ООН є правонаступником Ліги націй, діє на основіСтатуту ООН, який містить111 статей, систематизованих у ХІХ главах. Невід’ємною складовою Статуту ООН є Статут Міжнародного Суду ООН (5 глав, 70 статей), відповідно до Преамбули Статуту, Міжнародний Суд ООН є правонаступником Постійної Палати Правосуддя.
ООН має бюджет, сформований зі щорічних внесків держав-членів.
Правилами процедури передбачено офіційні й робочімовиООН:
Офіційними є мови, на яких видаються основні документи ООН. Їх нині шість: до п’яти, визначених з самого початку роботи ООН: англійська, французька, іспанська, російська і китайська – з 1973 року додано арабську.
Робочими є мови, на яких видаються всі матеріали Організації (включаючи стенографічні звіти і промови).
У Генеральній Асамблеї – робочими є перші три з перерахованих вище офіційних мов (англійська, французька, іспанська), плюсросійська, включена в число робочих мов ГА ООН її XXIII-ю сесією у 1968 р.; У Раді Безпеки, робочими мовами є перші дві з перерахованих офіційних мов плюс російська.
|
|
ООН включає дві групиустанов:
першу групу складають шістьголовних органів, повноваження й взаємини зафіксовані Статутом ООН;
другу групу складають всі інші – допоміжні органи, сформовані в процесі діяльності ООН на основі односторонніх актів (резолюцій) її (переважно головних) органів.
Головні органи ООН:
1. Генеральна Асамблея.
2. Рада Безпеки.
3. Економічна й Соціальна Рада.
4. Рада з опіки.
5. Міжнародний Суд.
6. Секретаріат.
1. Генеральна Асамблея (далі ГА ООН)
Це представницький орган ООН, в якому представлені всі її держави-члени. Таким чином, склад ГА ООН – усі члени ООН (нині 193).
Кожна держава має на сесіях ГА ООН делегацію в кількості не більше п’яти представників і п’яти заступників представників; при цьому кожна делегація має один голос, отже принцип голосування в ГА ООН: одна держава – один голос.
Компетенція ГА ООН охоплює дві групи питань: питання які вона вирішує самостійно і питання, які вона вирішує спільно з Радою безпеки (далі РБ) ООН:
Самостійно ГА ООН вирішуються будь-які питання чи справи, передбачені ст. 10 Статуту, вони включають право:
1. Визначати загальні принципи й заходи з підтримки міжнародного миру й безпеки, включаючи процес роззброєння.
2. Обговорювати питання:
· співробітництва в політичній, економічній, соціальній та культурній сферах;
· забезпечення дотримання прав людини й основних свобод;
· прогресивного розвитку й кодифікації міжнародного права;
3. Давати рекомендації членам Організації і (або) Раді Безпеки з цих питань.
4. Обговорювати будь-які конкретні ситуації й питання щодо неї, поставлені перед ГА ООН державою-членом або РБ ООН, робити відповідні рекомендації, враховуючи наступні застереження:
|
|
– усі питання, що вимагають дій, ГА ООН (до чи після обговорення) передає у відання Ради Безпеки;
– відповідно до ст. 12 Статуту ООН: коли стосовно конкретної ситуації РБ вже займається нею (виконуючи покладені на неї Статутом функції), ГА ООН не дає рекомендацій без спеціального запиту РБ.
5. Розглядає й затверджує бюджет ООН.
6. Обирає орієнтовний склад суддів; непостійних членів РБ і членів ЕКОСОР
7. Утворює допоміжні органи.
8. Обирає (окремим списком паралельно з Радою Безпеки) членів Міжнародного Суду ООН.
За рекомендацією Ради Безпеки Генеральна Асамблея також:
9. Вирішує питання прийому й виключення з членів ООН.
10. Призупиняє здійснення прав і привілеїв членів ООН.
11. Призначає Генерального секретаря
ГА ООН має сесійний порядок роботи:
Чергові сесії відбуваються щорічно в третій вівторок вересня й тривають три місяці.
Спеціальні сесії скликаються Генеральним секретарем на вимогу РБ ООН або більшості членів ООН. Такі спеціальні сесії мають особливу нумерацію.
Рішення ГА ООН голосуються по-різному, в залежності від їх важливості.
З важливих питань для прийняття рішення необхідна більшістю у дві третини присутніх, що беруть участь у голосуванні (хто утримався не враховуються).
До важливих відносяться питання:
1. Зміна Статуту.
2. Рекомендації відносно підтримки міжнародного миру й безпеки.
3. Вибори непостійних членів Ради Безпеки.
4. Вибори членів Економічної й Соціальної Ради.
5. Членів Міжнародного Суду.
6. Призначення Генерального секретаря ООН
7. Прийом нових членів і виключення з Організації.
8. Питання, що ставляться до функціонування системи опіки.
9. Бюджетні питання.
Рішення з інших питань приймаються простою більшістю присутніх і голосуючих.
Комітети ГА ООН
На кожній сесії ГА ООН створюється Генеральний комітет, призначений для координації роботи головних комітетів і надання допомоги голові ГА ООН в загальному керівництві роботою сесії. Він діє у складі 25 чол., включаючи голову ГА ООН, його заступників і голів комітетів. Робота сесії відбувається в семи головних комітетах ГА ООН:
1. 1-й комітет (політика, безпека, включаючи роззброєння);
2. Спеціальний політичний комітет;
3. 2-й комітет (економічні й фінансові питання);
4. 3-й комітет (соціальні й гуманітарні питання й питання культури);
5. 4-й комітет (питання опіки несамоврядних територій);
6. 5-й комітет (адміністративні й бюджетні питання);
7. 6-й комітет (правові питання).
Вони готують проекти на затвердження ГА ООН, у кожному з комітетів представлені всі члени Генеральної Асамблеї.
Додатково для здійснення своїх функцій Генеральна Асамблея засновує спеціальні комітети й комісії як на тимчасовий, так і на постійній основі, найбільш важливі з них:
· Консультативний комітет з адміністративних і бюджетних питань;
· Комітет з внесків;
· Комітет з використанню космічного простору в мирних цілях;
· Спеціальний комітет операцій з підтримки миру (комітет 33-х);
· Спеціальний комітет для Всесвітньої конференції з роззброєння;
· Комісія з міжнародного права;
· Комісія з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) та ін.