2015-10-22
282
КОЛОМИЙСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ТЕХНІКУМ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання практичних робіт з дисципліни
«БУДІВЕЛЬНІ КОНСТРУКЦІЇ»
(для студентів 2 курсу денної форми навчання за напрямом підготовки
5.01010401 Професійне навчання. спеціальності «Будівництво»)
Коломия – 2014
уклад.: Захарук О.В. – КІПТ, 2014. – 21 с.
Дані методичні вказівки складені на основі:
Рекомендована цикловою комісією викладачів будівельних дисциплін
Протокол № від 2014р.
Вступ
Для закріплення досліджуваних теоретичних основ з дисципліні «Будівельні конструкції» проводять практичні роботи.
Результатами робіт є рисунки та креслення, що закріпляють навички самостійного застосування вивчених теоретичних питань і самостійної інженерної діяльності.
Основна мета практичних занять і самостійних робіт - засвоєння й придбання знань, необхідних для проектування малоповерхового житлового будинку з малорозмірних елементів, а саме: вивчення архітектурно-планувальної композиції, розробка об'ємно-планувального й конструктивного рішень малоповерхових житлових будинків, вивчення конструкцій проектованого житлового будинку, уміння правильно застосувати теоретичні знання, отримані на лекціях, уміння самостійно користуватися технічною літературою, нормами будівельного проектування, каталогами та іншими матеріалами.
Успіх роботи на практичних заняттях залежить від наявності необхідного обсягу теоретичних знань, а також від вірного підходу до роботи й правильної послідовності виконання завдань.
Методичні вказівки й прикладені до них зразки проектування інформацію стосовно кількості і складу квартир і секцій у цілому, а також про застосовувані матеріали й конструкції.
Загальні вказівки
На практичних заняттях з курсу «Будівельні конструкції» студенти 2-го курсу вивчають дисципліну до якої входять дві самостійні частини - «Цивільні будинки» й «Промислові будинки».
Великий обсяг другої частини - «Промислові будинки» винесений на самостійне опрацювання під керівництвом і контролем викладача. Ціль самостійного вивчення дає можливість ознайомитись з будівельними конструкціями й загальними рішеннями промислових будинків.
У результаті засвоєння цього курсу студенти повинні знати сучасні вимоги й об'ємно- планувальні рішення будинків, основні норми проектування, специфіку й умовність будівельних креслень, конструкції, а також повинні вміти самостійно читати креслення.
Методичними вказівками варто користуватися поряд з матеріалами лекцій і навчально-довідковою літературою.
При вивченні теоретичного матеріалу варто мати на увазі, що будівельні норми і правила періодично змінюються. Тому при вивченні курсу потрібно обов'язково користуватися останнім виданням ДБНУ (Державні будівельні норми України), що стосується засвоєння розділу, то, підручники є основними джерелами для вивчення курсу.
При вивченні теоретичної частини кожного завдання студент повинен ознайомитися із загальними положеннями й вимогами, що висувають до тієї або іншої конструкції, а також усвідомити шляхи й методи, якими ці вимоги можуть бути виконані. Це дозволить студенту свідомо підходити до побудови нової й оцінки існуючої конструкції, а також застосовувати свої знання, отримані при вивченні тих або інших будинків.
Окремі конструктивні елементи доцільно розглядати в процесі їхнього розвитку, проробляючи приклади конструктивних рішень, що застосовувалися раніше; їхні зміни, пов'язані з підвищенням індустріальності будівництва й застосуванням нових матеріалів.
У зв'язку з неможливістю розгляду всіх існуючих різновидів різноманітних конструкцій від студента вимагається свідомий і ретельний аналіз конструктивних прикладів, що наведені в літературі, для розвитку інженерного мислення.
