2018-01-08
412
Шановні мешканці територіальної громади!
Разом з демократичними реформами в Україні відбувається становлення місцевого самоврядування, яке ґрунтується на праві територіальних громад самостійно вирішувати питання місцевого значення, виходячи з інтересів громади.
Одним із проявів активності громади є участь в стратегічному плануванні місцевого розвитку, коли громада в цілому, шляхом широкого обговорення, вирішує питання:
Якою же має стати наша територіальна громада, щоб у ній з задоволенням жили ми і захотіли жити наші діти?
З метою започаткування процесу стратегічного планування територіальній громаді, просимо подати відповіді на такі питання:
1. Чи задоволені Ви сучасним станом територіальної громади?
......................................................................................................................................................................................................................
2. Яким Ви хочете побачити свою громаду через 5-10 років?
......................................................................................................................................................................................................................
3. Які ресурси слід, в основному, використати для подальшого розвитку територіальної громади?
......................................................................................................................................................................................................................
4. Які незадіяні до цього часу засоби територіальної громади слід використати?
......................................................................................................................................................................................................................
5. Як Ви бачите форму співпраці громади та органів самоврядування в розробці та реалізації плану стратегічного розвитку територіальної громади?
......................................................................................................................................................................................................................
6.Чи готові Ви особисто взяти участь в розробці та впровадженні стратегічного плану розвитку територіальної громади?
......................................................................................................................................................................................................................
Відповіді на анкети просимо передавати:.....................................
Дякуємо за співпрацю
Додаток Е
Профайл міста N
Місто N — місто обласного підпорядкування, районний центр.
Е.1 ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ РАЙОНУ, КЛІМАТ, ПРИРОДНІ РЕСУРСИ
Місто N є адміністративним центром району, віддаль від якого до обласного центру —становить 102 км залізницею і 86 км автомобільним шляхом. Віддаль від міста до україно-польського кордону автошляхом — 103 км.
Площа району 1210 км2, що складає 5,5% площі області. Розміщений біля важливих торгових шляхів близько до кордону з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією За своїм географічним положенням район знаходиться в зоні передгірських та гірських районів Карпат, що створює вигідні умови для розвитку туризму.
Гідрографічна мережа району представлена численними річками, які належать до басейну Дністра і беруть свій початок з Карпатських гір. Найбільшими річками району є: Бистриця, Колодниця, Бар, Солониця. Споруджено 3 водосховища площею водного дзеркала 1302 га.
Гори розташовані в південно-західній частині району і займають площу 279 км2, тобто 23% території району. Рельєф району має загальний похил на північ. Загальний вид місцевості: в північній частині району — рівнинний; в південній — гірський.
Розміщення району у лісовій атлантико-континентальній області сформувало помірний, відносно вологий клімат.
Флора району є дуже багатою, що зумовлено різними типами ландшафту. Багато видів флори занесено до Червоної Книги
Р айон багатий корисними копалинами різних видів: цегляно-керамічна сировина, карбонатна сировина; нафта і газ, мінеральні води, та інші.
Для ведення промислового виробництва в районі є відповідна сировина і ресурсна база, створюються сприятливі умови для відкриття нових підприємств у сфері виробництва. На території району є в наявності вільні виробничі й невиробничі площі, об'єкти незавершеного будівництва, які можуть використовуватись у підприємницькій діяльності на умовах оренди, оренди з викупом, а також викупу.
Таблиця Е.1.1 - Порівняння: місто, район, область, країна
| Площа (км2) | Площа у % до загальної площі країни | Населення | Населення у % до загаль-ного насе-лення країни | Щільність населення | |
| Місто | 0,007 | 0,207 | 2165,71 | ||
| Район | 0,200 | 0,161 | 62,80 | ||
| Область | 3,611 | 5,456 | 117,88 | ||
| Україна | 100,000 | 100,000 | 78,02 |
Е.2 населення
Протягом 1990-2000 років спостерігалося різке зменшення чисельності населення, яке відбулось як за рахунок зменшення народжуваності і зростання смертності так і за рахунок негативного сальдо міграції. Спад економіки, скорочення робочих місць, відсутність зарплат змусили людей залишати місто. Однак вже з звітного року спостерігається повільний ріст загальної чисельності населення, який забезпечується відповідними співвідношеннями тенденцій природного і механічного (міграційного) приросту. За звітний рік чисельність мешканців у місті становить 97457 осіб.
