Охарактеризуйте зародження інститутів ринкової економіки в країнах Західної Європи (кінець 15-16 ст.)

Голов причиною переродж феод відносин у ринкові виступила неадекватність форм організації феод господарства умовам його відтворення й подальшого розвитку суспільства. У надрах феод суспільства відбувалася еволюція господарського розвитку в напрямі поступового витіснення натуральної форми господар­ства товарною. Криза натур системи господарства була по­чатком становлення господарства ринкового типу.

Розклад феод господ-ва був пов'язаний з такими процесами, як розвиток товарного господарства, формування великих капіталів, перетворення феод земельної власно­сті на об'єкт купівлі-продажу, викорис найманої робочої сили, посилення майнової та соц диференціації тощо.

Передумови зароджен­ня інститутів ринкової економіки складалися в другий період європейського феодалізму в країнах Північно-Західної Євро­пи (Англії, Нідерландах, Франції). Головними з них були: просте товарне виробництво, купецько-лихварський капітал, руйнація натур форм феод господарства, реміс­ничих цехів, купецьких гільдій, грошова рента, становлення внутрішніх націон ринків. Створенню загальноєвро­п товарного та грошового ринку сприяла між нар. торгівля.

У країнах Зах Європи початок переходу від феод до капітал господарства поклали зміни у сфері матер виробництва, стані та характері розвитку продуктивних сил, а також розширення внутріш і зовніш ринку, що сформув. на межі XV і XVI ст.

Ha фоні розпаду феодалізму виявляються зміни в міській соці­альній структурі. 3 розвитком товарно-грошових відносин найзаможнішими мешканцями міст стають купці, власники ремісни­чих майстерень, домовласники, лихварі, представники духовен­ства.

У процесі свого розвитку ремесло поступово почало перехо­дити у стадію товарного виробництва — ремісники починають працювати на замовлення споживачів, а вироби продавати торгів­цям. Формами організації такого виробництва стають регліснича майстерня, цех, мануфактура.

У містах Зах Європи зароджується промислове й торго­вельне підприємництво. Місцеві жителі організовуються в реміс­ничі цехи й купецькі гільдії, а під керівництвом своїх виборних органів ведуть боротьбу проти феодалів. Тут утворюється буржу­азна економіка, яка й зруйнувала феодалізм.

Отже, основний внесок міст у руйнування феодальної системи господарства полягав у розвитку товарно-грошових відносин, центрами яких вони були.

Відбувається подальший розвиток обміну, виникають зміни у фінансовій сфері. Разом з містами зростає торгівля. Виробництво й обмін товарами дедалі більше активізуються. Оскільки продавати на ринках стає обов'язком, торговельна діяльність багатьох пов'язується як із внутрішнім, так і з зовніш­нім ринковим обміном.

 

 

31. Розкрийте вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в країнах Західної Європи(ХVІ-перша пол.. ХVІІ ст.)

Досліджуючи госп життя на різних етапах сусп. розвитку, слід з’ясувати особливості здійснення влади, соціального стану різних верств, рівня духовно-культурного розвитку людей тощо. В екон процесах, які відбуваються на різних етапах у сусп., відображається дія усіх цивілізаційних чинників, тож розглянемо деякі з них.

Політичні фактори: нова форма держ устрою – абсолютистська монархія. Це остання форма феод держави, яка характ. тим, що головним джерелом законодавчої та виконавчої влади.ставав глава держави. Глава держави встановлює податки, видає закони, розпоряджається фінансами. Тож покінчено з феодальною роздробленістю. Всі члени сусп. залежать від короля. Адміністративні органи управління стають централізованими. З’являється наймана королівська армія. Перші централізовані монархії: Іспанія та Португалія.

Висновок: 1)подолання суперечностей і розбіжностей між груповими і владними інтересами; 2)політика протекціонізму: держава захищає купецькі інтереси, відбувається розвиток торгівлі.

Соціальні чинники:1)Після кризи ХІV ст. населення Європи починає стрімко зростати. За 200 років воно зросло удвічі і досягло 100 млн осіб.

2)швидке зростання міського населення на тлі розвитку міст як осередків нових госп відносин. В містах створювалася атмосфера особистої незалежності, формувалася екон залежність як новий тип сусп. зв’язку;

3)формування європейського типу шлюбу(це означало можливі зміни у майнових і спадкових правах);

4)зміни у формах суспільної залежності(особиста→екон залежність). З’являються нові групи людей: мануфактурники та наймані робітники.

Духовно-культурні чинники: ХV- ХVІ ст. епоха Відродження –відновлення ідей, цілей, культури, духу античності.

1)З винаходом техніки друкарства паралельно з церковними зявляються світські(ремісничі, муніципальні) школи.

2) розвивається література, мистецтво, природничі науки, що призводить до формування у людей нових цінностей.

3)поява протестантської релігії(лютеранство, кальвінізм). Занепад католицької церкви, сусп. звертається до реальних потреб госп і поступово відмовляється від релігійних догм.

