Лекція 1. Філософія як специфічний тип знання

БІЛЕТ 1

1. Основні проблеми філософії. Специфіка філософського знання.

2. Проблема людини в філософії Просвітництва (Ж.Ламетрі, Ж.-Ж.Руссо).

3. Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства

 

БІЛЕТ 2

1. Світогляд, його суть і структура.

2. Вплив Києво-Могилянської академії на філософську думку слов'янських народів.

3. Поняття практики. Практика, діяльність і трудова діяльність.

 

БІЛЕТ 3

1. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.

2. Проблема відношення Бога і світу, Бога і людини в філософії представників академії.

3. Структура практика. Види практичної діяльності.

БІЛЕТ 4

1. Суспільні функції філософії.

2. Натурфілософські дослідження в Києво-Могилянській академії.

3. Свідомість як пізнавальне і духовно-практичне відношення до дійсності.

 

БІЛЕТ 5

1. Своєрідність східної культури.

2. Г.С. Сковорода — видатний представник філософії українського Просвітництва.

3. Суспільно-практичний і культурно-історичний характер свідомості.

 

БІЛЕТ 6

1. Філософія стародавньої Індії («ведична» філософія, буддизм).

2. І. Кант — засновник німецької класичної філософії.

3. Індивідуальна і суспільна свідомість. Закономірності свідомості.

БІЛЕТ 7

1. Філософські вчення стародавнього Китаю (Конфуцій і конфуціанство, даосизм).

2. Діалектичний ідеалізм Гегеля.

3. Структура суспільної свідомості.

 

БІЛЕТ 8

1. Загальна характеристика античної філософії.

2. Антропологічний матеріалізм Фейербаха.

3. Поняття «суспільство» в філософії. Особливості соціальної детермінації.

 

БІЛЕТ 9

1. Досократична філософія..

2. Соціально-практична орієнтація марксистської філософії.

3. Структура і функції суспільства.

а) Поняття суб'єкта суспільного розвитку. Соціальна структура суспільства.

б) Основні сфери життєдіяльності людей і суспільні відносини. Функції суспільства.

 

БІЛЕТ 9

1. Класичний період розвитку античної філософії.

2. «Філософія життя». Ф.Ніцше.

3. Основні чинники суспільного розвитку та їх взаємозв'язок.

БІЛЕТ 10

1. Філософія елліністичного періоду.

2. Філософія неопозитивізму і постпозитивізму.

3. Історичні типи суспільства. Поняття «суспільно-економічна формація» і «цивілізація».

БІЛЕТ 11

1. Релігійний характер філософської думки Середньовіччя

2. Онтологія людського буття в психоаналізі.

3. Глобальні проблеми людства і соціальне прогнозування.

 

БІЛЕТ 12

1. Християнсько-середньовічна апологетика і патристика.

2. Проблема людини в екзистенціалізмі.

3. Ідея прогресу в історії. Сенс історії.

 

БІЛЕТ 13

1. Середньовічна схоластика. Реалізм і номіналізм.

2. Неотомізм — головний напрямок сучасної релігійної філософії. Тейяр де Шарден.

3. Співвідношення понять «індивід», «індивідуальність», «особистість».

 

БІЛЕТ 14

1. Філософія Ф.Аквінського.

2. Форми буття

3. Історичний характер взаємозв'язку суспільства і особистості.

 

БІЛЕТ 15

1. Витоки і особливості філософії Київської Русі.

2. Поняття “матерія”.

3. Історична необхідність і свобода особистості.

 

БІЛЕТ 16

1. Морально-етична спрямованість філософії давніх русичів.

2. Способи та форми існування матерії.

3. Природа та структура пізнавальної діяльності.

а) Соціально-практична обумовленість пізнавальної діяльності. Суб'єкт і об'єкт пізнання.

б) Структура пізнання..

в) Проблема істини в теорії пізнання.

 

БІЛЕТ 17

1. Гуманістична спрямованість філософії Відродження.

2. Суть діалектики і догматизму. Основні принципи діалектики.

3. Методи наукового пізнання.

 

БІЛЕТ 18

1. Пантеїстична натурфілософія Ренесансу.

2. Основні закони діалектики.

3. Філософське розуміння культури.

 

БІЛЕТ 19

1. Особливості філософії Нового часу.

2. Категорії діалектики.

3. Цінності і ціннісні орієнтації.

 

БІЛЕТ 20

1. Проблема методу пізнання (Фр.Бекон, Р.Декарт). Вчення про субстанцію (Б.Спіноза, Г. Лейбніц).

2. Людина як предмет філософського аналізу.

3. Культурно-історична обумовленість творчості. Проблема антропосоціогенезу. Єдність природного, соціального і духовного в людині.

 

Лекція 1. Філософія як специфічний тип знання.