2017-10-31
1042
МЕТА I ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУВАННЯ
Мета виконання самостійної роботи і розрахунково-графічного та практичних завдань – закріпити i поглибити знання, одержані студентами при вивченні дисципліни «Утримання міської забудови», ознайомити їх із сучасною технологією, організацією робіт, машинами і обладнанням для прибирання і санітарного очищення міст.
Завданням проектування є: вибір найбільш ефективних у санітарно-гігієнічному та техніко-економічному відношеннях засобів очищення та прибирання міста; застосування найбільш прогресивних в умовах даного міста систем і засобів збирання, вилучення і знешкодження побутових відходів; використання сучасних засобів прибирання міських територій; раціональне розташування об’єктів санітарного очищення і прибирання міста.
СКЛАД ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ
Графічна частина завдання складається з двох аркушів ватману формату А1 та А2.
На аркуші ватману викреслюють схему санітарного очищення та прибирання міста в масштабі 1:10000. На цій схемі мають бути показані житлові райони, в яких використовуються різні засоби вилучення відходів; споруди із знешкодження і переробки відходів; бази спецавтотранспорту; зливні станції; снігозвалища; піскобази; середні відстані від геометричного центру міста до споруд із знешкодження відходів; фломастерами різних кольорів зображені вулиці й дороги різних категорій за режимом прибирання; розташування місць заправки машин водою, миття, дезінфекції.
|
|
|
На аркуші А2 складають план житлової групи, на якій викреслюють схему руху прибиральних машин.
СКЛАД ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ
Розділ 1. Санітарне очищення міста.
Розділ 2. Прибирання міських територій.
Список лiтератури згiдно з iснуючими вимогами вказана використана при опрацюванні роботи література.
ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОГО ЗАВДАННЯ
Розділ 1. Санітарне очищення міста
Розрахунок накопичення побутових та рідких відходів
Накопичення побутових та рідких відходів визначають для всього міста. Для визначення накопичення побутових відходів від житлових будинків необхідно середньорічну норму накопичення побутових відходів на одну людину помножити на чисельність населення міста. Загальну чисельність населення всього міста і чисельність населення, що проживає в неканалізаційних районах, приймають згідно із завданням керівника. Норми накопичення побутових відходів наведені в табл. 1. Результати розрахунків занести до табл. 2.
Чисельність населення, що проживає в упорядкованих будівлях розраховують так: від загальної чисельності населення міста віднімають чисельність населення, що проживає в неканалізаційних районах.
|
|
|
При розрахунках накопичення відходів необхідно літри перевести в м3: 1000 л дорівнює 1м3.
Таблиця 1 - Норми накопичення побутових відходів
| Побутові відходи | Кількість побутових відходів на 1 люд. на рік | |
| кг | л | |
| Тверді від житлових будівель, які обладнані водопроводом, каналізацією, центральним опаленням і газом | 190 - 225 | 900 - 1000 |
| Від інших житлових будівель | 300 - 450 | 1100 - 1500 |
| Рідкі з вигребів (при відсутності каналізації) | - | 2000 - 3500 |
Таблиця 2 - Річне накопичення побутових відходів у житлових будівлях
| Ступінь благоустрою житлових будівель | Чисель-ність населен-ня, тис. чол. | Норма накопичення на 1люд.на рік | Об’єм відходів на рік | ||
| кг | м3 | тис. т | тис. м3 | ||
| Будівлі упорядковані | Q1 | Q1 | |||
| Інші житлові будинки | Q2 | Q2 | |||
| Рідкі відходи | Q3 | ||||
| Всього по місту | Q4 = Q1 + Q2 |
Загальну кількість відходів Q4 необхідно рахувати як в тис. м3 так і в тис. т.
Для визначення накопичених побутових відходів в установах і організаціях необхідно середньорічну норму накопичення побутових відходів на розрахункову одиницю помножити на кількість розрахункових одиниць, що задає керівник (бланк завдання див. у додатку). При цьому площі вокзалів, спортивних споруд, складів, пляжів необхідно поміряти на плані міста. Середньорічні норми накопичення відходів див. у табл. 3. Результати розрахунків звести до табл. 4.
