В міжнародному митному праві. Митні союзи в міжнародному митному праві та практиці держав світу

Митні союзи в міжнародному митному праві та практиці держав світу

 

В С Т У П

 

На даному лекційному занятті ми розглянемо наступні питання:

 

1. Загальна характеристика митних союзів в міжнародному митному праві.

 

2. Створення митних союзів держав у світовій практиці.

 

На лекційне заняття відводиться - 2 години

 

Метою лекційного заняття є:

- з’ясувати поняття та предмет митних союзів в міжнародному митному праві; загальну характеристику митних союзів;

- розкрити принципи побудови митних союзів в міжнародному митному праві;

- визначити основні елементи системи митних союзів в міжнародному митному праві.

 

ПЕРШЕ ПИТАННЯ:

Загальна характеристика митних союзів

в міжнародному митному праві

Економічні потрясіння, виникають в останні роки то в одній, то в іншій державі на світовому просторі, відсутність скільки-небудь відчутних результатів у подоланні кризових явищ змушують політиків все частіше звертатися до досвіду спільного ведення господарства в умовах керованої інтеграції.

 

Навіть благополучні в економічному відношенні держави давно вже обрали для себе шлях багатоступінчастої інтеграції, провідною в кінцевому підсумку, за задумом її ініціаторів, до політичного та економічного зближення.

 

Саме міждержавним, економічним, торговельним, валютно-фінансовим об’єднанням західні держави в чималому ступені зобов’язані своїм стабільним і поступальним розвитком.

Найпершим кроком до об’єднання національних господарств для вирішення найважливіших завдань економіки стала вироблення єдиної митної політики.

 

Світовий досвід свідчить, що митні союзи створюють сприятливі умови для розвитку торгівлі, виробництва, сприяють зміцненню не тільки економічних, але й політичних зв’язків держав, які об’єднані спільними економічними інтересами.

Європейський союз, який досяг високого рівня економічної та політичної інтеграції, має у своїй основі митний союз.

 

Виходячи з аналізу практики міжнародного співробітництва у галузі митної справи, міжнародне митне право розглядає дві найбільш поширені форми економічної інтеграції держав світу, а саме:

- зону вільної торгівлі;

- митний союз.

 

Створення зони вільної торгівлі, без сумніву, є важливим етапом економічної інтеграції у міжнародному співробітництві у галузі митної справи, проте найглибша інтеграція певної групи держав світу розпочинається, як правило, зі створення Митного Союзу, адже за таких умов держави члени:

- з одного боку, втрачають своє право проводити незалежну митну політику та вимушені погоджуватись із запровадженням спільного зовнішнього митного тарифу, що застосовується проти третіх держав світу;

- з іншого боку - розширюється вплив держав-членів митного союзу на низку інших політик, насамперед на аграрну, фіскальну та конкурентну тощо.

 

Таким чином:

 

Митний союз - це об’єднання політико-економічного характеру з метою координації зовнішньоекономічної діяльності держав світу, регламентації на єдиній чи погодженій правовій основі обсягу, структури й умов експорту й імпорту товарів і інших предметів.

 

або

 

Митний союз - це угода двох або декількох держав світу, що передбачає усунення внутрішніх тарифів та встановлення спільного зовнішнього тарифу.

 

або

 

Митний союз - це дві або більше держав світу, які укладають угоди про ліквідацію митних кордонів між ними та створення спільної митної території з єдиним митним тарифом, який застосовується щодо третіх держав світу, і повним скасуванням мита у взаємних правовідносинах.

 

Таким чином, митний союз передбачає заміну декількох митних територій однією при повній ліквідації митних податків в межах митного союзу і створенні єдиного зовнішнього митного тарифу.

 

Мета створення митного союзу - полягає у наступному, щоб сприяти покращенню правовідносин між державами членами союзу в галуззі торгівлі шляхом послідовного скорочення митних тарифів та інших бар’єрів.

 

Такого роду об’єднання держав членів митного союзу мають на меті сприяти поліпшенню правовідносин між державами в галузі торгівлі, у тому числі шляхом послідовного скорочення митних тарифів і зменшення інших перешкод обміну і усунення дискримінації в міжнародній торгівлі.

Тому теорія і практика митних союзів займають помітне місце в роботі відповідних міжнародних організацій - а саме:

- у Світової організації торгівлі;

- у Всесвітній митній організації.