Таблиця Е.2.1 - Розподіл населення за віком
| 1989 | % | 2000 | % | звітний рік | % | |
| Чоловіки 0-14 років | 11,43 | 9,97 | 8,06 | |||
| Жінки 0-14 років | 10,95 | 9,35 | 7,70 | |||
| Чоловіки і жінки 0-14 років разом | 22,37 | 19,32 | 15,76 | |||
| Чоловіки 15-24 роки | 8,42 | 7,47 | 8,81 | |||
| Жінки 15-24 роки | 9,49 | 7,07 | 9,08 | |||
| Чоловіки і жінки 15-24 роки разом | 17,91 | 14,53 | 17,89 | |||
| Чоловіки 25-44 роки | 15,06 | 15,95 | 15,35 | |||
| Жінки 25-44 роки | 16,36 | 18,36 | 15,61 | |||
| Чоловіки і жінки 25-44 роки разом | 31,42 | 34,31 | 30,96 | |||
| Чоловіки 45-60 років | 8,66 | 9,06 | 9,43 | |||
| Жінки 45-60 років | 9,24 | 11,04 | 11,43 | |||
| Чоловіки і жінки 45-60 років разом | 17,91 | 20,11 | 20,87 | |||
| Чоловіки старші 60 років | 3,67 | 4,36 | 5,62 | |||
| Жінки старші 60 років | 6,71 | 7,37 | 8,90 | |||
| Чоловіки і жінки старші 60 років разом | 10,38 | 11,73 | 14,52 | |||
| «Віковий індекс» | 46,42 | 60,71 | 92,09 |
Примітка:
| Віковий індекс | = | чисельність населення у віці понад 60 років | х 100 |
| чисельність населення у віці до 14 років включно |
Природне зменшення чисельності населення (кількість померлих перевищує кількість народжених) спостерігається впродовж останніх п’яти років. Однак темпи цих негативних тенденцій в звітному році зменшились порівняно з попередніми роками більше ніж у два рази. При цьому, тенденції механічного приросту (міграції) населення постійно зростають і починаючи з 2001 року мають позитивне сальдо, яке у звітному році навіть перекриває темпи природного зменшення населення.
Віковий індекс достатньо високий і має тенденцію до зростання. Спостерігається загальне старіння населення. Кількість населення віком понад 60 років зростає, а молодих, віком до 14 років — зменшується.
Рисунок Е.2.1 - Розподіл населення за рівнем освіти
Категорія «Інше» включає дітей, яким більше 6 років, які навчаються ще в школі і не досягли віку базової загальної середньої освіти, а також населення, яке має професійно технічну та середньо спеціальну освіту. Можна вважати, що місто володіє достатньою, в даних умовах, кількістю людей з повною вищою освітою —майже 18%. На фоні України цей показник є меншим —16,6%.
Е.3 житло
Рівень забезпеченості населення помешканнями майже вдвічі є меншим ніж відповідний показник в Україні (29,74 помешкань до 56,8 у 2000 році, 30,02 помешкань до 58,4 у 2006 році). Однак в середньому за чисельністю населення — кожна мінімальна сім’я володіє житлом. На одного мешканця міста, за даними Державного статистичного управління у 2006 році припадало 17,6 метрів квадратних житла, у звітному році —17,9. У області цей показник був дещо вищий, але мав спадну тенденцію і складав відповідно до 2006 і звітного років 19,5 і 19, 3 метри квадратних.