Таблиця 3 - Диференційні норми накопичення побутових відходів для міст України
| Установи і підприємства | Розрахункова одиниця | Норма накопичення на одну розрахункову одиницю на рік | |
| кг | л | ||
| Лікарні | 1 ліжко | ||
| Поліклініки | 1 відвідування | ||
| Готелі | 1 місце | ||
| Дитячі садки, ясла | - ² - | ||
| Школи | 1 учень | ||
| Профтехучилища | - ² - | ||
| ВНЗ і технікуми | - ² - | ||
| Театри й кінотеатри | 1 місце | ||
| Установи | 1 робітник | ||
| Побутові комбінати | - ² - | ||
| Ресторани | 1 посадочне місце |
Продовження табл. 3
| Кафе, їдальні | - ² - | ||
| Промтоварні магазини | 1 м2 торговельної площі | ||
| Продовольчі магазини | - ² - | ||
| Ринки | - ² - | ||
| Пляжі | 1 м2 території | ||
| Складські приміщення | - ² - | ||
| Вокзали | - ² - | ||
| Спортивні споруди | - ² - | ||
| Аптеки | - ² - |
Визначають сумарне накопичення побутових відходів по місту. Результати звести до табл. 5.
Таблиця 4 - Річне накопичення побутових відходів в організаціях і установах
| Установи і підприємства | Розрахункова одиниця | Норма накопичення на одну розрахункову одиницю на рік | Кількість розрахунко-вих одиниць | Об’єм відходів на рік | ||
| кг | м3 | тис. т | тис. м3 | |||
| Всього по місту | Q5 | Q5 |
Кількість відходів Q5 необхідно рахувати як в тис. м3, так і в тис. т.
Таблиця 5 - Сумарне накопичення побутових відходів по місту
| Відходи | Річне накопичення побутових відходів | |
| тис. т | тис. м3 | |
| Побутове сміття із житлових будівель | Q4 | Q4 |
| Відходи установ і підприємств обслуговування | Q5 | Q5 |
| Відходи промисловості | Q6 | Q6 |
| Всього по місту | Qзаг = Q4 + Q5 +Q6 | |
| Рідкі відходи | Q3 |
Загальну кількість відходів Qзаг необхідно рахувати як в тис. м3, так і в тис. т.
Примітка. Відходи промисловості приймають у кількості 20 % від суми відходів із житлових будівель, установ і підприємств обслуговування: Q6 = (Q4 + Q5) * 0.2.
1 .2. Вибір місць знешкодження і викреслювання схеми санітарного очищення
Вибір засобів і типів споруд залежить від місцевих умов: кліматичних факторів, санітарно-епідеміологічних обставин, а також чисельності населення, (див. [2], або табл. 6).
|
|
|
Враховують також можливість відводу земельної ділянки під споруди. Ділянка для будівництва повинна забезпечувати оптимальні умови розташування об’єкта.
Таблиця 6 - Врахування кліматичних і санітарно-епідеміологічних умов при виборі засобу і типу споруд знешкодження і
Утилізації ТПВ
| Кліматичні райони | Чисельність обслуговува-ного населення, тис. чол. | Засоби знешкодження і утилізації ТПВ | ||||
| Полі-гони | ССЗ | СПЗ | Польове компостування | Комплексні заводи (компостуван-ня й спалення) | ||
| І А, Б, Г, Д - північ, райони багаторічної мерзлоти | 25 ¸ 125 | + | ||||
| 200 і більше | + | Å | ||||
| І В - ІІ - центральні райони | 25 ¸ 125 | + | Å | |||
| 200 ¸ 500 | Å | + | + | |||
| 600 і більше | + | + | Å | |||
| ІІІ - ІV - південні райони | 25 ¸125 | + | Å | |||
| 200 ¸ 500 | + | + | Å | |||
| 600 і більше | + | + | Å | |||
| Міжнародні морські порти | 25 ¸ 125 | + | ||||
| 200 ¸ 1200 | + | Å | ||||
| 1150 і більше | Å | + |
Примітка: “+” - бажане рішення; “Å” - найбільш бажане рішення.