 

На сьогодні сучасними типами економічної інтеграції держав світу є:

 

1) секторальна інтеграція - яка супроводжується усуненням торгових бар’єрів у тому, що стосується виробництва в якомусь одному або кількох секторах народного господарства;

 

2) зона вільної торгівлі - де держави-учасники усувають всі перешкоди в торговельних правовідносинах між собою, але залишають за собою право визначати власну політику по відношенню до держав за рамками даної угоди; відміна митних тарифів і квот по відношенню до учасників, проведення власної політики щодо третіх держав;

 

3) митний союз - це об’єднання, що нагадує зону вільної торгівлі, але відмінне від зони вільної торгівлі тим, що члени митного союзу зобов’язані проводити спільну митну політику в галузі зовнішньоекономічних правовідносин, прийняти загальний зовнішній митний тариф і уніфікувати своє митне законодавство;

 

4) загальний ринок - це не тільки митний союз, а й об’єднання, що припускає вільне пересування через території держав-членів товарів, капіталів, робочої сили та послуг;

 

5) повний економічний союз - це загальний ринок, доповнений уніфікацією платіжної системи та спільної податкової і валютно-фінансовою політикою учасників союзу.

Це стосується також планів економічного розвитку, політики в області цін і зайнятості населення; спільний ринок та узгоджена економічна політика, створення єдиної валюти і єдиного банку;

 

6) політичний союз - це об’єднання учасників, формування їх в одну націю-державу, з центральною владою, яка контролює не тільки єдність грошової та податкової політики, але також має справу з центральним парламентом та урядом, яка діє від імені всіх суверенних, об’єднаних в союз держав.

Наприклад - Європейська інтеграція, по суті, і йшла по цій схемі, за винятком двох останніх етапів, які проходили вже після виходу в світ зазначеної роботи.

 

Характерними ознаками митного союзу держав є:

- єдиний митний кордон;

- єдина митна територія держав, які об’єдналися в митний союз та відсутність внутрішніх митних кордонів;

- єдність складових митної політики держав у митному союзі;

- загальний зовнішній митний тариф, що використовується всіма державами-учасницями при торгівлі з зовнішніми державами, що не є членами цього митного союзу;

- у межах митного союзу можуть прийматися нормативні акти, обов’язкові для всіх держав-членів цього митного союзу;

- єдині митні збори і стосовно третім державам;

- створення єдиного органу з нагляду за використанням тарифу і прийняттям рішень про його зміни;

- єдині митні закони і правила щодо ввезення усіх видів товарів до будь-якої з держав-учасниць;

- єдине митне право і єдиний набір митних правил для всіх держав - учасниць (митний кодекс);

- в рамках митного союзу існує вільне переміщення товарів, капіталів і послуг;

- розподіл митних доходів у відповідності з установленими квотами;

- кожна держава-учасниця повинна мати право одержувати свою частку митних надходжень незалежно від того, в яку з держав імпортуються товари і де відбувається одержання податку;

- необхідно проводити єдину торгову політику в рамках митного союзу, таку торгову політику повинні формувати всі держави-учасниці;

- виникає також необхідність створення єдиного органу, що на основі голосування приймав би рішення з питань ведення загальної торгової політики;

- необхідно також, щоб у випадку приєднання до Світової організації торгівлі рішення приймалися одноголосно всіма державами - учасницями Митного союзу. При цьому часткова участь виключена;

- необхідно створити орган для узгодження розбіжностей між учасниками, а також між учасниками і наддержавним органом Митного союзу з тим, щоб забезпечити рівноправність щодо виконання правил і положень договору про Митний союз. Цей орган повинен становить правовий інститут (суд), що був би наділений повноваженнями приймати рішення, обов’язкові для виконання всіма його учасниками.

 

Для діяльності митного союзу держав необхідні митні органи митного союзу - це митні органи держав - учасниць митного союзу.

 

Митні органи держав забезпечують на території митного союзу вирішення таких основних завдань:

- сприяють реалізації єдиної торговельної політики митного союзу;

- забезпечують виконання митного законодавства митного союзу та іншого законодавства держав-учасниць митного союзу, контроль за виконанням якого покладено на митні органи;

- здійснюють митні операції і проводять митний контроль, у тому числі в рамках надання взаємної адміністративної допомоги;

- справляють митні платежі, а також спеціальні, антидемпінгових і компенсаційних мит, контроль правильності їх обчислення та своєчасності сплати, вживають заходи щодо їх примусового стягнення в межах своєї компетенції;

- забезпечують в межах своєї компетенції дотримання заходів митно-тарифного регулювання та заборон і обмежень стосовно товарів, що переміщуються через митний кордон;

- забезпечують в межах своєї компетенції дотримання прав і законних інтересів осіб у сфері митного регулювання та створення умов для прискорення товарообігу через митний кордон;

- забезпечують в межах своєї компетенції заходи щодо захисту національної безпеки держав-учасниць митного союзу, життя і здоров’я людини, тваринного і рослинного світу, довкілля;

- виявляють, попереджають і припиняють адміністративні правопорушення і злочини відповідно до законодавства держав-учасників митного союзу;

- забезпечують захист прав інтелектуальної власності на митній території митного союзу в межах своєї компетенції;

- ведуть митну статистику.

