Класифікація ризиків в економіці

Класифікація ризиків суб’єкта господарювання. Для розуміння класифікаційної структури ризиків потрібно ввести ряд понять.

Предметами будемо називати множину випадкових подій, які не слідуютьні з яких інших.Предмети, що породжують невизначеність називають Перелом ризику.

Приклад 3. Банк є джерелом ризику втрат вкладів його і клієнтів.Як відомо, класифікація у загальному значенні – це система супідряднихпонять у якій-небудь галузі знання, складена на основі обліку загальних ознакоб’єктів і закономірностей зв’язків між ними. Класифікація дозволяє орієнтуватися в різноманітті об’єктів і є джерелом знання про них.

Визначення об’єктів класифікації ризиків можна здійснити за такою схемою:

С=>А=>В

де: С – причини і джерела ризикових подій, А – ризикові події, В – їх наслідки. Таким чином, класифікація ризиків повинна здійснюватися за причинами, джерелами і результатами їх наслідків.

Взагалі в економіці можна виділити чотири джерела виникнення ризиків:

господарська діяльність;

особистість;

політична ситуація;

природні явища.

За масштабом джерел виникнення ризиків в економіці ризики можна розглядати на:

а) рівні країни;

б) рівні регіону;

в) рівні галузі;

г) рівні підприємства, фірми, організації.

Перших три ризики можна об’єднати одним поняттям –макроризики, останній – мікроризики. У свою чергу ризики господарської діяльності за масштабом можна поділити на господарські ризики країни, регіону, галузі, підприємства.

Якщо стати на шлях формалізації, то маючи за певною ознакою N випадкових подій, що породжують ризикові події, із них можна утворити 2N-1 підмножин подій, які можуть бути джерелами ризиків. Число 2N-1 може бути доситьвеликим і наводить на думку про неможливість створення єдиної класифікаційної схеми ризиків в економіці. Слідуючи Балабанову, дамо орієнтовну схему класифікації ризиків в економіці на мікрорівні.

За результатами наслідків усі ризики в економіці можна поділити навиправдані і невиправдані. Виправдані ризики – це ризики з нульовим або негативним результатом, н евиправдані % це ризики з негативним або позитивнимрезультатом, а також з негативним або нульовим або позитивним результатом економіці виправдані ризики називають чистими (простими статичними, об’єктивними), а невиправдані – спекулятивним (динамічними, суб’єктивними).

До чистих ризиків належать: природні, політичні, торги. Найважливішийклас ризиків складають фінансові ризики, пов’язані з випадковими втратамифінансових ресурсів (грошових коштів) як власних, так і позикових.

За кінцевим результатом фінансові ризики належать до спекулятивних ризиків. У свою чергу фінансові ризики розділяються на три види – комерційніризики, ризики пов’язані з купівельною спроможністю грошей, інвестиційні.

Подальшу класифікацію кожного виду фінансових ризиків і їх характеристики можна знайти в багатьох виданнях з теорії ризику.У процесі проведення господарсько-фінансової діяльності підприємствопостійно стикається з виникненням різних ризикових подій, що обумовлюєнеобхідність побудови класифікаційної схеми ризиків суб’єкта господарювання. В основі класифікаційної схеми ризиків покладена залежність фінансовихрезультатів підприємства від його діяльності (рис. 2).

Рис. 2. Структурна схема ризиків діяльності підприємства

Таким чином, основою класифікацій ризиків у діяльності підприємства єнаслідки ризикових подій і їх результатів. Подальша класифікація ризиківсуб’єкта господарювання здійснюється за факторами, що обумовлюютьсуб’єктивну і об’єктивну невизначеність його економічної поведінки.

Так ризики діяльності підприємства — це множина випадком подій з можливими наслідками для нього. Ризики діяльності підприємства поділяютьсяна ризики звичайної діяльності ризики надзвичайної діяльності. Ризики надзвичайної діяльності підприємства — це ризики з нульовим або негативнимирезультатами за такими факторами зовнішнього характеру:

1. Природно-географічні фактори.

2. Демографічні фактори.

3. Суспільно-політичні фактори.

Ризики за природно-географічними факторами називають просто природними, за демографічними факторами – демографічними, за суспільно-політичними — політичними. Стосовно суб’єкта господарської діяльності серед природних ризиків виділяють екологічні ризики, що пов’язані із забрудненнямдовкілля і майнові ризики — це ризики втрати майна внаслідок стихійних природних явищ (пожежі, повені, землетрусу тощо), як правило, з негативнимфінансовим результатом – втрати майна. Майнові ризики можна класифікувати і за суспільно-політичними факторами — це ризики втрати майна в результаті кримінальних дій (крадіжки, диверсії, рекету), відчуження майна в силудій місцевих органів влади або інших власників.

Серед політичних ризиків слід виділити податкові ризики, що виникаютьдля суб’єкта господарювання в результаті зміни податкового законодавства.

Інші ризики — це ризики звичайної діяльності (див. рис. 2) поділяються наризики фінансової діяльності, інвестиційної діяльності, іншої операційноїдіяльності. Останні діляться на ризики основної діяльності, збутової діяльностіі ризики управління.

