Поряд з питанням про взаємозв'язокзнання і віри він стає одним з центральних в період схоластики. При цьому реалісти доводили, що загальні поняття реально існують ще до речей, в задумі Бога. Такий тпідхід перегукувався з позицією Платона, який стверджував, що загальні поняття існують у світовій душі, будучи зразком для реальних предметів.
У психології на перший план виходили не питання етики, вольової поведінки і свободи особистості, а дослідження пізнавального розвитку, мови і здібностей. Так поступово психологія ставала наукою про свідомість і про процеси пізнання навколишнього, які є переважним змістом свідомості.