Кліматичне районування прийнято згідно зі СНиП І.01.01-82, табл. 4.4.
На схемі санітарного очищення необхідно показати підприємства знешкодження й утилізації твердих і рідких побутових відходів: полігони, сміттєспалювальні заводи (ССЗ) або заводи з переробки сміття (СПЗ); сміттєперевантажувальні станції (СПС), зливні станції (ЗС), спеціалізоване автотранспортне підприємство (САТП), місця миття автотранспорту, пункт заправки машин водою, сільськогосподарські підприємства – споживачі харчових відходів і компосту.
Оптимальними умовами будівництва заводу з механізованої переробки твердих побутових відходів (ТПВ) у компост є: наявність гарантованих споживачів компосту в радіусі до 20 км; розташування заводу біля меж міста на відстані до 15 км від центру збирання ТПВ; чисельність обслуговуваного населення більше 350 тис. чол.; санітарно-захисна зона – 500 м.
|
|
|
Оптимальні умови будівництва заводу зі спалення ТПВ з утилізацією теплової енергії: забезпечення споживачами теплової енергії в комплексі з ТЕЦ або котельною; розташування заводу в межах житлової забудови (в промзоні) і радіусі до 7* км від центру збирання ТПВ; наявність шлаковідвалу або споживача шлаків як побічного сирцю не більше 10 км від заводу; чисельність обслуговуваного населення більше 350 тис. чол., санітарно-захисна зона – 500 м.
Сміттєперевантажувальну станцію слід розміщувати у місті, враховуючи санітарно-захисну зону. Санітарно-захисна зона сміттєперевантажувальної станції (СПС) – 500 м.
Оптимальними умовами будівництва полігонів є: наявність вільної ділянки з основою на водотривкому ґрунті; розташування рівня ґрунтової води нижче 3 м від поверхні майданчика; забезпечення ґрунтом або інертними матеріалами для ізоляції ТПВ; конфігурація ділянки близької до квадрату; розташування на відстані до 15 км від центру збору ТПВ. Чисельність обслуговуваного населення не лімітується, санітарно-захисна зона – 1000 м.
Зливну станцію розміщують у місті, а не за містом, але не поблизу житлових районів. Її не розміщують біля очисних споруд; санітарно-захисна зона – 500 м.
Значний економічний і екологічний ефект може бути одержано за рахунок блокування споруд знешкодження і утилізації ТПВ з іншими міськими об’єктами. Варіанти розташування і комплексування споруд проаналізовано в [2], або в табл. 7.
Підприємства знешкодження та переробки відходів (САТП, СПС, ССЗ, ЗС) не слід розміщувати біля житлових районів міста, підприємств, що виробляють харчову продукцію, водойм, кладовищ, оздоровчих закладів, водозабірних і очисних споруд. При їх розміщенні слід враховувати ті ж умови, що і при розміщенні промислових підприємств: кліматичні, вітровий режим, вимоги до рельєфу, санітарно-захисні зони.
Заводи з переробки сміття і сміттєспалювальні бажано виносити за межі міста. Полігони також розташовують за містом.
Полігони, сміттєспалювальні та сміттєперероблювальні заводи не виявляється можливим показати на аркуші ватману формату А1 через великі відстані від центру збирання ТПВ. Тому в пояснювальній записці наводять схему розміщення підприємств знешкодження відходів і вказують відстані між об’єктами (рис. 1).