Завдання (додаток № 1,2) на практичних заняттях і під час самостійної роботи виконують олівцем на аркушах креслярського паперу формату А4 або А3. Кожен аркуш оформлюють рамкою з полями ліворуч - 20 мм, а з інших боків - по 5 мм. Після закінчення всіх практичних занять і самостійної роботи окремі аркуші креслень, зазначених вище форматів, зшивають в альбом з головним написом на титульному аркуші й здають викладачеві. До практичних занять додається пояснювальна записка з короткою інформацією стосовно конструктивних елементів.
Практичні заняття № 1
Тема: Житлові будинки, основні положення. Планувальна схема двосекційного житлового будинку.
Ціль заняття: вивчити норми проектування нових житлових будинків, на основі виданої планувальної схеми двосекційного житлового
будинку розробити план типового поверху, а потім вхідний вузол першого поверху.
Методичні вказівки
1. Ознайомитися з основними теоретичними положеннями.
2. При виконанні завдання звернути увагу на наступні питання:
а) загальні вимоги до житлових будинків;
б) вимоги до евакуації, нормативи проектування евакуаційних шляхів (двері,
коридори, сходи);
в) санітарно-гігієнічні вимоги й нормативи їхнього забезпечення при проектуванні житлової квартири;
г) типи квартир, особливості проектування окремих житлових і підсобних приміщень квартири.
3. Ознайомитися із призначенням окремих конструктивних елементів.
4. В аудиторії теоретично проробити план секції «типового» поверху.
5. Удома на форматах А4 розробити графічно план секції «типового» поверху.
Розробку об'ємно-планувального рішення житлового будинку здійснюють з урахуванням різноманітних вимог: функціональних, фізико-технічних, конструктивних, архітектурно-художніх й економічних. При цьому повинні братися до уваги: кількість квартир секції; склад квартир; взаємне розташування окремих приміщень відносно одне одного й відносно приміщень сусідніх квартир; функціональне зонування квартири; конструктивна схема будинку; величина кроків і прогонів, матеріал несучих і конструкцій, що відгороджують.
При проектуванні квартир особливу увагу необхідно приділити її функціональному зонуванню, забезпеченню функціональних зв'язків між окремими приміщеннями й групами приміщень. Квартира повинна мати наступні функціональні зони: вхідну (передпокій), робочу (кухня), загального сімейного відпочинку (спільна кімната), відпочинку (спальні), санітарно-гігієнічну (ванна, санвузли), допоміжну (вмонтовані шафи, комори).
Спільна кімната й кухня повинні бути безпосередньо пов'язані з передпокоєм. Спальні повинні бути непрохідними й розташованими поблизу ванної. Допускається прохід у спальню через спільну кімнату, але таке рішення небажане. Допускається додатковий зв'язок спільної кімнати з кухнею при встаткуванні кухні електроплитою, при цьому кухня повинна мати другий вхід з передпокою або коридору.
Типи квартир за кількістю житлових кімнат і їхньою площею в житлових будинках П
категорії варто приймати за табл. 1.
Таблиця 1 - Типи квартир й їхня площа залежно від кількості житлових кімнат
| Кількість житлових кімнат | |||||
| Нижня й верхня межа площі квартир, м2 | 30 - 40 | 48 - 58 | 60 - 70 | 74 - 85 | 92 - 98 |
Примітка. З метою уніфікації конструктивно-планувальних рішень багатоквартирних будинків допускається збільшувати площу окремих типів квартир на 5%.
Площа спільної кімнати в однокімнатній квартирі повинна бути не менше 15 м2, у інших квартирах - не менше 17 м2. Мінімальна площа спальні на одну людину - 10 м2, на двох -14 м2. Мінімальна площа кухні в однокімнатній квартирі - 7 м2, у двох - і більше кімнатних - 8 м2,Мінімальна площа робочої кімнати або кабінету - 10 м2.
Житлові кімнати у квартирах П категорії не можуть бути прохідними, за винятком чотирьох-, п‘ятикімнатних, у яких через спільну кімнату може передбачатися вхід в одну зі спалень або робочу кімнату (кабінет).
Ширина підсобних приміщень квартир повинна бути не меншою: кухні - 1,8 м,
передпокою - 1,5 м, коридорів, що ведуть у житлові кімнати - 1,1 м.