Разом з тим більшість населення проживає у індивідуальних будинках. Помешкань у індивідуальних будинках втричі більше ніж у багатоквартирних і ця тенденція із року в рік збільшується. Квартири першого поверху багатоквартирних будинків переводяться з житлового фонду в нежитловий і використовуються для бізнесу.
Якість обслуговування житла забезпечується, в основному, комунальними службами міста. Майже всі помешкання — 98,60% підключені до комунального газопостачання, 83% — до центрального водопостачання та системи каналізації і 66% — до центрального опалення. Тенденції переходу на індивідуальне опалення мають найбільшу динаміку зростання серед всіх інших послуг з обслуговування житла. Дещо менша динаміка переходу на індивідуальне обслуговування стосується системи водопостачання та каналізації. Це пов’язано збільшенням кількості індивідуального житла і прагненням людей забезпечити собі комфорт.
Таблиця Е.3.1 - Введення нового житла
| 1990 | 1995 | 2000 | 2006 | звітний | |
| Новозбудовані житлові будинки разом, у тому числі: | |||||
| - індивідуальні будинки | |||||
| - % індивідуальних будинків | 89,61 | 98,65 | 42,68 | 34,71 | 97,97 |
| Новозбудовані помешкання разом, у тому числі: | |||||
| - в індивідуальних будинках | |||||
| - % в індивідуальних будинках | 15,66 | 51,35 | 66,98 | 81,34 | 43,71 |
| Середня ринкова ціна 1 м2 площі нового помешкання, г.о | |||||
| Середній розмір нового помешкання, м2 | 68,5 | 74,5 | 97,6 |
Слід зазначити, що спостерігається тенденція до зменшення фінансування житлового будівництва за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, за рахунок коштів населення (дольова участь), навпаки, зростає. Так, у звітному році обсяг житла, збудованого за кошти населення склав 71,8%.
е.4 ЗАЙНЯТІСТЬ
Тенденції зміни зайнятості населення є приблизно однакові в районі, області та Україні. Вони відповідають тенденції спаду. Середні темпи спаду є найменшими для області та України, для міста вони є дещо більшими і ще більшими для району. Для міста N характерним є те, що особливо різкий стрибкоподібний спад відбувся у 2001 році — зменшення зайнятості на 30%. Це можна пояснити лише зміною системи обліку зайнятого населення та призупиненням чи закриттям великих підприємств. Саме в ці роки багато людей, які працювали найманими працівниками стали реєструватись підприємцями без створення юридичної особи на спрощеній системі оподаткування. Разом з тим, облік кількості таких підприємців, особливо самозайнятих, в ці роки практично не відслідковувався. В наступні роки зайнятість населення (наймані разом з самозайнятими) коливалась на одному рівні з незначними відхиленнями в сторону зменшення: 3%, 5%, 4% у останніх трьох роках відповідно до попередніх.
Якщо звернутися до даних Держкомстату про середньорічну чисельність найманих працівників в місті, то вона приблизно відображає вищеназвані закономірності: упродовж останніх чотирьох років ця цифра відповідно склала 31,3 тис.осіб, 28,3 тис.осіб, 27,6 тис.осіб, 26,0 тис. осіб.
Кількість працівників зайнятих на малих підприємствах складає близько п’ятої частини серед всього зайнятого населення.
Рисунок Е.4.1 - Зайнятість за видами діяльності, звітний рік
Упродовж останніх років тенденція зміни зайнятості населення за основними видами діяльності зберігає стійку тенденцію спаду, особливо це є характерним для промисловості та будівництва.
В освіті протягом всіх вказаних років кількість зайнятих працівників залишилась практично без змін.
Більші відхилення спостерігались в оптовій та роздрібній торгівлі, де чотири роки назад відбулось зростання зайнятості населення майже у 2 рази, а в звітному році спад — майже у 3 рази.
