ТЕМА 12. Міжнародні фінанси
План
Економічна природа та система міжнародних фінансових відносин
Міжнародна фінансова політика. Її типи та інструменти.
Суть, види і характерні ознаки валюти.
Курси і крос-курси валют.
Валютний ринок.
Валютне регулювання.
Валютні операції.
Базові поняття: валюта, валютна система, валютний паритет, валютний курс, валютні ринки, касові валютні операції, строкові валютні операції.
Економічна природа та система міжнародних фінансових відносин
Диверсифікація міжнародних фінансових і валютних відносин на межі XX—XXI ст. пов'язана з необхідністю здійснення грошового забезпечення світогосподарських зв'язків, які значно розширилися й поглибилися під впливом інтернаціоналізації та глобалізації виробництва й обміну.
Фінансові операції є діями, спрямованими на вирішення певного завдання з організації та управління грошовими відносинами, що виникають при формуванні та використанні відповідних коштів.
Фінансові операції (трансакції) можуть зумовлюватись як грошовими платежами (розрахунки, трансфери тощо), так і рухом капітальних ресурсів (лізинг, траст, кредит, франчай-зинг та ін.). Об'єктами фінансових операцій є різноманітні фінансові активи, до яких належать: національні гроші, іноземна валюта, цінні папери, дорогоцінні метали, нерухомість.
Вирізняють такі види фінансових операцій:
— операції з переказу грошей;
— інвестиційні операції;
— спекулятивні операції;
— операції з капіталом.
Операції з переказу грошей охоплюють усі форми та види розрахунків (операції з обміну "гроші — товар") та трансфери (рух грошей в одному напрямі).
Інвестиційні фінансові операції пов'язані з переміщення капіталу з метою його приросту. Вони опосередковують середньо- та довгострокові вкладення капіталу. До них належаті кредит, лізинг, траст, оренда, франчайзинг, рента та інші от радії тривалістю понад 180 днів.
Спекулятивні операції — це короткострокові фінансові д з отримання прибутку у вигляді різниці у процентах з отрим; них кредитів. До них належать валютний арбітраж, процентний арбітраж, операції своп, валютна спекуляція тощо.
Операції з капіталом спрямовуються на управління ним умовах ризику та невизначеності економічної кон'юнктурі Тут переважають страхові операції, включаючи хеджуванш операції застави, в тому числі іпотеку.
Фінансова система ринкової економіки досягла наприкіні XX — на початку XXI ст. надзвичайно високого рівня розвитку як у національному, так і в міжнародному масштабі. Б виявляється в таких процесах:
— високий ступінь концентрації фінансових ресурсів н макроекономічному рівні;
— висока мобільність та взаємозв'язок фінансових ринкі на базі новітніх інформаційних технологій;
— різноманітність фінансових інструментів макро- та мікро (економічної політики;
— глобалізація фінансових відносин.
Міжнародні фінанси становлять сукупність відносин, створення і використання грошових коштів, необхідних дл здійснення зовнішньоекономічної діяльності державамі фірмами, іншими юридичними та фізичними особам2.
Рух грошових потоків у світовому господарстві здійснюється за такими напрямами:
— взаємовідносини між суб'єктами господарювання різни країн;
— взаємовідносини держави з урядами інших країн і міжнародними організаціями;
— взаємовідносини держави та суб'єктів світогосподарськи зв'язків з міжнародними фінансовими інституціями.
Субєктами міжнародних фінансових відносин є, таким чином, уряди, підприємства, фірми, банки, установи, фізичні особи.
У цілому перерозподіл фінансових коштів у світовому масштабі забезпечує зростання конкуренції й ефективніше використання виробничих потужностей та інших ресурсів економічного розвитку.
Система міжнародних фінансових відносин складається між різними суб'єктами. Ними є фізичні, юридичні особи та держави, які згідно із законом мають і здійснюють безпосередньо або через представників свої права та обов'язки, пов'язані з міжнародними фінансами.
Суб'єктів системи міжнародних фінансів з позицій конкретної держави поділяють на резидентів і нерезидентів.
З економічного погляду розрізняють таких суб'єктів: домашні господарства, господарюючі підприємства, різноманітні фінансові інститути, держава, міжнародні організації.
У Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України згруповані так:
— фізичні особи;
— юридичні особи;
— об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб;
— структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно із законами України, але мають постійне місцезнаходження на її території;
— спільні підприємства, що зареєстровані як такі в Україні й мають на її території постійну місцезнаходження;
— інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законодавством України.
Можна виділити цілу низку грошових відносин, які формують систему міжнародних фінансів. Це, зокрема, відносини:
— між експортерами та імпортерами з приводу платежів за товари, надання та погашення кредитних зобов'язань;
— між згаданими вище суб'єктами та банками щодо отримання та погашення кредитів, відкриття та обслуговування валютних рахунків, надання гарантій;
— між усіма згаданими вище суб'єктами та страховими організаціями з приводу страхування ризиків;
— між усіма згаданими вище суб'єктами та фізичними особами з приводу оплати праці, здійснення міжнародних переказів, сплати за товари і послуги, виконання договорів страхування та ін.;
— між фізичними особами з приводу різноманітних міжнародних банківських, поштових і готівкових грошових переказі]
— між згаданими вище суб'єктами та державою з привор сплати податків та виконання певних зобов'язань, що вищії вають з правил державного регулювання міжнародних фінаі сових відносин;
— між урядами різних країн з приводу сплати (отриманню контрибуцій та репарацій, надання та погашення кредит
тощо;
— між урядами країн і міжнародними організаціями з приводу грошових внесків у ці організації, отримання кредиті субсидій тощо;
— між міжнародними організаціями.