Особливості засобів захисту покупця

П. 1 ст. 45 встановлює наступне: 1) якщо продавець не виконує якого-небудь зі своїх зобов'язань за договором або відповідно до Конвенції, покупець може: a) здійснити права, передбачені в ст. 46-52; b) зажадати відшкодування збитків, як це передбачено в ст. 74-77.

Подібна норма існує і щодо продавця.

До передбачених Конвенцією основних засобів захисту віднесений засіб захисту – виконання в натурі (ст. 46 (1), 62 Конвенції); до додаткового засобу захисту віднесене зниження ціни товару (уцінка) (ст. 50 Конвенції).

Здійснення покупцем свого права на інші засоби правового захисту не позбавляє його права вимагати відшкодування збитків. Жодне відстрочення не може бути надане продавцю судом чи арбітражем, якщо покупець вдається до якого-небудь засобу правового захисту від порушення договору.

Зобов'язання покупця сплатити вартість включає вжиття таких заходів і додержання таких формальностей, які можуть вимагатися згідно з договором або згідно з законами і правилами для того, щоб зробити можливим здійснення платежу.

Відповідно до ст. 46 Конвенції:

1. Покупець може вимагати виконання продавцем своїх зобов'язань, якщо тільки покупець не вдався до засобу правового захисту, не сумісного з такою вимогою.

2. Якщо товар не відповідає договору, покупець може вимагати заміни товару тільки в тому разі, коли така невідповідність є істотним порушенням договору й вимогу про заміну товару заявлено або одночасно з повідомленням, даним відповідно до ст. 39 Конвенції, тобто покупець втрачає право посилатися на невідповідність товару, якщо він не повідомляє продавця про характер невідповідності, в розумний строк після того, як вона була чи повинна була бути виявленою покупцем, або в розумний строк після нього.

3. Якщо товар не відповідає договору, покупець може вимагати від продавця усунення цієї невідповідності шляхом виправлення, крім випадків, коли це є нерозумним з урахуванням усіх обставин. Вимога про усунення невідповідності товару договорові має бути заявлена або одночасно з повідомленням, даним відповідно до ст. 39 Конвенції, або в розумний строк після нього. Покупець зобов'язаний сплатити вартість товару і прийняти поставку товару згідно з вимогами договору та цієї Конвенції.

Покупець може заявити про розірвання договору:

a) якщо невиконання продавцем будь-якого з його зобов'язань за договором або за Конвенцією є істотним порушенням договору; або

b) у разі непоставки, якщо продавець не поставляє товар протягом додаткового строку, встановленого покупцем, або заявляє, що він не здійснить поставки протягом установленого таким чином строку.

Однак у разі, коли продавець поставив товар, покупець втрачає право заявити про розірвання договору, якщо він не зробить цього:

a) щодо прострочення у поставці – протягом розумного строку після того, як він довідався про те, що поставка здійснена;

b) щодо будь-якого іншого порушення договору, крім прострочення в поставці, – протягом розумного строку:

i) після того як він довідався чи повинен був довідатися про таке порушення;

ii) після закінчення додаткового строку, встановленого покупцем, чи після того як продавець заявив, що він не виконає своїх зобов'язань протягом такого додаткового строку; або

iii) після закінчення будь-якого додаткового строку, зазначеного продавцем, чи після того як покупець заявив, що він не прийме виконання (ст. 49).