Динаміка рівня зареєстрованого безробіття в місті протягом останніх п’яти років має спадну тенденцію, як і в районі, області, Україні. Однак показники рівня безробіття по місту в кожному із зазначених п’яти років є найвищими. Якщо у 2007 році рівень зареєстрованого безробіття в місті N становив 4,37%, то в районі — 3,55%, в області — 4%. У порівнянні з областю такі співвідношення наближаються до реалій. Однак, що стосується району — тут можуть бути суттєві похибки. Реєстрація безробітних в районі має свою особливість. Сільське населення, яке проживає в районі, не маючи місць праці їде на заробітки і не стоїть в центрі зайнятості на обліку.
Таблиця Е.4.1 - Рівень зареєстрованого безробіття (на 31 грудня) (у відсотках до економічно активного населення працездатного віку)
| 1995 | 2000 | 2001 | 2006 | 2007 | звітний | |
| Місто | 7,52 | 4,73 | 4,44 | 4,37 | 3,80 | |
| Район | 0,97 | 6,58 | 4,34 | 3,55 | 3,55 | 3,80 |
| Область | 1,0 | 6,1 | 4,1 | 4,0 | 4,0 | 3,70 |
Протягом останніх двох років ситуація з безробіттям у місті N значно покращилась. Заходи, які провадяться в державі та на місцях, різноманітні цільові програми по працевлаштуванню та залученню населення до бізнесу, робота центрів зайнятості по подоланню безробіття привели до вирівнювання ситуації. Вже в звітному році рівень безробіття в місті значно зменшився —3,80% і наблизився до рівня області.
Таблиця Е.4.2 - Кількість безробітних на одну вакансію (на 31 грудня)
| 1995 | 2000 | 2001 | 2006 | 2007 | звітний | |
| Місто | 4,4 | |||||
| Район | 46,2 | |||||
| Область | - |
Рисунок Е.4.1 - Розподіл зареєстрованих безробітних за рівнем освіти, звітний рік
Незважаючи на те, що в попередні роки зменшення рівня безробіття відбувалось за рахунок працевлаштування осіб з професійно технічною освітою, ця категорія безробітних залишається займати найбільшу питому вагу в структурі безробітних — 38,26%. Рівень професійної підготовки цієї групи людей недостатньо відповідає запитам ринку і призводить до виникнення структурного безробіття. Профтехучилища готують випускників, для яких не має робочих місць. На роботу вони часто влаштовуються після перекваліфікації. Фірми страждають від відсутності кваліфікованих працівників, а потенційні працівники із за причини відсутності кваліфікації залишаються безробітними.
Аналогічна ситуація відбувається з категорією безробітних, які мають повну вищу освіту. В структурі безробітних за рівнем освіти вони посідають друге місце — 30,91 %. Незбалансованість на ринку праці між попитом і пропозицією робочої сили приводить до неефективного використання дорогих людських ресурсів в які інвестовано великий капітал.
Найменшу частку займають зареєстровані безробітні з базовою вищою (12,52%), повною загальною (11,70%) та базовою загальною середньою освітою (6,61%) займають найменшу частку серед безробітних.
Аналіз зареєстрованого безробіття за тривалістю безробіття по рокам має схожу тенденцію. За даними звітного року найпоширеніший термін перебування безробітних на обліку в центрі зайнятості — це період від 4-6 місяці (20,95%), потім від 1-3 місяці (18,50%), 7-9 місяці (17,46%). Ці три групи категорії безробітних (від 1 місяця до 9 місяців) займають трохи більше половини всіх зареєстрованих безробітних. Можна вважати що це активна частина населення яка обдумано відноситься до прийняття рішення щодо майбутнього вибору. Вони перебувають на обліку в центрі зайнятості не більше 9 місяців. Це достатній період часу упродовж якого безробітний може опанувати нову професію, знайти нову роботу чи пройти курси з підприємництва, підготувати бізнес план та розпочати власний бізнес.
Вікова структура зареєстрованих безробітних за звітний рік: 31,91% - 18-27 років, 68,09% - 28 років – передпенсійний вік.