Таблиця 7 - Розташування споруд із знешкодження й утилізації ТПВ
| Варіанти розташування | Фактори | |
| позитивні | обмежуючі застосування | |
| Термічне знешкодження | ||
| В промисловій зоні міста | Спалення побутових і промислових відходів разом | Труднощі з реалізацією теплової енергії в нічні години і неробочі дні |
| В комплексі з котельною або ТЕЦ | Подача теплової енергії в загальну тепломережу, полегшення умов реалізації теплової енергії | Труднощі такого збігу при високих параметрах теплоносія в мережі |
| В комплексі зі станцією аерації з очищення стічної води з розташуванням в комунальній зоні | Застосування теплової енергії для сушки осадку стічної води. Економія енергії | Можуть бути неоптимальними маршрути сміттєвозів, тому що станція аерації проектується біля водоймищ |
| Біотермічне знешкодження | ||
| Біля кордону міста | Максимальні витрати на транспорт. Полегшення умов реалізації теплової енергії при спаленні відходів, що не компостуються | Збільшення витрат на вивіз відходів |
| В комплексі з теплично-парниковим господарством | Оптимальні умови реалізації компосту в якості біопального | Збільшення витрат на транспортування ТПВ |
| В комплексі з каналізаційною станцією з очищення стічної води | Перероблення ТПВ і осадку стічної води разом. Створення єдиної зони знешкодження твердих і рідких побутових відходів. | Можуть бути неоптимальними маршрути для сміттєвозів |
| В комплексі з підприємствами з виробництва торфомінеральних добрив | Єдина система виробництва і реалізації органічних добрив | Збільшення витрат на транспортування ТПВ |
| В комплексі з полігоном ТПВ | Економія на транспортуванні відходів, що не компостуються. Забезпечення маневру відходами при ремонті компостного підприємства | Збільшення відстані від центру збирання ТПВ |
Продовження табл. 7
| Складування з наступною ізоляцією | ||
| В комплексі з кар’єрами глини | Охорона ґрунтової води від забруднення фільтратом з ТПВ. Рекультивація ділянки кар’єру після його заповнення ущільненими ТПВ | |
| В комплексі із зонами рекреації | Створення пагорбів, оглядових майданчиків. Використання господарчо-побутових приміщень полігону після його закриття під зону відпочинку | Забезпечення вимог охорони навколишнього середовища при проїзді сміттєвозів |
Рис. 1 – Схема розміщення об’єктів санітарного очищення:
1 – геометричний центр міста; 2 – спеціалізоване АТП;
3 – сміттєперевантажувальна станція (СПС); 4 – сміттєперероблювальний завод (СПЗ); 5 – сільгосппідприємства – споживачі компосту; 6 – сміттєспалювальний завод (ССЗ); 7 – шлаковідвал; 8 – полігон; l1, l2, l3, l4, l5 – відстані між підприємствами із знешкодження ТПВ, км.
Розрахунок необхідної кількості вмістилищ для збирання ТПВ
Кількість незмінних контейнерів визначають за формулою
(1)
де Qд max – максимальне добове накопичення побутових відходів, м3,
(2)
Qріч – річне накопичення побутових відходів, м3;
t – період вивезення відходів, доба;
k1 – коефіцієнт ремонтного резерву сміттєзбірників, приймають 1,05;
k3 – коефіцієнт заповнення сміттєзбірників, приймають 0,9;
с – місткість одного збірника, м3; для житлових будинків великої поверховості приймають с = 0,3 м3, 0,25 м3; для інших (за винятком ринків і торговельних центрів) с = 0,75 м3, 1,1 м3.
Кількість змінних контейнерів на ринках і торговельних центрах розраховують за формулою
(3)
де k2 – коефіцієнт змінності, приймають 1,35;
с – місткість одного збірника, с = 0.75 – 1.1; 8 – 10 м3.
Сміття і відходи вивозять влітку щоденно, взимку - через день, тому t приймають за 1.
Приклади:
Кількість незмінних контейнерів-візків місткістю 0,25 м3 для житлових будинків великої поверховості:
Кількість незмінних контейнерів місткістю 1,1 м3 для інших будинків і споруд:
Кількість змінних контейнерів на ринках місткістю 1,1 м3:
Результати розрахунків слід звести до табл. 8.
Таблиця 8 - Кількість ємкостей для збирання ТПВ
| Назва сміттєзбірників | Місткість, м3 | Середньодобове накопичення відходів, м3/добу | Необхідна кількість, од. | |
| Візки | 0,25 | |||
| Незмінні контейнери | 1,1 | |||
| Змінні контейнери | 1,1 | |||
