Зборівський договір, укладений між королем Яном II Казимиром та Військом Запорозьким (серпень 1649 року)
«...Оголошення милості його королівської величності Війську Запорозькому на пункти, запропоновані в його чолобитній:
1) Його королівська величність залишає військо своє Запорозьке при Bcix старовинних правах (wolnowiach), по силі колишніх привілеїв i видає для цього тут же новий привілей.
2) Бажаючи догодити проханню підданих i залучити їx до послуг Речі Посполитої, його королівська величність дозволяє мати число війська Запорозького до 40 000 ociб i довіряє складання списков гетьманові війська свого Запорозького, дозволяючи вписувати в козаки як із шляхетських маетків, так i з королівських з правого боку Дніпра, починаючи з міста Димера Горностайполі, в Коростишеві, в Паволочі, в Погребищі, в Прилуках, у Винниці, в Браславлі, а від Браславля до Ямполя по Дністру, а на лівому боці Дніпра від Остра: в Чернігові, в Ніжині, в Ромнах, до рубежів московських i до Дніпра, на пpocтopi між цими містами; далі ж вказаних місць козаки не можуть знаходитися. Але хто забажав з інших країв вступити в козацтво, може без побоювання з боку колишнього власника перейти зі своїм майном в Україну i записатися в реєстр. Повний поіменний список козаків, за підписом руки гетьмана запорозького i з прикладенням військової печатки, повинен бути закінчений цілком до нового руського року для того щоб тi, хто ввійде в козацтво, користувалися своїми правами, вci iнші, хто живе в королівських маєтках, справляли cвої обов‘язки, а мешканці шляхетських садиб служили cвоїм панам.
|
|
3) Чигирин із приналежним до нього округом повинен назавжди залишатися при булаві війська Запорозького, тому його королівська величність вручає його нинішньому начальнику війська Запорозького, благородному Богдану Хмельницькому як верному слузі короля i Речі Посполитоі.
4) Все, що з допущения Божого відбувалося під час нинішнього замішання, має піти в забуття, i ніякий пан не повинен мстити й карати за минуле.
5) Його королівська величність, зі своєї монаршої милості, прощає всім тим iз шляхти, хто якимось чином опинився в Запорозькому війську; i якщо під час нинішніх смут хтось випросив родовий чи коронний маєток, що належав тим, хто перебував у війську Запорозькому, i якщо хтось з такого приводу був позбавлений честі – все має бути згладжено на наступному сеймі сеймового конституцию.
6) У тих місцях, де мешкатимуть вписані до реєстру козаки, коронні війська не можуть займати квартир.
7) У тих містах, де перебуватимуть козацькі полки, жиди не можуть перебувати ні власниками, нi орендарями, ні просто мешканцями.
|
|
8) Щодо знищення унії як у Короні, так i у Великому Князівстві Литовському, а також стосовно цілісності церков та вотчин, до них спрадавна приписаних, буде зроблено постанову на сеймі в присутності та за бажанням отця митрополита київського й усього духовенства. Його королівська
величність бажає, щоб кожен міг вольно користуватися правами та вольностями своїми i дозволяє отцю митрополиту київському засідати в сенаті.
9) Bci посади й чини у воєводствах Київському, Брацлавському та Чернігівському його королівська величність обіцяє роздавати наперед тільки тамтешнім дворянам, які сповідують грецьку вipy, по силі колишніх прав.
10) Отці єзуїти не мають права знаходитися в Києві та в інших містax, де є привілейовані руські школи, i повинні неодмінно перейти в інші місця. Bci давні руські школи мають залишатися в цілісності.
11) Козаки не мають права торгувати горілкою, але можуть для себе купити вино і продавати оптом. Шинки з медом i пивом залишаються на колишніх підставах.
12) Bci викладені статті будуть затверджені на сеймі, а тепер, все забувши, нехай запанують згода i любов між мешканцями України та між військами його королівської величності i військом Запорозьким».