Е.5 економіка
Е.5.1 Суб’єкти господарської діяльності
Таблиця Е.5.1.1 - Кількість суб’єктів господарювання, внесених до Державного реєстру
| 1998 | 1999 | 2006 | 2007 | звітний | |
| Місто N (на початок року, одиниць) | |||||
| р—н (на початок року, одиниць) |
В розрахунку на 1000 мешканців міста кількість суб’єктів господарювання за останні чотири роки зберігається на рівні 20.
За даними відділу реєстрації міської ради кількість зареєстрованих суб’єктів підприємницької діяльності (СПД) без права створення юридичної особи (підприємців — фізичних осіб) за сім років, починаючи з 2002 року виросла більше ніж у 2 рази. По рокам цей показник є наступним:
у 2002 році — 2875 підприємців, у 2004 році — 3730 підприємців, у 2007 році — 4736 підприємців, у звітному році — 6269 підприємців.
В розрахунку на 1000 мешканця кількість зареєстрованих в місті СПД без права створення юридичної особи відповідно:
у 2004 році — 40 підприємців на 1000 мешканців, у 2007 році — 50 підприємців на 1000 мешканців, у звітному році — 60 підприємців на 1000 мешканців.
Кількість МП в місті на 10 тисяч населення є достатньо високим і відповідає середньому показнику в Україні – 54 у 2004, 54 у 2007, 59 – звітному році.
За звітний рік у місті про свою діяльність прозвітувало 584 малих підприємств, що на 7,7 % (42 підприємства) більше, ніж у попередньому році. Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) цих підприємств склав 138,3 млн. грн. Малі підприємства забезпечують функціонування ринку харчової та переробної промисловості, активно працюють у сферах промисловості (96 одн.), будівництва (56 одн.), торгівлі (226 одн.), громадського харчування (33 одн.), побутових послуг (39 одн.), освіти (6 одн.), охорони здоров’я (9 одн.), операцій з нерухомістю (80 одн.), послуг пасажирського та вантажного транспортного перевезення (36 одн.), а також у сільському господарстві (3 одн.)
Разом з тим малі підприємства — це лише частина малого бізнесу. Малі підприємства — це частина суб’єктів підприємницької діяльності — юридичних особи які, згідно чинного законодавства України мають не більше визначеної кількості працівників для кожної галузі економіки. До другої частини суб’єктів підприємницької діяльності входять підприємці—фізичні особи, які за існуючим в Україні обліком не відносяться до малих підприємств.
Аналізуючи розвиток малого бізнесу варто враховувати обидві частини СПД: малі підприємства (МП) і підприємці — фізичні особи (приватні підприємці) в розрахунку на 1000 мешканців. Водночас варто зазначити, що серед зареєстрованих підприємців—фізичних осіб далеко не всі функціонують. За неофіційними джерелами третина всіх зареєстрованих підприємців не здійснюють господарської діяльності.
Інфраструктура розвитку бізнесу міста представлена 18 філіями банківських установ, 10 філіями страхових компаній, кредитною спілкою “Хвиля” та Фондом підтримки.
Вагомий внесок у кредитування малого бізнесу здійснює Кредитна спілка “Хвиля”, якою за звітний рік надано кредити на суму 368,5 тис. грн. 77 суб’єктам підприємницької діяльності (підприємцям - фізичним особам). Міськрайонним центром зайнятості надано фінансову допомогу в розмірі 112,696 тис. грн. для започаткування власної справи 47 безробітним.
Міською владою проведено ряд заходів щодо реалізації регуляторної політики щодо усунення економічних та організаційних перешкод у сфері розвитку підприємництва. За фінансової підтримки проекту БІЗПРО в місті створюється Єдиний дозвільний центр.
Разом з тим, незважаючи на прийняті рішення та вжиті заходи протягом останнього періоду, в місті є ще багато невирішених проблем щодо активізації розвитку малого бізнесу.
