МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до семінарських занять і самостійного вивчення дисципліни «Народознавство»
для студентів усіх напрямів підготовки НУВГП
Рекомендовано науково-методичною радою НУВГП
Протокол №____ від «____»__________ 2011р.
Рівне – 2011
Методичні вказівки до семінарських занять і самостійного вивчення дисципліни «Народознавство» для студентів усіх напрямів підготовки НУВГП / А.В.Кочубей. – Рівне: НУВГП, 2011. - 36с.
Упорядник: А.В. Кочубей, кандидат педагогічних наук,доцент
Рецензент: С.С.Якубовська, кандидат педагогічних наук, доцент
Відповідальний за випуск: Л.Д. Малевич, кандидат філологічних наук, доцент
© Кочубей А.В., 2011
© НУВГП, 2011
ЗМІСТ
1. Передмова……………………………………………………..............4
2. Методичні поради для роботи над дисципліною…………..............5
3. Програма навчальної дисципліни…………………………...............6
4. Теми практичних занять…………………………………...................7
5. Плани практичних занять………………………………………....................7
|
|
6. Завдання для самостійної роботи………………………….............16
7. Види індивідуальної роботи………… ……………………............17
8. Критерії оцінювання ……………………………………….............1.7
9. Питання до модульногоконтролю ……………..…………..........18
10. Рекомендована література…………………………………..............19
- Інформаційні ресурси……………………………………….................20
Передмова
Пізнай свій край,
себе, свій рід, свій нарід, свою землю − і ти побачиш свій шлях у життя...(Григорій Савович Сковорода)
Відродження духовності і створеннянаціональноївищоїшколипов'язані з залученняметнопедагогіки в навчально-виховнийпроцес.Основнеісторичнепокликанн ВНЗ -виховувати народ, націю, продовжувати і розвиватинаціональнуосвіту, культуру, мову. Формуваннягромадянськоїпозиції - однеззавданьнавчально закладу. У вирішенніцьогозавданнявагомезначеннямає предмет «Народознавство» як система цінностей та інтегративнихзнань про Україну. Кожен педагог маєширокіможливості для створеннявласноїсистемироботинаосновінародознавчихідей і засобів.
Народознавство для сучасноїмолодоїлюдини — цесвоєріднийорієнтир у складнихпроцесахсамопізнання, громадянськогосамовизначення, у пошукахшляхівтворчогосамовираження. Досвідпоказує,щотількинезалежнийбазовийрівеньвласноїнаціональноїкультури, засвоєнийлюдиною в юному віці, є ядром, основою її духовного й соціальногостановлення, а рідна культура - це той надійний плацдарм, щостимулюєпостійненарощування й розвитокїїпотенційнихтворчихможливостей.
Мета курсу -удосконалити знання про духовну й матеріальну культуру давніх українців, які володіли значним духовним і моральним потенціалом, зосередженим в українській традиційній культурі, задіяти його в державотворенні й формуванні особистості майбутнього фахівця.
|
|
Основні завдання вивчення дисципліни
У результаті вивчення дисципліни «Народознавство» студент повинен знати:
- основні етапи етнічної історії українського народу;
- етнічні аспекти еволюції побуту й культури;
- традиційні галузі господарства й заняття населення;
- відомості про поселення й житло давніх українців;
- історію українського народного костюма;
- відомості про систему харчування й обрядову їжу українців;
- особливості громадського побуту й звичаєвості;
- відомості про шлюбні звичаї українського народу;
- витоки та еволюцію українського фольклору;
- характерні риси народного образотворчого мистецтва;
- дослідження про народні знання, світоглядні уявлення, вірування, мораль українців;
- національні наукові надбання тощо.
Відповідно до освітньо–професійної програми з навчальної дисципліни «Народознавство» студент повинен уміти:
- аналізувати стан культурно-побутових традицій народу, оцінювати їхню роль у житті людей;
- усно реконструювати давні форми суспільного життя й культури;
- досліджувати зміни окремих етнічних ознак у ході історичного розвитку (мови, ареалу розселення, особливостей господарської діяльності та культури тощо);
- використовувати набуті знання в повсякденному житті та професійній діяльності.