 

У процесі діяльності митний союз перетворюється у спільний ринок з усуненням будь-яких обмежень на переміщення товарів, послуг, а також виробничих факторів – капіталу і робочої сили.

У рамках спільного ринку забезпечується вільний рух не тільки товарів, а й послуг, капіталів та громадян (робочої сили).

 

Передумови переходу до спільного ринку створює митний союз, оскільки він ліквідує митні податки між державами-учасницями і розробляє єдину торгівельну політику щодо третіх держав.

Проте для створення спільного ринку лише цього недостатньо, оскільки потрібно вирішити ще декілька надзвичайно важливих завдань, а саме:

- розробити спільну політику розвитку окремих галузей і секторів економіки (вибір конкретної галузі чи сектора залежить від того, наскільки це важливо для майбутнього закріплення інтеграції);

- створити умови для вільного переміщення капіталу, робочої сили, послуг та інформації (що доповнить вільне переміщення товарів);

- сформувати спільні фонди сприяння соціальному та регіональному розвитку.

 

А також для діяльності митного союзу держав необхідно мати митний кодекс, в якому необхідно представити:

- митний тариф;

- правила митного оцінювання;

- митний контроль;

- антидемпінгові й компенсаційні заходи;

- правила визначення походження товарів;

- оплата збору й умови оплати (із відстрочкою, компенсація та інші);

- трактування можливих квот.

 

Ці економічні кроки обумовлюють необхідність проведення гармонізації та уніфікації національних законів, а тим самим потребують формування наднаціональних органів управління і контролю.

Побудова спільного ринку повинна завершитися створенням справді єдиного економічного, правового та інформаційного простору і дати імпульс для переходу до якісно нової сходинки економічної інтеграції - економічного союзу.

 

Взаємопов’язаність держав в рамках міжнародного співтовариства, їх економічна взаємозалежність так чи інакше втягують держави в процеси економічної інтеграції - від дрібномасштабної, або секторальної, до регіональної - з подальшим „стикуванням” всіх цих ланок в системі світового господарства.

При всьому тому незворотність економічної інтеграції жодним чином не означає заперечення константи політичної - основним, центральним ланкою всієї міжнародної системи, в тому числі економічної, було, є і буде суверенна держава.

Зберігається в повному обсязі і повинна зростати також роль міжнародного митного права як основного засобу в „руках” держав у регулюванні найважливіших процесів міжнародного життя, в тому числі економічного.

 

Досить важливим є також те, що у спільній митній території опиняються товари та послуги як власного виробництва (тобто споживчі ринки розширюються у кілька разів), так і ті, що були вироблені поза межами митного союзу.

Не зважаючи на деякі проблеми, пов’язані з посиленням конкуренції та відповідною реакцією виробників на деякі групи „чутливих товарів” (сенситивного експорту) Митний Союз має значні переваги для держав учасниць, які прийнято називати:

- статичними ефектами;

- динамічними ефектами.

 

Статичні ефекти, як правило, відносять до сфери оцінки виробничої ефективності та добробуту споживачів.

Отже, основними статичними ефектами Митного Союзу є:

- підвищення добробуту учасників (митний тариф у взаємній торгівлі не застосовується, від цього виграють усі учасники союзу, як споживачі, які менше сплачують, так і імпортери, що мають більш високу оплату, ніж конкуренти з третіх країн);

- компенсування негативного ефекту відхилення торгівлі (відбувається тоді, коли відкидається пропозиція угоди, що завдає шкоди добробуту європейців).

 

До динамічних ефектів належать:

- економія від масштабу (розширення обсягів взаємної торгівлі невпинно веде до збільшення масштабів виробництва, а відтак і до здешевлення собівартості продукції, що випускається);

- вищий рівень конкуренції (зумовлений розширенням ринків, на яких діє велика кількість продуцентів);

- стимулювання інвестицій (максимально сприяє руху капіталу, адже на цьому етапі кордони стають відносно прозорими).

 

Митний союз ґрунтується на міжнародних угодах, спрямованих на створення умов вільної торгівлі між країнами-учасницями. Подібні угоди не повинні створювати перешкод для торгівлі третіх країн із будь-яким із членів митної спілки або вільної торгової зони. Після створення Митного союзу митні бар’єри для всіх учасників пільгової зони стосовно третіх країн не повинні бути вищими, ніж до її створення.

 

Таким чином:

- митний союз набуває наднаціональні повноваження, оскільки він не тільки виступає від свого імені, але і зобов'язує і уповноважує своїми договорами держави-учасниці, які передали митного союзу частину своїх суверенних прав;

- у всьому ж іншому держави-учасниці повністю зберігають свої повноваження укладати міжнародні договори, зобов’язуючі та уповноважуючи лише їх самих, тобто залишаються суверенними державами;

- митний ж союз стає спеціальним суб’єктом міжнародного митного права у сфері торговельно-економічних взаємовідносин.

 

ДРУГЕ ПИТАННЯ: