Поняття та підстави господарсько-правової відповідальності

 

Одним з найбільш ефективних засобів дотримання господарського правопорядку є відповідальність за господарські правопорушення.

У сфері господарювання застосовується специфічний вид юридичної від­повідальності, що іменується господарсько-правовою відповідальністю чи господарсько-правовими санкціями.

Господарсько-правовій відповідальності притаманні як загальні (родові, ха­рактерні для будь - якої юридичної відповідальності), так і специфічні (видові) риси.

До родових ознак слід віднести:юридична підстава - закон (проте не в усіх випадках);фактична підстава застосування господарсько-правової відповідальності – правопорушення;зміст - негативні наслідки, що зазнає порушник (застосовуються до поруш­ника);можливість застосування державного примусу для покладення на поруш­ника господарсько-правової відповідальності.

Разом з тим, зазначені риси юридичної відповідальності в господарських пра­вовідносинах проявляються специфічно. Наприклад, державний примус, який також притаманний господарсько-правовій відповідальності, проявлятися по-різному: явно (винесення господарським судом рішення про стяг­нення з порушника договірних зобов'язань штрафних санкцій та/або збитків) або приховано (відмова кредитора прийняти та оплатити продукцію неналежного асортименту; відмова від пролонгації договору на новий термін з огляду на пору­шення іншою стороною договірних зобов'язань протягом строку дії договору).

Характерними (видовими) ознаками господарсько-правової відповідальності є:

• сфера застосування – господарські правовідносини (господарсько-майнові та/або господарсько-організаційні);

• юридична підстава – акти господарського законодавства та господарські договори. Так, юридичною підставоюгосподарсько-правової відповідальності може бути не лише закон (нормативно-правовий акт уповноважених органів держави), а і укладений з дотриманням вимог закону договір (ч. 1 ст. 216 ГК України), у тому числі засновницький - як установчий документ;

фактичні підстави – господарське правопорушення, склад якого залежить від виду (форми) господарсько-правової відповідальності. Правопорушення як фактична підстава юридичної відповідальності в господар­ському праві має свої особливості. В господарському праві ознаки об'єктивної (протиправна поведінки, її нега­тивні наслідки та причинний зв'язок між ними) та суб'єктивної (вина, мотиви, цілі) сторін правопорушення мають бути присутні при засто­суванні, як правило, такої форми відповідальності, як відшкодування збитків. В ін­ших випадках досить наявності лише протиправної поведінки, а у разі застосування штрафних санкцій - ще й вини. Сама протиправна поведінка як ознака об’єктивної сторони складу господарського правопорушення може виражатися у конкретному факті (недостача поставленої продукції) або в такому, що визнається законом негативним, загальному резуль­таті господарської діяльності - порушення ліцензійних умов, перевищення лімі­тів природокористування, наприклад;

презумпція вини порушника та особливість визначення вини. Відповідно до Господарського кодексу України (ч. 2 ст. 218) учасник господарських від­носин повинен нести відповідальність за порушення встановлених законом або дого­вором зобов'язань, якщо не доведе, що (1) ним ужито всіх необхідних заходів для не­допущення господарського правопорушення або (2) належне виконання договірних зобов'язань виявилося неможливим унаслідок дії непереборної сили (незвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності).

• суб'єктами господарсько-правової відповідальності є учасники господар­ських правовідносин (суб'єкти господарювання, суб'єкти господарсько-організаційних повноважень, засновники та учасники господарських орга­нізацій, власники майна суб'єктів господарювання, контрагенти суб'єктів господарювання за господарськими договорами);

• спрямованість господарсько-правової відповідальності переважно на май­нову базу порушника і лише в окремих випадках – на особу порушника (примусова реорганізація та примусова ліквідація);

• змістом господарсько-правової відповідальності є заходи впливу (санк­ції) - майнової (відшкодування збитків, штрафні санкції, конфіскація) та/або організаційної (призупинення дії або анулювання ліцензій, скасування відомостей державної реєстрації, примусова реорганізація та ін.) спрямова­ності, що відбиваються на економічних інтересах порушника;

• порядок застосування залежно від виду та форми господарсько-правової від­повідальності: а) судовий або претензійно-позовний (ст. 222 ГК України); б) безпосередньо кредитором в оперативному порядку (ст. 235 ГК України); в) спеціальний – уповноваженими органами - ст. 238 ГК України).

