Розвиток української літературної мови напередодні й у час Визвольної війни

Рр.

ВІДРОДЖЕННЯ Й ЗБАГАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ, ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ В УКРАЇНСЬКІЙ ДЕРЖАВІ XVII – поч. XVIII ст.

Суспільно-історичні умови

Народні визвольні рухи початку XVII ст. Створення української держави під проводом Богдана Хмельницького – наслідок героїчної боротьби українського народу, козацтва й посполитого люду за визволення проти польського магнатства й шляхти. Консолідація в процесі визвольної боротьби творчих сил народу, зміцнення зв’язків між територіями, зростання міст, ремісництва й торгівлі, участь України в міжнародній торгівлі. Труднощі й великі жертви народу в умовах боротьби проти польських і турецьких агресорів, зрадницька політика кримського ханства; значення в цих умовах союзу з Росією (Переяславська рада та Березневі статті 1654 року).

Критика усталених у колишній історіографії положень про беззастережно позитивні наслідки приєднання України до Росії. Суперечність указаних наслідків:

а) в умовах здійснення царським урядом колоніальної політики: грубе порушення Березневих статей: встановлення російських військових залог, поступки Польщі (Адрусівська угода 1667), обмеження прав гетьманства на стосунки з іноземними державами, заборони обирати гетьманів без згоди московського уряду та ін. Руйнування решток української державності за Петра І та Катерини II: утворення Малоросійської колегії, скасування гетьманства (1763 р.), ліквідація Запорозької Січі (1775 р.), остаточне узаконення кріпацтва (1783 р.), роздарювання українських земель царським вельможам;

б) у числі позитивних моментів: усунення небезпеки від татарсько-турецьких нападів, сприйняття прогресивних господарчих реформ, можливість спілкування з передовими людьми, діячами культури Росії