2015-10-22
374
Менеджмент ділових організацій несе перед суспільством подвійну відповідальність – юридичну і соціальну. Юридична відповідальність – дотримання конкретних законів і норм регулювання, які визначають, що може, а чого не може робити організація. Юридична відповідальність притаманна компаніям, які дотримуються традиційної моделі бізнесу.
Соціальна відповідальність – певний рівень добровільного ре- агування організації на соціальні проблеми. Соціальна і юридична відповідальність притаманна сучасній моделі бізнесу. Кожна з них має свої критерії. Проблема соціальної відповідальності виникла ще на початку минулого століття, але дискусії з приводу неї не вщухають і донині. Дуже часто при цьому згадується ім’я Е. Карнегі. Ендрю Карнегі – провідний бізнесмен у виробництві сталі, видав у 1990 році «Євангеліє процвітання», де виклав доктрину капіталістичної благодійності, відповідно до якої прибуткові організації повинні жертвувати частину своїх коштів на благо суспільства. Він вклав понад 350 млн дол. у соціальні програми і побудував більше двох тисяч публічних бібліотек. Не менш відомий американський бізнесмен Джон Д. Рокфеллер пожертвував 550 млн доларів і заснував фонд Рокфеллера, кошти якого використовуються для розв’язання соціально значущих проблем у сфері економіки, науки та культури.
Ще одним прихильником соціальної відповідальності ділових організацій став Роберт Вуд – президент торговельної фірми «Сіре Рьобак енд К», який у звіті за 1936 рік нагадував своїм акціонерам про соціальні зобов’язання організації. Концепція корпоративної соціальної відповідальності була запропонована Кітом Девісом у 1975 році. Вона охоплює п’ять ключових положень: соціальна відповідальність виникає із суспільної влади; органи влади мають створювати умови і подавати приклади соціальної відповідальності; бізнес має діяти як двостороння відкрита система (з одного боку, враховувати вплив суспільства, ринкові сигнали, з іншого – бути відкритим у своїх операціях для громадськості) соціальні витрати мають бути ретельно обчислені й розглянуті з точки зору правомірності їх віднесення до собівартості виготовлення того чи іншого продукту, надання послуг; соціальні витрати, які розподіляються за кожним продуктом, послугою, ви- дом діяльності, в кінцевому підсумку оплачуються споживачем. Аналізуючи діяльність багатьох корпорацій, Кіт Девіс та інші дослідники дійшли висновку, що соціальна відповідальність сприяє розвитку компаній, і навпаки, уникнення її звужує можливості успіху. Це дало можливість сформулювати «залізний закон відповідальності», згідно з яким у довгостроковій перспективі ті, хто не використовує наявну владу в напрямі, який суспільство розглядає як відповідальний, може втратити цю владу. Ставлення до соціальної відповідальності може бути різним: від сприятливого до ворожого. На рис. 1 представлена характеристика чотирьох стратегій ділових організацій щодо соціальної відповідальності: протидія, оборона, пристосування та сприйняття. Закономірним є перехід від низького до високого її рівня.
| Протидія | Оборона | Пристосування | Стратегія |
| відхилення соціальної відповідальності | оголошення боротьби з соціаль- ною відповідальністю | сприйняття соціальної відповідальності під тиском обставин | вияв ініціативи; створення позитивної моделі для промисловості |
Низький Ступінь соціальної відповідальності Високий
Рис.1 Розвиток стратегії соціальної відповідальності
Слід враховувати наявність аргументів «за» і «проти» соціальної відповідальності. Аргументи на користь соціальної відповідальності:
• сприятливі для бізнесу довгострокові перспективи;
• зміна потреб та очікувань широкої громадськості;
• залучення додаткових ресурсів для надання допомоги у розв’язанні соціальних проблем;
• моральні зобов’язання щодо соціальної відповідальності.
Аргументи проти соціальної відповідальності:
• порушення принципу максимізації прибутку;
• додаткові витрати на соціальну відповідальність;
• недостатня звітність широкій громадськості;
• недостатня кваліфікація у розв’язанні соціальних проблем.
ВИСНОВКИ
Міжнародний діловий етикет посідає особливе місце в мистецтві поводження людини у ньому немає крайнощів і застарілих формальностей, він не ускладнює, а спрощує життя. Його правила засновані на таких моральних категоріях, як ввічливість, тактовність, коректність, порядність. Володіння цими правилами усуває скутість, допомагає у стосунках з діловим партнером – образити його незграбним словом чи дією і водночас не втратити власної гідноті та престижу фірми. Засвоєння стереотипів поведінки, пропонованих етикетом дає можливість створити сприятливий психологічний клімат ділового спілкування, що робить бізнес успішним і приємним.
Але незважаючи на економічну цілісність сучасного світу, стереотипи поведінки та системи цінностей, які проявляються в ході контактів між людьми, ще далеко не уніфіковані. Кожна країна має власні традиції, норми та заборони. Ігнорування їх може суттєво затримувати розвиток міжнародних економічних відносин. Вплив соціально-культурного середовища на динаміку світогосподарських зв’язків здійснюється у формі сприйняття іноземним споживачем товару чи послуг, специфіки його поведінки на ринку, можливостей впливу на нього. Крім того, культурне середовище формує своєрідні норми поведінки в бізнесі.