Господарсько-правова відповідальність - це майново-організаційні за зміс­том і юридичні за формою заходи впливу на економічні інтереси учасників госпо­дарських правовідносин у разі вчинення ними господарського правопорушення.

Види господарсько-правової відповідальності. Відповідно до ст. 217 ГК України господарські санкції є правовим засобом відповідальності у сфері господарювання. Господарсько-правові санкції можна класифікувати за різними ознаками, зокрема:

1. За критерієм змісту впливу — на грошові (сплата неустойки/штрафних санкцій, господарсько-адміністративний штраф, відшкодування збитків) та на­туральні (заміна неякісної продукції на якісну).

2. За критерієм безпосередньої спрямованості – на майнові (конфіскація, сплата неустойки/штрафних санкцій, відшкодування збитків, господарсько-адміністративний штраф) та організаційні (господарсько-організаційні, оперативно-господарські санкції).

3. За характером порушених відносин – на: а) санкції, що застосовуються у горизонтальних відносинах (сплата неустойки/штрафних санкцій, відшкодування збитків, оперативно-господарські санкції); б) санкції, що застосовуються у вертикальних відноси­нах (господарсько-правова конфіскація, господарсько-адміністративний штраф, планово-госпрозрахункові санкції, господарсько-організаційні санкції); в) універсальні санкції, що застосовуються і в горизонтальних, і у вертикальних відносинах (відшкодування збитків; штрафні санкції та оперативно-господарські санкції).

4. Залежно від виду порушених відносин - на: санкції, що застосову­ються в договірних відносинах (відшкодування збитків, штрафні, оперативно-господарські), і санкції, що застосовуються в позадоговірних відносинах (відшкодування збитків, адміністративно-господарські санкції).

5. Залежно від інституту господарського законодавства, норми якого пе­редбачають застосування господарсько-правової відповідальності, розрізняють:відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодав­ства;відповідальність у сфері капітального будівництва;відповідальність у галузі зовнішньоекономічної діяльності;відповідальність у галузі транспорту;відповідальність на ринку цінних паперів та ін.

Функції господарсько-правової відповідальності – це напрями її дії, той господарський результат, що настає в результаті застосування господарсько-правової відповідальності.

Функції господарсько-правової відповідальності поділяють на загальні та спеціальні.

Загальними функціями господарсько-правовій відповідальності (вони притаманні такождля будь-якій юридичній відповідальності) є :

- попереджувально-стимулююча функція ( притаманна для всіх видів і форм господарсько-правової відповідальності);

- штрафна функція (функція покарання за вчинене правопорушення), проявляється у випадках застосування штрафної неустойки; господарсько-адміністративних штрафів за заборонені законом дії у сфері еконо­мічної конкуренції).

Спеціальні функції господарсько-правової відповідальності є характерними лише або переважно для господарсько-правової відповідальності. Серед них:

- компенсаційно-відновлювальна. Ця функція притаманна всім видам і формам господарсько-правової відповідальності, але найбільше - відшкодуванню збит­ків, штрафним санкціям (сплаті неустойки);

- сигналізаційна;

- інформаційна.

Господарсько-правова відповідальність настає лише за наявності відповідних підстав. Розрізняють юридичні та фактичні підстави господарсько-правової від­повідальності.

Юридичними підставами є закон і договір.

Фактичні підстави - це ті життєві ситуації, що характеризуються законом або договором як неправомірні. Такі ситуації іменуються складом господарського правопорушення.

Відзначимо, що склад об'єктивної сторони господарського правопорушення залежить від виду господарсько-правової від­повідальності. Особливість притаманні й суб'єктивній стороні правопорушення (зокрема вині).

При відшкодуванні збитків необхідна наявність вини порушника та всіх еле­ментів об'єктивної сторони правопорушення, яка включає:

· протиправну поведінку, що суперечить вимогам закону або договору;

· наявність збитків - втрати або пошкодження майна, зайвих (додаткових) ви­трат суб'єкта господарювання і неотриманого прибутку (якщо закон не забороняєйого стягувати): при цьому необхідно довести не лише наявність збитків, а й їх розмір;

· причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками: при цьому враховується лише необхідний (а не випадковий) причинний зв'язок.

Про наявність вини у суб'єкта (учасника) господарських відносин (у разі по­рушення встановлених правил у сфері господарювання) свідчать 2 елементи: а) наявність у нього реальної можливості діяти правомірно і попередити настання негативних наслідків (збитків) і б) неприйняття ним усіх необхідних заходів щодо недопущення протиправної поведінки і попередження настання збитків.