2017-12-14
2585
Заклад ресторанного господарства — це організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виготовляє та (або) доготовляє, продає і організує вживання продукції власного виробництва та закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.
Вибір типу закладу ресторанного господарства та класу ресторану чи бару здійснюється суб’єктом господарської діяльності самостійно з урахуванням вимог законодавства України.
Діяльність у сфері ресторанного господарства здійснюється суб’єктами господарювання після їх державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Відкриття закладу ресторанного господарства погоджується з органами місцевого самоврядування, а також закладами державної санітарно-епідеміологічної служби (СЕС).
А от щодо отримання підприємством, яке вирішило відкрити заклад ресторанного господарства, дозволу на розміщення об’єкта торгівлі та дозволу на початок роботи в органах пожежного нагляду зазначимо таке.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 2806 необхідність отримання документа дозвільного характеру, дозвільний орган, уповноважений видавати цей документ, та умови його отримання має бути встановлено винятково законами, що регулюють відносини, пов’язані з отриманням таких документів.
Сьогодні законом регламентовано тільки сплату збору за видачу дозволу на розміщення об’єкта торгівлі (ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-XII). Механізм сплати збору встановлюється місцевими органами самоврядування (ст. 18 Декрету № 56-93). Оскільки рішення органу місцевого самоврядування Законом не є, то відсутня і необхідність отримання цього дозволу і відповідно — сплати збору.
А от без дозволу органу пожежного нагляду на відкриття об’єкта ресторанного господарства точно не обійтися, адже таку вимогу встановлено ст. 10 Закону№ 3745.
Для цього підприємство маєскласти Декларацію відповідності об’єкта (об’єктів) вимогам законодавства з питань пожежної безпеки за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 150 і подати її до органу державного пожежного нагляду не пізніше ніж за 10 днів до початку господарської діяльності.
Приміщення та обладнання. При облаштуванні закладу ресторанного господарства, що відкривається, власник повинен потурбуватися про наявність відповідних вибраному типу (класу) закладу виробничих, торговельних та побутових приміщень, а також обладнання для приготування та продажу продукції. Санітарний стан виробничих, складських та торговельних приміщень закладу ресторанного господарства має відповідати вимогам спеціальних Санітарних правил. Крім того, у підприємствах ресторанного господарства (незалежно від типу та класу) має бути відведеноспеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами видалення тютюнового диму (п. 3.10 Правил № 219).
Засоби вимірювальної техніки повинні бути у справному стані, мати чіткі відбитки перевірочного тавра та проходити перевірку в установленому законодавством порядку.
Режим роботи закладів ресторанного господарства встановлюється суб’єктом господарювання самостійно, а у випадках, передбачених законодавством, — за погодженням з органами місцевого самоврядування. Для закладів ресторанного господарства, які обслуговують споживачів на підприємствах, в установах та організаціях, режим роботи встановлюється за домовленістю з адміністрацією таких підприємств.
Як і будь-яке інше роздрібно-торговельне підприємство, заклад ресторанного господарства повинен мати Куточок споживача, де згідно з п. 10 Порядку № 833 має бути розміщено:
— інформацію про найменування власника або уповноваженого ним органу;
— Книгу відгуків та пропозицій;
— адреси та номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів;
— інформацію про розташування місць для тих, хто курить, та про шкоду куріння (п. 3.10 Порядку № 219).
Крім того, у Куточку споживача може бути розміщено і ліцензію на право торгівлі, а також копію Свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ, адже їх слід розміщувати на видному місці, щоб вони були доступні для огляду.
Ліцензія. Здійсненнядіяльності у сфері ресторанного господарства не вимагає придбання ліцензії, тобто не ліцензується. Проте якщо заклад ресторанного господарства планує продавати споживачам алкогольні напої та тютюнові вироби, то йому необхідно отримати відповідні ліцензії на торгівлю такими товарами.
Ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами видаються органами виконавчої влади, уповноваженими КМУ.
Ліцензії видаються строком на один рік та підлягають обов’язковій реєстрації в податковому органі, а в сільській місцевості — і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта підприємницької діяльності.
Так, ліцензія на роздрібну торгівлю алкоголем видається на кожний РРО (КОРО), який є в місці торгівлі. Ліцензія на роздрібну торгівлю тютюновими виробами видається на кожне місце торгівлі.
Нагадаємо, що під місцем торгівлі розуміють місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для торгівлі тютюновими виробами — без обмеження площі, алкогольними напоями — торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане РРО або з наявністю КОРО (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Згідно зі ст. 15 Закону № 481 для отримання ліцензії суб’єкт господарювання подає:
— заяву;
— копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єктом підприємницької діяльності;
— довідку податкового органу про реєстрацію РРО (КОРО), які знаходяться в місці торгівлі (подається для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями).
