2018-01-08
301
Електричні заряди у частин можна визначити, помістивши колоїдні розчини у постійне електричне поле, створюване між двома електродами.
Частинки дисперсної фази переміщуються в одному напрямку, а дисперсне середовище – у протилежному. Таким чином в залежності від умов, спостерігають явища електрофореза і електроосмоса. Сили відштовхування, пов’язані з наявністю адсорбційних іонів або молекулярних шарів на поверхні колоїдних частинок, визначають стабільність колоїдних розчинів, стійкість колоїдних частинок проти агрегації. Поверхня колоїдних частинок може бути гідрофільною або здатною утворювати молекулярні сольватні шари, що істинно підвищує агрегативну стійкість колоїдних частинок. Підвищує агрегативну стійкість також адсорбція молекул поверхнево-активних речовин.
Якщо в колоїдний розчин добавити електроліт, то це приведе до того, що іони із дифузійного шару перейдуть в адсорбційний шар. Гранула змінить свій стан на електронейтральний. Такі зміни викликають коагулюючи іони, їх визначають як протилежно зарядженими гранулі. Наприклад, якщо гранула заряджена позитивно, то коагулюючими іонами будуть негативні іони електроліту. Чим більша валентність коагулюючого іона, тим швидше гранула стане електронейтральною. Електронейтральний стан має назву ізоелектричного.
|
|
|
Завдання для самостійного рішення
1. Золь броміду срібла отримали змішуванням 25 см3 0,008 н КВr та 18 см3 0,0096 н. AgNO3. Визначити знак заряду частин та складати формулу міцели золю.
2. Який об’єм 0,005 н. AgNO3 треба додати до 20 см3 0,015 н. КСІ, щоб отримати позитивний золь йодиду срібла? Скласти формулу міцели.
3. При пропусканні надлишку сірководню у підкисленому соляною кислотою розчин солі миш’яку (ІІІ) утворився золь трьох сірчаного миш’яку. Написати формулу міцели золю та визначити знак заряду його частин.
4. Золь діоксиду олива утворився у результаті дії невеликої кількості соляної кислоти на станат калію. Написати формулу міцели.
Практична робота № 10
Тема: Порівняльна характеристика грубодисперсних систем та розчинів ВМС.
Мета: Навчитися використовувати теоретичні знання на практиці.
Методичні вказівки.
Грубодисперсними розчинами називаються розчини, які складаються з дисперсного середовища та дисперсної фази. Процес розчинення проходить до колоїдної частки, які можливо спостерігати наявно. Наприклад: дріжджова емульсія, розчин крохмалю, рослинне масло.
Розчинами високомолекулярних сполук називаються речовини, які мають відносну молекулярну масу більш ніж 100000 – 1000000 а.о.м. Наприклад: білку, целюлози, поліетилену.
|
|
|
Завдання для самостійної роботи
Таблиця порівняння колоїдних та розчинів ВМС
| № п/п | Характерні риси | Грубодисперсні системи | Розчини ВМС |
| 1. | Розмір частинок | ||
| 2. | Агрегативна стійкість: а)гетерогенність б) сумарна вільна поверхнева енергія. | ||
| 3. | Кінетична стійкість: а) інтенсивність Броунівського руху. | ||
| 4. | Седиментаційна стійкість. | ||
| 5. | Компонентність. | ||
| 6. | Молекулярно-кінетичні властивості | ||
| 7. | Ефект Тиндаля | ||
| 8. | Методи отримання | ||
| 9. | Методи стабілізації | ||
| 10. | Методи руйнування |
Література
1. Лук’янов А.Б. «Фізична та колоїдна хімія» - М.: Хімія, 1980 р.
2. Шамшин Д.Л. «Фізична та колоїдна хімія» - М.: Хімія, 1968 р.
3. Гамєєва О.С. «Фізична та колоїдна хімія» - М.: Хімія, 1969 р.
4. Яковлєв А.Г. «Практикум по фізичній та колоїдній хімії» - М.: Вища школа, 1967 р.
5. Каданер Л.І. «Фізична та колоїдна хімія. Практикум» - К.: Вища школа, 1977 р.
