1. Аутоімунний фактор (утворення аутоантитіл до паріетальних клітин).
2. Дуоденогастральний рефлюкс.
3. Хронічні інфекції (порожнини рота, носоглотки, органів дихання).
4. Захворювання ендокринної системи
5. Захворювання, що призводять до тканинної гіпоксії (легенева і серцева недостатність).
6. Аутоінтоксікація при хронічній нирковій недостатності (виділення азотистих продуктів слизовою оболонкою шлунка).
Патогенез хелікобактерного гастриту
· уреаза Нр діє на сечовину слизової оболонки з утворенням аміаку і СО2;
· аміак нейтралізує НСl, сприяє створенню лужного середовища навкруг Нр, а також при дії на ендокринні клітини підвищує секрецією гастрину і пригнічує секрецію соматостатину, що приводить до підвищення НСl;
· муциназа Нр руйнує білок муцин шлункового слизу і зменшує в’язкість слизу;
· ці фактори сприяють проникненню Нр в глибину через шар слизу до слизової оболонки;
· адгезія Нр на слизоутворюючих клітинах циліндричного епітелію;
· пошкоджуюча дія Нр на клітину при їх адгезії;
· розмноження і колонізація Нр на слизовій оболонці з виникненням в ній запалення і пошкодження.