Ліцензія оформляється протягом 10 календарних днів із дня подання заяви.
Патент. Патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності в пунктах продажу товарів, під якою, зокрема, згідно зі ст. 3 Закону про патентування розуміється і торговельно-виробнича діяльність (громадське харчування).
Торговий патент придбавається на кожний пункт продажу товарів, де провадяться розрахунки за готівку. Якщо суб’єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається за плату окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (торговельної точки).
У разі здійснення в одному пункті продажу двох або трьохвидів торговельної діяльності (роздрібна, оптова торгівля, громадське харчування) придбавається один торговий патент за максимальною вартістю.
Вартість торгового патенту встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів (вартість патенту становить від 30 до 320 грн. на місяць). Строк дії торгового патенту — 12 місяців.
Торговий патент придбавати не потрібно, якщо новостворений суб’єкт ресторанного господарства є:
1) платником єдиного податку;
2) платником фіксованого сільськогосподарського податку;
3) СПД, який сплачує фіксований податок.
Так само без торгового патенту здійснюється торговельна діяльність у сфері громадського харчування на підприємствах, в установах та організаціях, у тому числі в навчальних закладах, в яких обслуговуються винятково працівники цих підприємств, установ, організацій, а також учні та студенти в навчальних закладах.
Ресторанний бізнес буде успішним, якщо правильно вибрати формат закладу (кафе, бістро, ресторан). Також його успішність залежить від безпомилкового вибору найбільш затребуваною спеціалізації.
1.Підберіть приміщення, яке буде відповідати формату закладу. Головні критерії вибору - наявність клієнтських потоків і підходяща планування усередині. Також повинна бути можливість поділу площі на три основні частини: виробництво, офіс і зал. Багато починаючі ресторатори на цій стадії допускають одну непоправну помилку. Прагнучи розмістити в залі максимальну кількість посадочних місць, вони «обкрадають» виробничі площі, поєднують гарячий і холодний цехи, скорочують кількість підсобних приміщень. Як підсумок - контролюючі інстанції не видають дозволи на відкриття закладу, доводиться все переробляти.
2.Запросіть проектувальника, складіть технічний план, на якому будуть зазначені основні проводки інженерних комунікацій, які прив'язуються до технологічного устаткування. Неодмінно передбачте хорошу витяжку - без неї вкрай складно працювати в гарячому цеху, та й у залі влітку знаходиться не зовсім затишно.
3.Отримайте дозвільні документи і пожежної інспекції. Якщо в приміщенні до вас функціонувало підприємство харчування, як правило, особливих проблем з наглядовими органами не виникає. Але при зміні профілю вони дуже навіть можливі. У цьому випадку слід уважно прислухатися до вимог, виправити недоліки і знову подати заявку на розгляд вашого питання.
Основні види організацій - орендарів приміщень для закладів ресторанного господарства:
- готелі - будинок ізмебльованимикімнатамидля короткочасного проживання приїжджих. Залежно від рівня готелю, в ньому можуть бути додаткові послуги - ресторани,кафе,бари,бібліотеки,спортзали,саунита інше;
- організації фізкультури та спорту;
- коледжі;
- клуби - розважальний заклад, що працює зазвичай з пізнього вечора до ранку, призначений для проведення вільного часу;
- школи;
- судові органи - незалежна і самостійна гілка державної влади, яка здійснюється судовими органами, і реалізується судами;
- лікарні;
- військові частини;
- поліклініки.
Більшість закладів ресторанного господарства є невеликими за розмірами, у своєму штаті мають не більше 10 осіб постійних працівників. Управляють такими закладами, як правило, їх власники.
Ресторани належать до закладів ресторанного господарства загальнодоступної мережі. Їм властиві не лише загальні функції, характерні для цих закладів - виробництво, реалізація та організація споживання продукції харчування, а й специфічні, а саме:
- організація відпочинку, розваг та дозвілля споживачів;
- надання продукції та послуг високої якості за цінами, що відповідають класу ресторанів;
- надання додаткових супутніх послуг: послуги з доставки їжі за адресою, сервісні послуги на дому, в офісі тощо.
Додаткові послуги, які надають ресторани, поділяються на три групи:
- з реалізації та організації споживання продукції та послуг;
- зі створення зручностей для споживачів;
- з організації дозвілля.
