1.Чергування О—І, Е—І:
У сучасній українській мові звуки О,Е (у відкритих складах) часто чергуються з І (у закритих складах):
— при словозміні: водопій — водопою, ніч — ночі, осінь — осені, гора — гір, слово — слів, Петрів — Петрова, шевців — шевцева, Київ —Києва, Львів — Львова, овес — вівса, вісь —осі, вівця — овець, стій — стояти, замів — замела.
— при словотворенні: будівник — будова, вільний — воля, робітник — робота, сільський — село.
2. О,Е, що не переходять в І:
О,Е не переходять в І в таких випадках:
— коли ці звуки вставні або випадні: земля — земель, казка— казок, вітер — вітру, сон — сну, квітень — квітня;
— у групах – ор-,-ов-, -ер між приголосними: вовк, шовк, торг, смерть;
— у групах із повноголоссям – оро-, -оло-, -ере-, -еле -: голод, холод, сторож, порох, серед, через, шелест; але: поріг — порогу, сморід — смороду, оберіг — оберега, болото — болітце, волокла — приволік, зберегла — зберіг.
— у родовому відмінку множини іменників середнього роду на -ення: значень, творень, тверджень, положень;
|
|
— в абревіатурах: колгосп, торгпред;
— у словах іншомовного походження: студент, інженер, агроном, атом, порт.
ІІІ. Відхилення в чергуванні О—І, Е—І
Є цілий ряд випадків, коли чергування О,Е з І у відкритих та закритих складах відступає від наведених правил:
1. О,Е випадають (або вставляються): гребінець — гребінця, дзвінок — дзвінка, ніготь — нігтя, гілка — гілок, ніжка — ніжок, місток — містка, зірка — зірок;
2.У групах –оро-, -оло-, -ере- О,Е переходять в І:
— у родовому відмінку множини іменників жіночого роду: борода — борід (борідка), голова — голів (голівка), сторона — сторін (сторінка), череда — черід (черідка);
— у родовому відмінку множини іменників здебільшого середнього роду й відповідних зменшених іменниках: болото — боліт,болітце, ворота — воріт, ворітця (Але: дерево — дерев, деревце; джерело — джерел, джерельце; берег — узбережжя).
IV.Чергування Е— О після шиплячих та Й
1.Після Ж, Ч, Ш, Щ, Дж, Й перед м'яким приголосним, а також перед складами з Е, И (що походять з давньоруського И) пишеться Е: вечеря,вишень, джерело, женити, ніженька, пшениця, стаєнь, увечері, учень, чернетка, четвертий, шестиденка, щеміти, щетина.
2.Після Ж, Ч, Ш, Щ, Дж, Й перед твердим приголосним, а також перед складами з А, О, У, И (що походить від давньоруського Ы) пишемо О: бджола, будиночок, вечори, жонатий, іграшок, копійок, пшоно, чоловік, чомусь, чорний, чотири, шостий, щока.
Примітка: У словах ложечка — ложечок, кружечка — кружечок, книжечка — книжечок, ручечка — ручечок, лієчка — лієчок і под. зберігається Е,Є, бо приголосний Ч у наступному складі в давні часи був м'яким.
|
|
3. О виступає замість сподіваного Е після шиплячих та Й перед м'яким приголосним:
— В іменниках жіночого роду ІІІ відміни в суфіксі –ост(і): безкрайості, меншості, пекучості, свіжості ( відповідно до вічності, радості).
— У давальному й місцевому відмінках однини деяких іменників: бджолі, на бджолі, на вечорі, у пшоні, щоці, на щоці.
— У закінченнях родового та орудного відмінків прикметників та займенників, а також числівників прикметникового типу жіночого роду: безкрайої, безкрайою, гарячої, гарячою, нашої, нашою, першої, першою.
— У похідних утвореннях типу вечоріти, вечоріє ( бо вечора, вечорові), чорніти, чорніє, чорниці,чорнити, чорнило ( відповідно до чорний, чорного тощо ).
Запам’ятайте: У прислівниках типу: як? вороже, гаряче після шиплячих пишеться Е. Але: творчо, законодавчо, хижо.
V. Чергування голосних у дієслівних коренях
Чергування О—А
Дієслова з О звичайно позначають тривалу, нерозчленовану дію або одноразову, закінчену; дієслова з А — повторювану, багаторазову дію:
Гонити — ганяти, котити — качати, ломити — ламати, допомогти — допомагати, скочити — скакати, схопити — хапати, стояти — стати, проводити — проводжати.
Чергування І—Е
Е виступає в префіксальних морфемах дієслів доконаного виду; І — в дієсловах недоконаного виду: вигребти — вигрібати, викоренити — викорінювати, спекти — випікати, замести — замітати, зберегти — оберігати, заплести — заплітати, летіти — літати, наректи — нарікати, спостерегти — спостерігати, причепити — чіпляти, плескати — запліскувати, тесати — затісувати, чекати — очікувати, брехати — перебріхувати, завертіти — завірчувати.
Чергування И — Е
Випадний Е чергується з И перед Л,Р: беру — брати— забирати, завмер — завмирати, запер — запирати, здер — здирати, стерти — стирати, підперти — підпирати, застелю — застилати.
VI. Чергування У —В
В українській мові чергуються прийменники та префікси У, В.
У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:
— між приголосними:
Наш учитель. — Наша вчителька.
— на початку речення перед приголосним:
У вечірнім холоді... Увійшли до хати...
— незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними В,Ф та перед сполученнями літер льв, св, тв, хв:
Сидимо у вагоні. Не сунься у воду. Була у формі.
Одягнена у хвою. Була у творі. У Львові.
В вживається для того, щоб уникнути збігу голосних:
— між голосними:
Була в Одесі. Прочитала в оголошенні. У нього в очах.
— на початку речення перед голосними:
В Антарктиді... В очах його...
— після голосного перед більшістю приголосних (крім В, Ф, ЛЬВ, СВ, ТВ, ХВ):
Пішла в садок. Склала вчетверо. Прийшли вперше.
Не чергуються У—В:
1.У словах, що вживаються тільки з У чи тільки з В, так як мають різні значення:
Вдача — характер
Удача — везіння
Вклад— внесок
Уклад— устрій
Вправа— завдання
Управа — те, задопомою чого можна управляти кимось, чимось
Вступ — початок
Уступ — виступ гори