Для характеристики ефективності використання матеріальних ресурсів застосовується система узагальнюючих і окремих показників.
До узагальнюючих показників відносяться матеріаловіддача, матеріаломісткість, коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних витрат, питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів.
Матеріаловіддача (МВ) визначається як відношення вартості виробленої продукції (ВП) на суму матеріальних витрат (ВМ):
. | (6.1) |
Матеріаломісткість (ММ) – показник, обернений до матеріаловіддачі. Він розраховується відношенням суми матеріальних витрат до вартості виробленої продукції:
. | (6.2) |
Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягів виробництва і матеріальних витрат визначається відношенням індексу валової або товарної продукції до індексу матеріальних витрат:
, | (6.3) |
де ІВП – індекс валової продукції;
ІВМ – індекс матеріальних витрат.
|
|
Даний коефіцієнт характеризує у відносному виразі динаміку матеріаловіддачі та ефективність використання матеріальних ресурсів, тобто обсяг виробництва має зростати більш швидкими темпами, ніж матеріальні витрати.
Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції (ПВВМ) розраховується відношенням суми матеріальних витрат до повної собівартості або до загальної суми операційних витрат (В) згідно з даними форми №2 "Звіт про фінансові результати":
. | (6.4) |
Окремі показники матеріаломісткості застосовуються для характеристики ефективності використання певних видів матеріальних ресурсів, а також окремих видів виробів.
Всі наведені показники визначаються в динаміці за декілька періодів і формулюється висновок про тенденцію їх зміни.