Нормотворча діяльність передбачає чітке уявлення робочої групи про правову норму, її структуру та види. Таке знання теоретичних засад дозволяє доцільно розташувати матеріал проекту у логічній послідовності його нормативно-правового змісту.
1. Підготовка тексту проекту нормативно-правового акта як етап нормотворчого провадження включає:
1. Попередні роботи, що передують складанню тексту проекту (1) затвердження плану і графіка роботи над проектом; 2) підбір матеріалів, необхідних для розробки проекту: відомості про закордонне законодавство та практику його застосування, про досвід регулювання відповідних питань у закордонних країнах. 3) Нарешті, ознайомлення з науковою літературою, а також із практикою підготовки відповідних проектів в інших органах). Ретельне врахування діючого законодавства, що дозволяє уникнути повторень нормативних приписів у різних актах, неузгодженості і протиріччя.
Ґрунтуючись на рішенні про підготовку нормативного акта, а також на аналізі чинних по зазначеному питанню норм та існуючої практики їх застосування, розробник проекту – робоча група дійде висновку про те:
|
|
· які конкретні цілі повинні переслідуватися прийняттям даного акта;
· один або декілька актів потрібно готувати;
· чи варто розробити проект нового акта або обмежитися пропозиціями про внесення змін чи доповнень у чинні акти;
· які додаткові додатки та інструкції необхідно скласти.
Після вирішення питань стосовно мети, межі дії, юридичної сили та форми майбутнього акта головний розробник – робоча група звичайно переходить до розробки його загальної схеми, яка окреслює основні, принципові положення проекту. Таку схему доцільно погодити з представниками зацікавлених органів для того, щоб виключити можливість істотних прогалин майбутнього правового регулювання та зайвої роботи над текстом норм, внесення яких у проект може виявитися непотрібним.
Загальну схему найбільш великих актів доцільно виносити на затвердження органу, що прийняв рішення про підготовку проекту.
2. Формулювання тексту початкового варіанта проекту:
Як показує практика, робоча група не завжди готує проект у цілому. При виробленні проектів значних за розміром нормативно-правових актів різні глави, а навіть окремі статті, готуються членами комісії, найбільш компетентними у вирішенні цього питання. Потім готовий варіант глави або статті обговорюється й остаточно доопрацьовується на засіданні робочої групи.
Може бути й так, що одну й ту саму статтю або главу проекту паралельно розробляють декілька авторів і в процесі обговорення остаточно приймається найкращий варіант.
|
|
Але при розробці проектів актів поточної правотворчості варто прагнути до того, щоб проект переліку актів, що втрачають силу і змінених у зв’язку з виданням нового акта, готувався як складова частина проекту основного акта.
У процесі складання проектів деяких актів виникає необхідність підготовки інших актів з метою їх розвитку і конкретизації.
У практиці нормотворчості деяких закордонних країн застосовується інший прийом: одночасне вироблення актів усіх "рівнів" по даному питанню - від закону до інструкцій міністерств і відомств. Це сприяє правильному застосуванню норм, попереджує неоднозначне тлумачення нормативно-правових актів.
Тому роботу з підготовки основного та конкретизуючого актів доцільно починати одночасно.