Таблиця Е.5.1.2 - Кількість суб’єктів Державного реєстру за деякими видами економічної діяльності на 1 січня
| Види діяльності | Звітний рік |
| Сільське господарство, мисливство та лісове господарство | |
| Промисловість | |
| Будівництво | |
| Оптова і роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту | |
| Готелі та ресторани | |
| Транспорт і зв’язок | |
| Фінансова діяльність | |
| Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам | |
| Освіта | |
| Охорона здоров’я та соціальна допомога | |
| Колективні, громадські та особисті послуги |
Найбільша кількість суб’єктів Державного реєстру створена у сфері оптової та роздрібної торгівлі (27%), сфері колективних, громадських та особистих послуг (18%), промисловості (13%) та на ринку операцій з нерухомістю (8%).
Обсяг роздрібного товарообороту за чотири роки зріс на 46% і в розрахунку на одного мешканця склав: у 2005 році 833 грн., у 2006 році 893 грн., у 2007 році 1021 грн. і у звітному році 1220 грн.. У звітному році роздрібний товарообіг міста формували 402 підприємства, з яких 291 – об’єкти торгівлі та 111 – підприємства громадського харчування. Товарообіг підприємств громадського харчування займає 6,5 % у загальному обсязі роздрібного товарообігу торгових організацій і підприємств усіх форм власності.
Розвиток торгівельної мережі за рахунок суб’єктів підприємницької діяльності. У звітному році в сфері торгівлі налічувалося близько 930 суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність як фізичні особи і обсяги їх товарообігу не зараховані до статистичного обліку. Порівняно з минулим роком, кількість суб’єктів підприємницької діяльності, задіяних у торгівельній мережі зросла на 3,3 %.
Частка прибуткових підприємств міста перевищує 60% і поступово зростала протягом попередніх трьох років. У звітному році відбулось деяке зменшення частки таких підприємств. В цілому, це є непоганий показник За рівнем цього показника місто N знаходиться на рівні вище середнього в Україні.
В структурі виробництва продукції та послуг у звітному році найбільшу частку займає оптова і роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами, послуги з їх ремонту — 82%, промисловість (добувна, обробна, виробництво та розподіл електроенергії, газу та води) — 12%, будівництво — 2%, транспорт і зв’язок —1,9%.
Рисунок Е.5.1.1 - Структура виробництва продукції та послуг у звітному році
Потенціал промислового комплексу міста формують наступні основні галузі: машинобудування (45%), нафтопереробка (37%), харчова (7,5%), будівельних матеріалів (1,2 %), легка (1%), хімічна (0,7%), поліграфічна (0,1%).
До складу багатогалузевого промислового комплексу входять 31 промислові підприємства, що перебувають на постійному балансі (без малих підприємств), які виробляють широкий асортимент промислової продукції.
Серед них у:
· нафтопереробній промисловості – виробництво бензину, паливо-мастильних матеріалів; виробництво олив;
· машинобудівній промисловості – виробництво бурового інструменту для нафтових та газових свердловин; виробництво бурового інструменту для нафтових та газових свердловин, розробки кар’єрів; виробництво автомобільних кранів; виробництво обладнання та інструменту для експлуатації нафтогазових свердловин, нафто-, газорозподілу та транспортування;
· хімічній промисловості – виробництво лакофарбової продукції; виробництво медичних препаратів (інфузійних розчинів);
· промисловості будівельних матеріалів – виробництво цегли; виробництво залізобетонних конструкцій;
· легкій промисловості – виробництво верхнього одягу, виробів зі шкіри; виробництво трикотажних виробів;
· харчовій промисловості – виробництво ковбасних виробів; виробництво хлібобулочних та кондитерських виробів; виробництво кондитерських виробів, розлив мінеральної води; виробництво овочевих, фруктових консервів, розлив мінеральної води;
o поліграфічній промисловості –виробництво поліграфічної продукції.