Екон чинники:1)зміни у самому розвитку сусп.; 2)відокремлення влади від власності; 3)утвердження екон дія-ті індивіда на засадах приватної власності;4)потужний розвиток продуктивних сил монархіяних держав, викликаний припливом нових коштів внаслідок ВГВ; 5)посилення експансії та процесу колонізації внаслідок ВГВ.

Таким чином, цивілізаційні чинники вплинули на становлення національного госп як цілого.

 

32. Розкрийте передумови та сутність Великих географічних відкриттів та розкрийте значення їх наслідків у становленні ринкового господарства суспільств Європейської цивілізації

Епоха Великих відкриттів ділилася на два періоди:

1. Іспано-португальський (кінець XV — середина XVI ст.), до якого входили відкриття Америки (перша експедиція X. Колумба в 1492 p.), португальські плавання до Індії і берегів Східної Азії, починаючи з експедиції Васко да Гама, іспанські тихоокеанські експедиції XVI ст. від першого навколосвітнього плавання Магеллана до експедиції Вільяловоса (1542—1543).

2. Період російських і голландських відкриттів (середина XVI — середина XVII ст.). До них належать: відкриття росіянами всієї Північної Азії (від походу Т. Єрмака до плавання Попова — Дежньова у 1648 p.), англійські та французькі відкриття в Північній Америці, голландські тихоокеанські експедиції і відкриття Австралії.

Екон передумови ВГВ:

1)розвиток промисловості та зростання товарності с/г, тому виникає проблема необхідності у нових ринках збуту.

2)Ускладнення грошового обігу та посилення ролі торгівельних бірж, тому виникає необхідність більшої кіл-ті дорогоцінних металів як засобів обігу;

3)кризи середньоморської торгівлі:, що призводить до пошуку нових морських торговельних шляхів в обхід монополістів-арабів

Науково-технічні передумови:

1)Відродження античної теорії кулястості Землі;

2) Розвиток картографії та вдосконалення навігаційних приладів(компас та інші морські технічні засоби(сектант);

3)Будівництво суден нового класу(каравела, яка дозволяла за допомогою вітрил йти потрібним курсом)

Політичні передумови:

1)Розвиток абсолютизму в західній Європі(вимоги захоплення колоній);

2) завершення державного об’єднання ряду країн Західної Європи(закінчення тривалих, виснажливих війн)

Наслідки ВГВ:

1)Становлення колоніальної системи;

2)Формування світового ринку;

3)Революція цін;

4)Зміцнення міської та сільської буржуазії;

5)Переміщення центру екон життя(спочатку переміщення з Голландії до Іспанії та Португалії, а потім до Англії)

Найбільш значним наслідком стає «революція цін», що призвела до різкого падіння вартості грошей і дво-триразового зростання цін на продукцію. З’являються монопольні торгівельні об’єднання: голландська та англ. Ост_індійська кампанії. Витрати праці на видобуток золота були дешевші, ніж в Америці, тому ціни на товари в Європі значно зросли.

33. Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.

Процес первісного на­громадження капіталу забезпечив усі необхідні умови для переходу від переважно натурального, дрібнотоварного господарства до ринкового товарного виробни­цтва:

• звільнення основної маси робітників від особистої, феодаль­ної залежності і станових, цехових обмежень; відокремлення ро­бітників від засобів виробництва, з метою створення для них не­обхідності пошуку роботи за грошову плату;

• концентрація капіталу, переважно в грошовій формі, у руках тих, хто спроможний організувати й управляти великомасштаб­ним товарним виробництвом (у підприємців);

• наявність ринків постійного збуту продукції.

Примусове позбавлення дрібних товаровиробниківзасобів ви­робництва і їх перетворення у бідних продавців своєї робочої си­ли було важливим кроком до створення умов для капіталіст виробництва.

Другим важливим кроком на шляху організації капіталістич­ного виробництва був процес нагромадження великих грошових запасів у руках цехових майстрів, фермерів, але головним чи­ном — у купців і лихварів.

Основн джерелами нагромадженя капіталів стали:

• зовнішня торгівля, особливо колоніальними товарами — пер­цем, прянощами, пахощами, тютюном

• система протекціонізму, державні позики, податки;

• пряме пограбування колоніальних володінь і залежних зе­мель, колоніальні війни, торгівля рабами, піратство;

• організація в колоніях (в Америці) рабовласницького, план­таторського господарства; жорстокі методи поневолення та по­грабування корінного населення Африки, Азії, Північної і Пів­денної Америки;

• нещадна експлуатація позбавлених засобів виробництва і за­собів існування пауперів у майстернях і робочих будинках, де робота виконувалася з перервами лише на сон і харчування.

Отже, процес первісного нагромадження капіталу це історичний процес відокремлення виробника від засобів виробництва, процес примусового позбавлення їх приватної власності й перетворення в бідних продавців своєї ро­бочої сили, що передував власне капіталістичному нагромаджен­ню. Його головною відмітною ознакою були розвиток товарно-грошових відносин, становлення ринкової економіки. Виходячи з того, що капітал — це цінність, що зростає,його нагромаджен­ня починалося там, де цінність працювала на своє збільшення.