Основні параметри стабілізаторів

Основними параметрами, що характеризують стабілізатор, являються:

1 Коефіцієнт стабілізації, що є відношенням відносної зміни напруги (струму) на вході до відносної зміни напруги (струму) на виході стабілізатора (при постійному опорі навантаження).

Коефіцієнти стабілізації по напрузі K_{СТ U} і струму K_{СТ I} розраховуються по формулах (3.4) і (3.5)

, (3.4)

, (3.5)

де U_ВХ і U_ВИХ - номінальна напруга на вході і виході стабілізатора;

∆U_ВХ и ∆U_ВЫХ - зміна напруги на вході і виході стабілізатора;

I_ВИХ - номінальний струм на виході стабілізатора;

∆I_ВИХ – відхилення вихідного струму стабілізатора від номінального значення.

Коефіцієнти стабілізації служать основними критеріями для вибору раціональної схеми стабілізатора і оцінки її параметрів.

2 Вихідний опір, що характеризує зміну вихідної напруги при зміні струму навантаження і незмінній вхідній напрузі розраховується по формулі (3.6)

, при U_ВХ=const. (3.6)

Бажано, щоб R_ВИХ було невеликої величини. При цьому зменшується загальний внутрішній опір блоку живлення, що призводить до зменшення падіння напруги на нім і сприяє підвищенню стійкості роботи багатокаскадних схем, що живляться від загального джерела.

3 Коефіцієнт корисної дії, рівний відношенню потужності в навантаженні до номінальної вхідної потужності, розраховується по формулі (3.7)

. (3.7)

4 Дрейф (допустима нестабільність) вихідної напруги. Часовий і температурний дрейф характеризується величиною відносної або абсолютної зміни вихідної напруги за певний проміжок часу або в певному інтервалі температур.