Висота житлових поверхів від підлоги до підлоги в житлових будинках повинна бути не меншою 2,8 м. Висота житлових приміщень від підлоги до стелі - не меншою 2,5 м. У районах із середньомісячною температурою липня 21оС і більше висоту житлових поверхів необхідно приймати не меншою 3,0 м, а висоту житлових приміщень - не меншою 2,7 м. Висоту внутрішніх квартирних коридорів, санвузлів й інших підсобних приміщень допускається знижувати до 2,1 м.
Розташування вікон і дверей у кожному приміщенні повинне сприяти зручному розміщенню меблів і гарному освітленню. Відношення площі світлових прорізів житлових кімнат і кухонь до площі підлоги цих приміщень повинно бути не більше 1:5 і не менше 1:8.
Варто звернути увагу на напрямок розчинення дверей. Зовнішні двері будинку повинні відкриватися тільки назовні, вхідні у квартиру зі сходової клітки усередину квартири, двері ванних кімнат - тільки назовні. Двері житлових кімнат можуть відкриватися як усередину кімнати, так і у коридор або передпокій, але так, щоб це було зручно.
Конструктивне рішення будинку повинне відповідати наступним технічним вимогам:
міцності, стійкості, довговічності, пожежній безпеці, індустріальності, економічності.
Матеріал і конструкція стін передбачені завданням. Остаточна товщина зовнішніх стін визначається для певного району будівництва, виходячи з теплотехнічного розрахунку. Товщину внутрішніх стін приймають з конструктивних міркувань, тобто за умови можливості спирання на них конструкцій перекриттів, присутності в них вентиляційних каналів і т.д. Товщину перегородок приймають залежно від матеріалу з якого вони зроблені. Міжквартирні перегородки виконують подвійними.
З кухонь і санвузлів повинні бути передбачені вентиляційні канали, розташовані у внутрішніх несучих стінах, у одному каналі розміром 14х14 див. з кожного приміщення (допускається поєднувати вентиляційні канали ванни й убиральні с одним розміром 14х27 див.).
Проектувати будинок треба з одночасною розробкою креслень поверхових планів,
розрізів і фасадів, що дозволяє узгодити між собою окремі елементи будинку.
Плани поверхів. При розробці плану поверхів у першу чергу наносять координаційні осі з маркуванням великими літерами по вертикалі - знизу вгору й цифрами по горизонталі – ліворуч та праворуч, після чого відповідно до запропонованих варіантів прив'язок конструктивних елементів накреслюють зовнішні й внутрішні стіни. Основні розміри приймають кратними збільшеними модулям 300, 600 мм, відповідно до модульної координації розмірів у будівництві. Конструювання несучих стін варто виконувати з матеріалів, зазначених у завданні. Їхню товщину приймають за результатами теплотехнічного розрахунку й з конструктивних міркувань.
Горизонтальний переріз для виконання плану приймають на рівні середини вікна, що дозволяє показати ширину віконних і дверних прорізів і розміри простінків.
Внутрішні несучі стіни, а також стіни міжсходових кліток виконують цегельною кладкою, або з великих блоків - залежно від завдання.
Перегородки роблять із цегли товщиною 65 й 120 мм, легкобетонних каменів, гіпсобетонних панелей товщиною 80 мм; міжквартирні перегородки - з цегли товщиною 250 мм або з гіпсобетонних плит з повітряним зазором 40 мм, загальна товщина такої перегородки 200 мм.
При проектуванні сходів указують сходові марші (їхня ширина в житлових будинках
- 1050 або 1200 мм) із просвітом між ними від 100 до 400 мм, щабля сходів з обривом у місці її перерізу й умовне зображення напрямку підйому сходових маршів. Розрізи сходів у планах взаємно узгоджують із уточненням їх у поперечному розрізі будинку.
На планах показують також балкони, лоджії, вхідні площадки, а також санітарно-
технічне встаткування відповідно до норм планувальних елементів житлових будинків.