До додаткових послуг з реалізації та організації споживання продукції та послуг входить:
- організація обслуговування святкових та ділових зустрічей поза межами ресторану (кейтерингові послуги);
- доставка кулінарної продукції, кондитерських виробів та обслуговування споживачів за замовленням на робочих місцях, удома, в номері готелю, на транспорті тощо;
- послуги офіціанта (бармена) вдома;
- реалізація талонів (абонементів) на обслуговування скомплектованими раціонами;
- пакування виробів, куплених у ресторані.
До послуг зі створення зручностей для споживачів можна віднести:
- бронювання місць у залі ресторану за телефоном;
- гарантоване зберігання особистих речей споживачів (верхнього одягу, сумок тощо);
- виклик таксі на замовлення споживача;
- догляд за дітьми;
- продаж квітів, сувенірів;
- телефонний зв'язок;
- обмін валют;
- прийом для розрахунку кредитних карток тощо.
Третя група включає додаткові послуги з організації дозвілля. Це може бути казино при ресторані, більярдний або боулінг-клуб, дискотека тощо.
Для збільшення місткості ресторану у весняно-літній сезон при ньому функціонує літній (відкритий) майданчик (літній ресторан). Він може бути не лише доповненням до стаціонарного ресторану, а й повноцінним його видом. Завдяки цьому закладу харчування створюються додаткові зручності: можливість посидіти на свіжому повітрі в комфортних умовах у колі друзів.
Кейтеринг. Суть кейтерингового обслуговування полягає в тому, що ресторан за спеціальними замовленнями (кеитерингова компанія) забезпечує замовнику приготування і доставку готової продукції ресторанного господарства в зазначене місце (додому, в офіс, на робоче місце, в місце відпочинку тощо), а також ресторанне обслуговування святкового заходу з наданням різних сервісних послуг.
Послуги поза межами торговельного залу можуть надавати й інші заклади ресторанного господарства. Це надзвичайно вигідно, оскільки дозволяє залучати додаткових замовників, підвищувати ефективність використання незадіяного виробничого ресурсного потенціалу та конкурентоспроможність закладу.
Для українського ринку ресторанного господарства подібний вид обслуговування не є новим - до недавнього часу він мав більш звичну назву "виїзного обслуговування", але тільки сьогодні набув значного поширення, став більш досконалим завдяки суттєвим змінам в організації дозвілля споживачів.
Кейтерингове обслуговування можна класифікувати за різними ознаками: контингентом замовників, місцем проведення заходу, повнотою циклу або характером наданих послуг.
Фуд-корт. Майже всі ходять за покупками в торгово-розважальні центри. Це дуже зручно - адже під одним дахом зібрані магазини різної тематики, де кожен може знайти саме те, що потрібно. Крім зручного шопінгу, такі центри пропонують багато інших послуг. У них можна знайти розвагу на будь-який смак - працюють кінотеатри з великою кількістю глядацьких залів, боулінг та більярд, ковзанки зі штучним покриттям та багато іншого. Дітей необов'язково мучити походами по магазинах - їх можна залишити в ігрових кімнатах, де вони весело проведуть час.
При всьому достатку розваг і послуг, обов'язковим і невід'ємним атрибутом усіх ТРЦ є організована зона харчування - фудкорт (від англ. Food court - ресторанний дворик). Ідея фудкорту полягає в тому, що декілька операторів швидкого харчування використовують загальний обідній зал. Цікаво, що на фудкорті ви наврядче зустрінете підприємства з однаковими концепціями.
Як же в одному місці уживаються такі різні за напрямками і кухням підприємства, адже, по суті, вони є конкурентами. Насправді все дуже просто. Конкуренція вигідна самим операторам, так як вона постійно стимулює «тримати марку» - смачно готувати, оригінально прикрашати страви, постійно стежити за різноманітністю страв і перевагами відвідувачів. Крім того, спільне використання площі фудкорту дозволяє значно знизити орендну плату.
Потрапляючи на фудкорт, відвідувач звертає увагу на красиві вітрини, що залучають яскравими стравами, і на багатий асортимент. Тут можна зустріти як іменитих мережевиків - «Крихітку-картоплю», «Макдональдс», «Теремок», «РОСТІК'C-KFC», «Сбарро» так і маловідомих операторів. Вибір настільки великий, що віддати комусь перевагу буває нелегко.
Послуги та продукти у фуд-корті. Багато операторів обслуговують відвідувачів у форматі free flow. Клієнти самі накладають холодні страви, салати та соуси в потрібній кількості. Це дозволяє прискорити обслуговування, та й відвідувачі відчувають себе більш вільно.
