педагогіки та психології

Пархоменко Ольги Іванівни

Науковий керівник:

доктор психологічних наук,

професор Шевченко Н. Ф.

Рис. 1. Зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи

ЗМІСТ

ВСТУП....................................................................................................................

РОЗДІЛ 1 Теоретичнийаналіз проблеми оперативної пам’яті в підлітковому віці……………………………………………………....................

1.1. Місце і значення оперативного запам’ятовування в процесі розвитку пам’яті в підлітковому віці…………………………….............................. 1.2. Проблема оперативного запам’ятовування знакової інформації…….......

РОЗДІЛ 2 Методи та методика дослідження………………………..................

2.1. Методичні засади експериментального дослідження оперативного запам’ятовування………………………………………………………………..

2.2. Методи, методика і процедура дослідження …………………….......…..

РОЗДІЛ 3 Експериментальне дослідження оперативного запам’ятовування знакової інформації…………………………………………….......…………..

3.1. Результати дослідження вікових та індивідуальних особливостей оперативного запам’ятовування п’ятикласників…………………………….....

3.2. Дослідження особливостей оперативного запам’ятовування знакової інформації п’ятикласниками………......…………………….…………………

Загальні висновки та рекомендації……………………………………………..

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ……………………………………….......………….….

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………

Рис.2. Зразок оформлення змісту курсової роботи

Курсова робота пишеться державною мовою, за винятком списку літератури, де використане джерело записується так, як було видане, наприклад, російською чи англійською мовою. Цитати з цих джерел наводяться в тексті лише українською мовою. Виняток - цитати з неперекладених на українську мову літературних творів, або ж цитати іноземною мовою, які використовуються для порівняння семантичних характеристик.

Курсова робота на відміну від реферату, є самостійним дослідженням, основу якого складає авторський аналіз проблеми, думки та викладки автора. Безумовно, що ефективним цей аналіз буде лише тоді, коли він спирається на досягнення сучасної науки. Тому в курсовій роботі обов'язково мають бути представлені погляди, точки зору різних дослідників, що займалися даною проблемою. Використання цитат чи ідей інших авторів як своїх називається плагіатом. Отже, використовуючи те чи інше літературне джерело для запозичення ідей чи цитат, на нього обов’язково потрібно посилатися.

Посилання можуть здійснюватися у різних формах, залежно від контексту. Ось приклади кількох із них, які є найбільш поширеними при написанні наукових робіт. Посилання на глобальні, методологічні, загальновідомі принципи підходи, теорії. Такі посилання застосовуються для обґрунтування актуальності дослідження, для визначення його методологічних засад, для окреслення кола дослідників, що вивчали певну проблему.

Приклад. Методологічні засади застосування суб'єктного підходу у вітчизняній психології розроблено Б.Г.Ананьєвим, Г.С.Костюком, С.П.Рубінштейном, Д.М.Узнадзе. Поширеним є й інший варіант подібного посилання, який застосовується у випадку перерахування різних шкіл та підходів. Прізвища перераховуються в алфавітному порядку.

Приклад. Дослідження мотивації розвивалися у вітчизняній психології в рамках двох основних підходів: діяльнісного (М.І.Алексєєва, О.М.Леонтьсв, А.М.Маркова) і суб'єктного (В.Г.Асєєв, Л.І.Божович, С.Л.Рубінштейн).

У наукових працях часто використовують прямі цитати, які мають ілюструвати правомірність поглядів автора курсової роботи, або ж розкривати сутнісні моменти поглядів цитованого дослідника. Такі цитати, як правило, подаються у вигляді прямої мови. Найбільш зручною формою посилання на джерело є числові позначення, які беруться у квадратні дужки і ставляться в кінці цитати.

Приклад. В. Джемс запропонував принцип цілісного аналізу свідомості людини, що "... відштовхується від конкретних фактів, які складають повсякденний зміст її душевного життя. Подальший аналіз відкриє елементарні психічні одиниці, якщо вони є, не заставляючи нас робити ризиковані передбачення"[14; 57].

Перше число в квадратних дужках означає номер джерела із списку використаної літератури, друге - номер сторінки, з якої взято цитату. Отже, якщо використовується такий спосіб, то доцільно згадувати прізвище автора цитати лише при першому цитуванні, а при наступних можна обмежитися лише позначеннями у квадратних дужках.

Структурні частини курсової роботи і правила щодо їх написання та оформлення

Курсова робота з психології, як правило, повинна складатися з таких частин: вступ, два-три розділи, загальні висновки та рекомендації, перелік посилань, додатки. Всі ці частини мають певну логіку написання та оформлення.

Написання вступу.

У курсовій роботі вступ займає 3-4 сторінки. Він має надзвичайно важливе значення, оскільки тут формулюються положення, які визначають весь хід роботи. Вступ, як і курсова робота в цілому, має чітку структуру, до якої входить актуальність дослідження, об’єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання. У вступі також мають бути відображені методи та організація дослідження, наукова новизна, практичне значення, обґрунтовано надійність і вірогідність результатів дослідження.

Після заголовка ВСТУП, який робиться зверху аркуша з абзацу жирним шрифтом слід писати: Актуальність дослідження. Далі обґрунтовується практична (стосовно потреб суспільної практики) та теоретична (коротка анотація попередніх досліджень в зазначеній галузі) значущість досліджуваної проблеми. В кінці цього аналізу слід окреслити ті аспекти проблеми, які ще недостатньо вивчені і які зумовили вибір теми курсової роботи.

Далі визначається головна мета дослідження, формулюються об'єкт і предмет дослідження, кожне з яких пишеться з абзацу жирним чи підкресленим шрифтом. Зміст вихідних положень курсової роботи розкривається стисло.

