Кримінальна відповідальність за податкові порушення

Кримінальна відповідальність настає за злочини, що вчиняються шляхом невиконання або неналежного виконання вимог законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. При цьому тяжким злочином визнається ухилення від сплати податків і зборів при обтяжуючих обставинах, а також шахрайство з фінансовими ресурсами.

Предметом податкового злочину є податки та інші податкові платежі. Податковий злочин характеризується наступними ознаками:

- діяння (дія або бездіяльність) – ухилення від сплати податків та інших податкових платежів, яке здійснюється посадовою особою суб’єкта господарювання – юридичної особи або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, чи будь-якої іншої особи на яку покладається обов’язок зі сплати податків та інших податкових платежів;

- суспільно небезпечні наслідки у вигляді фактичного ненадходження податків та інших податкових платежів до бюджетів або державних цільових фондів у значних, великих чи особливо великих розмірах;

- причинний зв’язок між діяннями та наслідками.

Суб’єктами кримінальної відповідальності можуть бути громадяни та службові особи. Наприклад, посадові особи суб’єктів господарювання, незалежно від форм власності, працівники ДПС України, а також всі, на кого, відповідно до податкового законодавства покладено обов’язок сплачувати податки і збори.

Характерною особливістю кримінальної відповідальності порівняно, наприклад, з фінансовою є те, що притягнення до неї можливе виключно за рішенням суду.

Вперше кримінальна відповідальність за податкові правопорушення була встановлена в 1986 р. за ст. 168 КК СРСР «Відхилення від подачі декларації про доходи».

В Україні кримінальна відповідальність за порушення у сфері податкового законодавства передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу. Основними з них є наступні:

Ø незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204 ККУ);

Ø фіктивне підприємництво (ст. 205 ККУ);

Ø ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ст. 207 ККУ);

Ø незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків (ст. 208 ККУ);

Ø легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 ККУ);

Ø ухилення від сплати податків, зборів (ст. 212 ККУ);

Ø незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок (ст. 216 ККУ);

Ø фіктивне банкрутство (ст. 218 ККУ);

Ø незаконні дії у разі банкрутства (ст. 221 ККУ);

Ø шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 ККУ).

В Україні на практиці найбільш поширеними податковими злочинами є ухилення від сплати податків і зборів, відповідальність за які передбачена статтею 212 Кримінального кодексу України. Частина перша цієї статті встановлює кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (що входять до системи оподаткування, введених у встановленому законом порядку), вчинене службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, або особою, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів або державних цільових фондів коштів у значних розмірах. При цьому значним розміром коштів є сума податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (від 17 тис. грн до 51 тис. грн). В цьому випадку особа, що скоїла податковий злочин, карається штрафом від 5100 грн до 8500 грн або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Друга частина ст. 212 ККУ містить кваліфікуючу ознаку. Кваліфікуючою ознакою податкового злочину в даній статті є вчинення ухилення від сплати податків за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів або дер­жавних цільових фондів коштів у великих розмірах, тобто в три тисячі і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (від 51 тис. грн до 85 тис. грн). Даною частиною визначено покарання у вигляді штрафу від 8500 грн до 34000 грн або виправними роботами до 2 років чи обмеженням волі на строк до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Частина третя ст. 212 ККУ передбачає кримінальну відповідальність за діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів або державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, тобто у п'ять тисяч і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (від 85 тис. грн). Третьою частиною визначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна.

Слід звернути увагу на положення частини четвертої ст. 212 КК України: «особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частиною першою і другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх невчасною сплатою (фінансові санкції, пеня)». В цьому полягає компенсаційна функція заходів фінансової відповідальності.

Слідчі функції у податкових органах виконує податкова міліція. Так, у підслідність податкової міліції для розслідування виділено більше 20 статей. В разі виявлення податкових правопорушень органами державної податкової служби, за які передбачено кримінальну відповідальність, але за межами компетенції податкової міліції, останні зобов’язані направляти відповідні матеріали до компетентних правоохоронних органів.