Переваги та недоліки застосування лізингу

Фахівці з питань лізингу відзначають такі переваги:

1. простіші схеми забезпечення. Майно, що передається в лізинг, одночасно є основною заставою. Збереження права власності на лізингове майно за лізингодавцем гарантує його повернення, якщо бізнес лізингоодержувача зазнає невдачі. В зв’язку з цим лізингодавці часто не вимагають додаткової застави, крім майна в лізингу;

2. доступність. У країнах із перехідною економікою лізинг — чи не єдина форма середньо- та довготермінового кредиту для придбання обладнання. Лізингові фірми, як правило, спеціалізуються на певних видах обладнання, а це дає їм змогу товарні кредити від виробників обладнання або мати доступ до іноземних ринків капіталу, покладаючи на себе частину кредитного ризику під час надбання лізингового майна;

3. зручність та менші витрати на виконання угоди. Лізингову угоду можна оформити набагато швидше і простіше, ніж традиційний кредит, бо лізингодавці не є банківськими установами і не зобов’язані формувати резерви коштів та дотримуватися численних нормативних вимог щодо розміру застави, які є обов’язко­вими для банків. Ці чинники усувають бюрократичні перешкоди, часто пов’язані з видачею банківського кредиту, і дають змогу лізингодавцевіприймати більш оперативні рішення з мен­шою кількістю документації. Лізингоодержувач дістає можливість уникнути витрат, пов’язаних з оформленням застави, та заощадити час, необхідний банку для прийняття рішення щодо видання позики, особливо коли йдеться про малі та середні підприємства;

4. менше власних коштів сплачується наперед. На початку терміну лізингу лізингоодержувачі зазнають витрат у вигляді частки вартості майна, що є меншою за витрати, яких б вони зазнали мати при отриманні банківського кредиту або інших формах фінансування. За допомогою лізингодавця можна профінансувати більшу частку капітальних витрат на обладнання, порівняно із банківським кредитом, часто за невеликого авансового платежу, завдяки надійніший схемі забезпечення інтересів лізингодавця, ніж у разі застави;

5. гнучкість. Платежі за договором лізингу можна побудувати за схемою, що найбільше відповідає надходженню коштів за реалізовану продукцію (послуги) у лізингоодержувача;

6. податкові пільги. Лізингоодержувачі мають право зменшувати оподатковуваний прибуток шляхом віднесення лізингових платежів у повному обсязі на витрати, а не лише відсотків, як у разі банківського кредиту.

Окрім низки переваг для окремих суб’єктів лізингових угод, лізингова діяльність позитивно впливає на економіку країни.
Лізинг дає можливість отримати додаткові інвестиції від іноземних партнерів, причому не у валюті, що викликає певні труднощі, а в машинах та устаткуванні, необхідних для виробничої діяльності. Крім того, заборгованість підприємств іноземним лізингодавцям не зараховується Міжнародним валютним фондом до зовнішньої фінансової заборгованості країни, на чиїй території розташовані лізингоодержувачі. Лізингова діяльність сприяє швидкій реалізації досягнень науково-технічної революції. Тепер найновіші види обладнання виходять на ринок без багаторічної апробації. У багатьох галузях період між завершенням дослідно-конструкторських розробок та виходом із виробництва перших зразків продукції скоротився до кількох місяців. Лізингоодержувачі можуть спочатку випробувати нові зразки, переконатися в їхній надійності та ефективності й завдяки цьому прийняти обґрунтоване рішення щодо майбутньої закупівлі їх у більшій кількості.
Ці переваги належним чином оцінені багатьма країнами світу як з перехідною, так із розвиненою ринковою економікою. Приміром, у США обсяг лізингових операцій на початок 1990-х років перевищив 110 млрд дол. Частка лізингових інвестицій у машини й обладнання в загальних обсягах промислових капіталовкладень 2012 року становила у США — 30 %, у Великій Британії — 25 %, у Німеччині — 20 %, у Франції — 22 %.
Від середини 1980-х років лізингова діяльність активно розвивається в країнах Східної Європи — Чехії, Угорщині, Болгарії та ін. Питому вагу придбаних основних засобів шляхом лізингу в загальному обсязі капітальних витрат європейських країн за даними МФК наведено в табл. 1.

 

 

Таблиця 1

Питома вага лізингу в загальній вартості
основних фондів

Країна Відсоток лізингу в придбаних основних фондах
Чеська Республіка Естонія Німеччина Франція Австрія Велика Британія Угорщина Словаччина Італія Бельгія Польща 28,0 25,0 19,7 17,0 16,1 15,0 12,6 12,6 12,3 11,0 8,8

До недоліків лізингу можна віднести ризик швидкого морального старіння обладнання й устаткування із тривалими термінами використання внаслідок науково-технічного прогресу, а також його знецінення під впливом інфляції.
Міжнародна практика засвідчує, що переваги лізингу найкраще реалізуються за умови прийняття державою законодавчих актів зі створення оптимальної нормативної та податкової бази для його розвитку. Особливе значення мають податкові пільги, пов’я­зані з амортизацією об’єкта лізингу. Наявність у підприємств кількох варіантів прискореної амортизації сприяє збільшенню капіталовкладень, оскільки підприємства прагнутимуть частіше змінювати основні фонди. Це, своєю чергою, пожвавлює підприємницьку діяльність виробників сучасних машин та обладнання, забезпечує зростання надходжень від них податків до бюджету країни

 

Питання для самоконтролю

1.Обгрунтуйте необхідності впровадження лізингової діяльності у Україні.

2.Охарактеризуйте підходи до визначення поняття «лізинг».

3.Які суб’єкти лізингових відносин Вам відомі? Дати їм характеристику.

4.Що є об’єктом лізингової діяльності?

5.У чому полягають основні функції лізингу?

6.Переваги та недоліки застосування лізингу.

Лекція 2


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: