Стратегії конструювання ПЗ

Існує 3 стадії:

1. Одноразовий підхід або водоспадна стратегія – лінійна послідовність етапів конструювання ПЗ. Прикладом являється КЖЦ.

2. Інкрементна стратегія – на початку процесу визначаються всі вимоги користувача та системні.

Користування здійснюється у вигляді послідовності версії. Перша версія реалізує частину вимог, кожна наступна додаткові вимоги доки не буде отримано повну систему.

3. Еволюційна стратегія – система будується у вигляді послідовності версії, але на початку процесу визначені не всі вимоги. Вимоги уточнюються в процесі розробки версії.

Характеристики стратегії конструювання ПЗ

Стратегія констр. ПЗ			1 –на початку визначені всі вимоги 2 – багато циклів констр. 3 – проміжне ПЗ розповсюджується.   3
Водоспадна	так	ні	Ні
Інкрементна	так	ні	Ні
Еволюційна	ні	так	Так

 

Інкрементна модель конструювання ПЗ

Інкрементна модель – це класичний приклад інкрементної стратегії, поєднує елементи водоспадної стратегії та макетування.

Розробка ПЗ – це послідовність інкрементів кожний з яких складається з:

1. Аналіз.

2. Проектування.

3. Кодування.

4. Тестування.

Перший інкремент – це базовий продукт, а кожний наступний – забезпечує допоміжні характеристики та функціональності.

Відмінність від макетування заключається в тому, що модель забезпечує на кожному етапі ПП, яке працює.

Приклад:

ПЗ для обробки тексту в першому інкременті реалізує функції базової обробки файлів редагування та документування. В другому інкременті – більш складні можливості редагування та документування, в третьому – перевірку орфографії та граматики, в четвертому – можливості компонування сторінки.

Модель швидкої розробки додатків RAD

(Rapid Application Development)

RAD -це приклад інкрементної стратегії.

Якщо вимоги повністю визначені, а проектна область обмежена, то група розробників створює функціональну систему за 60-90 днів (викор. Компонентно-орієнтовне конструювання).

Етапи RAD моделі:

1. Бізнес моделювання – визначається інформаційний потік між функціями. Шукається відповідь на наступні запитання:

- яка інформація керує процесом;

- яка інформація генерується;

- хто її генерує;

- де інформація застосовується;

- хто обробляє інформацію.

2. Моделювання даних – інформаційний потік, який визначається на першому етапі, відображає в набір об’єктів даних. Визначаються характеристики кожного об’єкту та зв’язки між об’єктами.

3. Моделювання обробки – визначаються перетворення об’єктів даних які забезпечують реалізацію функцій. Створюються описи обробки для додавання модифікації та видалення об’єктів даних.

4. Генерація додатку – RAD працює з програмними компонентами, які використовуються повторно або створює програмні компоненти, які будуть використовуватися повторно. Використовується утіліти автоматизації.

5. Тестування та поєднання – тестуються всі нові елементи.

 

Кожна функція ПЗ адресується кожній групі розробників, вона повинна бути завершена максимум за 90 днів.

Недоліки та обмеження:

1. Для великих проектів потрібні суттєві людські ресурси.

2. RAD застосовується лише для тих додатків, які можуть розбиватися на складові частини – модулі.

3. RAD не застосовується в умовах високих технічних ризиків, тобто при використанні нової технології.