Види з’єднань хребтового стовпа

Між хребцями є всі види з’єднання, а саме:

синдесмози – наприклад, передня та задня поздовжні зв’язки, а також жовта зв’язка між дугами хребців (синеластоз);

синхондрози – це диски між тілами хребців;

синостози – це крижові хребці, які зрослися в одну крижову кістку;

діартрози – це суглоби, які утворені,при зчленуванні верхніх суглобових відростків хребця, що лежить нижче, з нижніми суглобовими відростками хребця, що розташований вище. За будовою ці суглоби комбіновані, за формою плоскі, за функцією багатоосьові, але малорухомі.

Тіла двох сусідніх хребців з’єднуються між собою за допомогою міжхребцевих дисків. Кожен диск має форму опуклої лінзи, перифе­рична частина якої утворена волокнистим хря­щем; його волокна утворюють фіброзне кільце, а центральна частина складається з еластичної речовини, яку називають драглистим ядром. За допомогою фіброзного кільця тіла сусідніх хребців з’єднуються між собою. Драг­листе ядро, яке знаходиться всередині фіброз­ного кільця і стискується тілами сусідніх хреб­ців, виконує роль амортизатора.

Уздовж хребетного стовпа тіла хребців і міжхребцеві диски з’єднані передньою та задньою поздовжніми зв’язками. Короткими зв’язками з’єднані поперечні відростки (міжпоперечні зв’язки), остисті відростки (міжостисті зв’язки). Над верхівками остистих відростків проходить довга надостиста зв’язка, яка в шийній частині переходить у так звану каркову зв’язку (вона добре розвинена у копитних тварин).

Між І шийним хребцем і потиличною кісткою утворюються правий та лівий атлантопотиличні суглоби – комбіновані за будовою, еліпсоподібні за формою і двохосьові за функ­цією. В них можливі рухи: навколо фронтальної(згинання і розгинання голови) і сагітальної (відведення і приведення) осей. У циліндричному атланто-осьовому суглобі відбуваються повороти голови вправо і вліво. При цьому атлант обертається навколо зуба II шийного хребця разом із черепом.

Хребет дорослої людини має вигини. Розрізняють вигини фізіологічні та патологіч­ні. До фізіологічних належать: 1) лордоз – вигин, обернений опуклістю вперед. 2) кіфоз – вигин, обернений опук­лістю назад. ò Шийний лордоз є виникає у дитини, коли вона починає тримати голову; ò Грудний кіфоз виникають, коли дитина починає си­діти; ò Поперековий лордоз з’являється, коли дитина стала на ніжки; ð Крижовий – коли дитина починає ходити.

У людей в нормі є також невеликий вигин хребта вбік – сколіоз. Він виникає внаслідок більшого розвитку мускулатури однієї половини тіла (у правші – справа, у лівші – зліва). В старшому віці збільшується грудний кіфоз. При хворобливих (патологічних) змінах можливе утворення горба.

Вигини хребта пом’якшують поштовхи та струси тіла при ходінні, бігові, стрибках.

Незважаючи на незначну рухомість міжхребцевих суглобів, в хребті в цілому можливі такі рухи, як згинання і розгинання, відведення і приведення (нахили в боки) та так зване скручування. Досить рухомими є шийний та поперековий відділи хребта. До якого рівня можна розвинути гнучкість хребта, видно з досягнень гімнастів і циркових артистів.