Ризики фінансової діяльності — це множина випадкових подій, які приводять до змін розміру, складу власного і позикового капіталу підприємства і їхспіввідношення. Класифікація ризиків фінансової діяльності здійснюється зафакторами як зовнішнього характеру, так і внутрішнього і за результатами їхнаслідків. Так, за фактором зовнішнього характеру купівельної спроможностігрошей, фінансові ризики поділяються на інфляційні і дефляційні, валютні. Усвою чергу валютні ризики підлягають подальшій класифікації. Що стосується ризикових подій, пов’язаних із зміною співвідношення між власним і позиковим капіталом, то вони складають поняття ризику фінансової стійкостіпідприємства. Ризикові події, що відносяться до ліквідності оборотних активівпідприємства, породжують ризик платоспроможності підприємства.

Ризик інвестиційної діяльності характеризується такою ризиковою подієюяк інвестування коштів з такими наслідками: повна або часткова втрата вкладених коштів, недоотримання очікуваних доходів або отримання понад запланованих доходів. За результатами інвестиційний ризик належить до спекулятивних. За факторами зовнішнього характеру (відношенні до ринкового середовища) інвестиційний ризик класифікується: процентний ризик і кредитнийризик. У свою чергу процентний кредитний ризики підлягають подальшій класифікації. За факторами внутрішнього характеру (філософія підприємства іпринципи його діяльності) інвестиційні ризики класифікуються за видом інвестицій: 1) ризики капітальних інвестицій; 2) ризик фінансових інвестицій; 3)ризики реінвестиції.

Під ризиком фінансового інвестування результатів ризикові події, що виникають у результаті проведення таких господарських операцій: придбаннякорпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Як відомо, фінансові інвестиції поділяються за способом вкладення взалежності від участі чи неучасті в управлінні підприємством. Тому ризикифінансового інвестування можна поділити на ризики: 1) прямого інвестування, 2) портфельного інвестування. Ризики прямого інвестування — це ризикигосподарських операцій, які передбачають внесок коштів або майна в статутний капітал юридичної особи в обмін на корпоративні права або безпосереднєвнесення будь-яких цінностей на основі договору інвестицій. Ризик портфельних інвестицій виникає в результаті ризикових подій, що пов’язані з придбанням цінних паперів і інших фінансових інструментів за грошові кошти на біржовому ринку.

Ризики капітальних (реальних) інвестицій це ризики пов’язані із вкладенням коштів у створення, реконструкцію і технічне переоснащення підприємств,інших об’єктів нерухомості і нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Усі види інвестиційних ризиків капітального інвестування прямого інвестування і портфельного інвестування підлягають подальшій класифікації.

До ризиків основної діяльності відносять ризикові події пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг).

Ризик виробничої діяльності характеризується ризиковими подіями приздійсненні будь-яких видів виробничої діяльності. Це ризикові події: неадекватного використання сировини, росту собівартості, втрат робочого часу, використання нових методів виробництва, зниження цін на продукціюпідприємства, ріст фонду заробітної плати, зниження запланованих об’ємів виробництва і реалізації продукції, низька дисципліна постачання, фізичний іморальний знос обладнання.

У свою чергу виробничі ризики можна поділити на чисті і спекулятивні.

Серед виробничих ризиків можна виділити один із найбільш небезпечних видівризиків — ціновий ризик. Він проявляється в непередбаченому підвищенні абопадінні рівня цін на ресурси і вироблену продукцію.

Ризик збутової діяльності — це ризики, що виникають у процесі реалізаціїтоварів і послуг, вироблених або куплених підприємством. За кінцевим результатом їх можна поділити на чисті і спекулятивні. Серед чистих збутових ризиків виділяють транспортні ризики.

Спекулятивні збутові ризики — це комерційні ризики.

Назвемо декілька причин комерційних ризиків:

зниження об’ємів реалізації внаслідок падіння попиту на товар,витискання його з ринку конкуруючим товаром;

підвищення закупівельної ціни товару;

підвищення витрат обігу в порівнянні з плановим.

Ризики в управлінні — це ризики в прийнятті управлінських рішень, щоздійснюються в умовах невизначеності, тому ризик управлінні може розглядатися як характеристика ризикових подій, що виникають у результаті цілеспрямованої діяльності суб’єкта управління в умовах невизначеності.

Слід розуміти прийняття управлінських рішень у ризиковій ситуації і ризику прийнятті управлінських рішень. Перше поняття відноситься до ідентифікації (класифікації) тих ризиків, в умовах яких приймаються управлінськірішення. Вірніше, управлінські рішення приймаються, коли ідентифікаціяризиків уже відбулася. Що стосується другого поняття, то після прийняття управлінського рішення уникнути ризику, можливо, і не вдасться, і більше тогоможливе його посилення. Збільшення ризику (збільшення імовірності ризикової події) в кількісному ви мірі і складає поняття ризику в прийнятті управлінських рішень. Наступний приклад говорить сам за себе. Якщо підприємецьзнає, що в результаті конкурентної боротьби (ризикової події) він втрачає близько 10% запланованого прибутку і в результаті прийняття управлінського рішення на зменшення втрат прибутку він втрачає 15% запланованого прибутку, то5% = 15-10 втрат прибутку складають величину ризику від прийнятого рішення. Таким чином, на ризик звичайної діяльності прямо впливають управлінськіризики (див. рис. 2).

Аналіз ризику.