Соціально-культурне середовище, як правило, аналізується за такими напрямками:
• мова;
• релігія;
• ідеологія;
• особливості історичного розвитку;
• національні традиції, інші культурні цінності;
• норми поведінки в бізнесі, діловій етиці та менеджменті;
• соціальні інститути.
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Український імпортер планує закупити продукцію в США на суму 100000 доларів. Купівлю товару узгоджено 01.03.12. spot-курс usd/uah, а також відсоткові ставки банку за депозитами і кредитами у базовій валюті та валюті котирування наведено у таблиці вихідних даних (табл. 1).
Перерахування коштів за товар заплановано на 01.05.12. З метою страхування валютного ризику від коливань курсу гривні відносно американського долара, українське підприємство має вибрати найбільш вигідний варіант використання коштів для здійснення оплати за контрактом:
1. Розмістити кошти на депозит у національній валюті строком на 2 місяці та укласти форвардну угоду з банком щодо купівлі іноземної валюти по закінченні строку депозиту.
2. Придбати американські долари за spot-курсом і розмістити кошти на депозит строком на 2 місяці в іноземній валюті.
Для обґрунтування рішення провести відповідні розрахунки. Для укладання форвардної угоди визначити:
- форвардну маржу (премія чи дисконт);
- курс outright usd/uah.
Таблиця 1 – Вихідні дані для розрахунків
| spot -курс usd/uah | Відсоткові ставки банку, % | ||||
| у базовій валюті | у валюті котирування | ||||
| купівля | продаж | депозит | кредит | депозит | кредит |
| 8,040 | 8,087 | 9,8 | 13,4 | 19,9 | 26,2 |
Рішення:
Імпортер має 2 варіанти депонування коштів: у вигляді валютного депозиту та у вигляді гривневого депозиту.
У першому випадку підприємство отримає дохід (без валютного ризику) обсягом:
Загальна сума до повернення відповідно становитиме 101633,34 usd
У другому випадку підприємству спочатку доведеться про-конвертувати наявну валюту в гривні:
100000 usd * 8,087 = 808700,00 грн.
При вкладенні одержаної суми у гривневий депозит підприємство отримає дохід
грн.
На перший погляд, другий варіант є більш привабливим, оскільки доход у 2682188,34 є більшим, ніж доход у 1633,34 дол. США.
Проте для прийняття остаточного рішення щодо варіантів вкладення грошей підприємству необхідно визначити, яку суму в доларах США воно отримає після конвертації основної суми депозиту та доходу, що належать йому до повернення після закінчення терміну дії депозиту. Для цього необхідно розрахувати форвардний курс outright на продаж валюти. З цією метою перш за все треба визначити величини форвардної маржі (премії чи дисконти):
де П (Д) пр – премія (дисконт) для форвардного курсу продажу валюти;
SКпр – spot -курс продажу валюти;
Rкр.к – відсоткова ставка за банківськими кредитами у валюті котирування;
Rд.б – відсоткова ставка за банківськими депозитами у базовій валюті;
n – термін, на який розраховується валютний форвардний курс.
П (Д) пр = (8,087 (26,2 – 9,8)*60) \ (360*100 + 9,8*60) = 0,2174
(+ 2174 пунктів) – премія.
Отже, форвардний курс outright банку на продаж валюти становитиме:
8,087+ 0,2174 =8,31
У результаті конвертації суми гривневого депозиту і доходу за форвардним курсом банку отримуємо:
(808700,00 + 2682188,34) / 8,31 = 420082,84 usd
Таким чином, очевидно, що єдиним прийнятним варіантом є розмістити кошти на депозит у національній валюті строком на 2 місяці та укласти форвардну угоду з банком щодо купівлі іноземної валюти по закінченні строку депозиту, оскільки перший варіант принесе підприємству збитки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Білозубенко В.С. Міжнародний менеджмент: Навч. посібник / В.С. Білозубенко, О.В. Озаріна, А.А. Семенов; за ред. проф. О.Б. Чернеги. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 592 с.
2. Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства: Навчальний посібник / Г. М. Дроздова – Київ: ИУЛ, 2002. – 172 с.
3. Завадський Й. С. Менеджмент: Management. – Т. 1 – Вид. 2–е / Й. С. Завадський - К.: Українсько – фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1998. – 542 с.
4. Кириченко О. А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. Навч. посібник – 3-тє вид. Перероб. і доп. / О. А. Кириченко – К: Знання – Преса, 2002. –384с.
5. Міжнародна економіка: Навчальний посібник / За ред. Козака Ю. Г., Навацкого В. М. – К.: Центр навчальної літератури “Арт Єк”, 2002. - 436 с.
6. Міжнародні організації: Навчальний посібник / За ред. Козака Ю. Г., В. В. Ковалевского – Київ ЦУЛ 2003. – 288 с.
7. Мурашко М. І. Менеджмент персоналу: Навч. – практ. посіб. / М. І. Мурашко – К.: Т-во “Знание”, КОО, 2002. – 311 с.
8. Нємцов В. Д. Менеджмент організацій: Навчальний посібник / В. Д. Нємцов, Л. Є. Довгань, Г. Ф. Сініок. – К: ПОВ. УВПК “Екс Об”, 2001. – 392 с.