Виділення об'єкта і предмета дослідження є необхідною умовою наукового аналізу, оскільки окреслює коло аналізу, дисциплінує думку, допомагає у визначенні завдань і методів дослідження. Формулювання об'єкта і предмета досліджень має служити саме цій меті.

Предмет дослідження - це та вузька, строго окреслена частина психологічної реальності, яка безпосередньо досліджується. Неможливо всебічно висвітлити цю вузьку проблему, не включивши її в більш широкий контекст аналізу. Наприклад, зрозуміло, що непродуктивно, недоцільно і смішно проблему оперативної пам'яті учнів 5 класу при запам’ятовуванні знакової інформації аналізувати в контексті формування життєвого світу особистості, як недоцільно аналізувати будову слова в контексті будови галактики. Але коли контекстом аналізу слугуватимуть особливості розвитку пам’яті у підлітковому віці то це, безумовно збагатить його. У даному випадку об'єкт дослідження - процес розвитку пам’яті у підлітковому віці, предмет дослідження - особливості оперативного запам'ятовування п'ятикласниками знакової інформації.

Найбільш типовою помилкою при визначенні об’єкта та предмета дослідження є така: предмет дослідження – особливості оперативного запам’ятовування знакової інформації, об’єкт дослідження – учні п’ятих класів загальноосвітніх шкіл.

Тобто і об’єкт і предмет дослідження це суто психологічні категорії, чітке формулювання об'єкт-предметного відношення дозволяє одержати справді наукові результати і уникнути загальновідомих банальностей.

Починаючи будь-яке наукове дослідження, слід спочатку ознайомитися з літературою з даної проблеми і скласти певне уявлення про результат вашого дослідження. Оскільки курсова робота не передбачає глобальних відкриттів, а спрямована на виявлення деяких часткових характеристик уже відомих фактів, то змоделювати результат в цілому не так важко. Наприклад, коли визначені особливості оперативної пам’яті у другокласників і у семикласників, то можна в загальних рисах сформулювати припущення про особливості оперативної пам'яті у п’ятикласників. Чітко визначена гіпотеза дозволяє сконцентрувати зусилля на дослідження тих фактів, які гіпотетично є найбільш значущими в досліджуваній проблемі і не відволікатись на другорядне, вибрати адекватні методи дослідження. Одним із результатів курсової роботи є підтвердження чи непідтвердження гіпотези. Підтверджена гіпотеза показує, що теоретичний аналіз проблеми ви зробили вірно. Разом з тим дослідження завжди виявляє деталі, які не були передбачені гіпотезою. Аналіз цих деталей є необхідною частиною дослідження. Він дозволяє сформулювати цікаві висновки і нові гіпотези, які ви зможете перевірити, працюючи над дипломною роботою, а в майбутньому над кандидатською чи докторською дисертацією.

Гіпотеза дослідження - це зроблене на основі аналізу наукових джерел, власних міркувань та спостережень припущення про основні результати ваших досліджень. Якщо гіпотеза не підтверджується або ж, що імовірніше, не повністю підтверджується, не слід намагатися фальсифікувати результати досліджень. В науці негативний результат - це також результат і він має певну ціну. Він дозволяє побудувати нову модель досліджуваного явища, висунути нові гіпотези і провести нові дослідження, які вже дадуть остаточні відповіді на поставлені питання.

Гіпотеза може бути проста і складна, рівнева.

Приклад 1. Існує прямо-пропорційна залежність між обсягом оперативної пам'яті та успішністю п'ятикласників. Це проста гіпотеза.

Приклад 2. Характеристики оперативної пам'яті п'ятикласників мають виражені вікові та індивідуальні особливості. Зменшення обсягу оперативної пам’яті у п'ятикласників у порівнянні з молодшими школярами викликане: 1) збільшенням кількості навчальних предметів і, відповідно, диференціацією навчальним інтересів; 2) перекладенням функцій оперативної пам'яті на інші пізнавальні процеси і на деякі навчальні вміння.

Рівнева гіпотеза дозволяє краще побудувати експериментальне дослідження.

Завдання дослідження. Як правило, у курсовій роботі їх має бути декілька. Вони повинні бути узгоджені з темою метою, об’єктом та предметом дослідження. Наприклад, якщо тема курсової роботи сформульована як «Особливості оперативного запам’ятовування п’ятикласниками знакової інформації», то завдання можуть бути такими:

1. Визначити місце оперативної пам’яті у структурі пам’яті в цілому у п’ятикласників.

2. Дослідити особливості оперативного запам’ятовування знакової інформації п’ятикласниками.

3. Порівняти одержані результати з загальними закономірностями розвитку пам’яті із показниками розвитку оперативної пам’яті, одержаними іншими дослідниками.

4. Розробити рекомендації прийомів раціонального запам’ятовування, які використовувалися для іншого матеріалу чи іншого віку і адаптувати їх для п’ятикласників і для запам’ятовування знакової інформації або на їх основі сформулювати власні оригінальні.

Завдання дослідження формулюють в категоріях аналізу: “порівняти”, “визначити” (ознаки, категорії, параметри тощо), “провести класифікацію”, “розробити” (програму, методику, рекомендації) і т.п.

Найбільш типовою помилкою при формулюванні завдань дослідження є плутанина між завданнями дослідження та видами діяльності дослідника. Наприклад для вирішення зазначених наукових завдань студенту, що пише курсову роботу, необхідно:

1. Проаналізувати наукову літературу з питань розвитку пам’яті в підлітковому віці.

2. Вивчити особливості оперативної пам’яті в навчальній діяльності.

3. На основі узагальнення досвіду дослідження оперативної пам’яті створити методику дослідження.

4. Вивчити особливості оперативної пам’яті п’ятикласників / можливості її розвитку на уроках української мови.