Аналізуючи економічний стан промисловості міста слід зауважити, що за останні роки вся увага була зосереджена на роботі промислових підприємств, збільшенні випуску промислової продукції, тоді як випуск товарів народного споживання залишався поза увагою.
Обсяг виробництва товарів народного споживання в звітному році склав 28,3 млн. грн. в діючих цінах (темп росту — 111% в діючих цінах). Обсяг виробництва продовольчих товарів склав 21 млн. грн. (темп росту – 111,1 %); непродовольчих товарів – 4,2 млн. грн. (темп росту — 91,3 %), в тому числі товарів легкої промисловості на суму 3,1 млн. грн. (темп росту — 109,5 %).
Інвестиції в основний капітал збільшились за останні чотири роки у 3,38 рази. Великий стрибок відбувся у попередньому році — по відношенню до відповідного попереднього року обсяг інвестицій в основний капітал виріс у 2,26 рази.
В структурі інвестицій в основний капітал знаходиться частка державних інвестиції. Починаючи з 2006 року частка державних інвестиції в основний капітал займає близько 1% від загальної суми інвестицій в основний капітал.
Протягом зазначеного часу в складі інвестицій в основний капітал зростала сума державних інвестицій. По відношенню до 2006 року обсяг державних інвестицій у звітному році виріс у 29 разів Починаючи з 2007 року зростають державні інвестиції в основний капітал в галузі освіти, культури, здійснюється інвестування в молодіжне житлове будівництво.
Позитивною є динаміка прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Протягом останніх чотирьох років потік ПІІ збільшився на 64%. Обсяг прямих іноземних інвестицій у звітному році склав 1904 тис дол. США.
Таблиця Е.5.1.3 - Структура зовнішньоторговельного обороту міста
| Показник | звітний | |||
| тисяч доларів США | ||||
| ЗТО | 37261,4 | 35293,1 | 39219,78 | 58347,95 |
| Експорт товарів | 20744,0 | 19381,14 | 18234,88 | 24991,82 |
| Імпорт товарів | 16486,6 | 13907,29 | 16902,56 | 26600,22 |
| Сальдо | +4257,4 | +5473,85 | +1332,32 | -1608,40 |
| Експорт послуг | 12,5 | 1567,77 | 3152,30 | 5055,89 |
| Імпорт послуг | 18,3 | 436,90 | 930,04 | 1700,02 |
| Сальдо | -5,8 | +1130,87 | +2222,23 | +3355,87 |
Основною продукцією експорту є долота шарошкові (Росія, Німеччина), автомобільні крани (В’єтнам, Корея), обладнання для нафтогазової промисловості (Туркменістан, Азербайджан), кераміка для електроніки (Польща), трикотаж (Данія), соки в асортименті (Німеччина, Голландія) тощо.
Е.5.2 Найбільші роботодавці
Таблиця Е.5.2.1 - Найбільші роботодавці
| Вид діяльності (основний) | Чисельність працівників у звітному році |
| виробництво машин та устаткування | |
| виробництво продуктів нафтопереробка | |
| виробництво машин та устаткування | |
| будівництво | |
| легка промисловість | |
| будівництво | |
| виробництво машин та устаткування | |
| видобування неенергетичних матеріалів | |
| харчова промисловість | |
| легка промисловість | |
| виробництво продуктів нафтопереробка | |
| виробництво машин та устаткування | |
| харчова промисловість | |
| виробництво меблів | |
| будівництво | |
| харчова промисловість | |
| будівництво і ремонт споруд зв'язку | |
| виробництво неметалевих мінеральних виробів | |
| виробництво продуктів нафтопереробка | |
| виробництво машин та устаткування | |
| виробництво неметалевих мінеральних виробів | |
| виробництво деревини та виробів з деревини | |
| виробництво продуктів нафтопереробка | |
| виробництво неметалевих мінеральних виробів | |
| виготовлення проектної документації | |
| монтаж технологічного устаткування, сантехнічні роботи |
