2018-01-08
322
“Гнійні захворювання кисті”
| № | Завдання | Вказівки | Примітки |
| 1. | Оволодіти методикою обстеження хворого із різними формами нагнійних запальних процесів китиці. | Виконувати у такій послідовності: 1. Розпитати скарги хворого і анамнез захворювання. 2. Обстежити місце захворювання і діагностувати вид панарицію: огляд: колір шкіри, набряк; пальпація: температура, біль, симптом “флюктуації”. 3. Дослідження головчатим зондом точки найбільшої болючості. | Звернути увагу на термін появи запального процесу. Обережно! При обстеженні місця захворювання можливе посилення болю, погіршення загального стану. |
| 2. | Провести курацію хворого із панарицієм. | При курації встановити: 1. Локалізацію і вид панарицію. 2. Стадію запалення. 3. Ускладнення (якщо є). | |
| 3. | Призначити додаткові методи обстеження. | Призначають такі додаткові методи обстеження: 1. Лабораторні дослідження крові. 2. Рентгенографія. | Звернути увагу на стадію запалення і локалізацію. |
| 4. | Призначити лікування хворому із тендовагінітом. | Призначають таке лікування: 1. На початковій стадії: - напівспиртовий компрес; - УВЧ. 2. Стадія гнійного розплавлення: - оперативне лікування, яке виконують у такій послідовності: а) місцеве знеболення по Оберсту-Лукашевичу; б) розріз шкіри по долонно-бокових поверхнях пальця; в) евакуація гнійного ексудату; г) дренування резиновими полосками і накладання пов’язки з антисептичним середником: - консервативне: а) антибіотикотерапія; б) сульфаніламідні препарати; в) вітамінотерапія. | Обережно! Проконтролювати стан хворого і звернути увагу на стадію розвитку тендовагініту. При потребі розрізи проводити на всіх фалангах пальця. |
|
|
|
Алгоритми до теми №15
“Гнійні захворювання кісток”
| № | Завдання | Вказівки | Примітки |
| 1. | Вміти інтерпретувати рентгенологічні дані для діагностики остеомієліту. | При аналізі рентгенограми слід звернути увагу на наявність періостальної реакції, що являє собою смужку потовщення: відшарування періосту. | Слід врахувати, що періостальна реакція з’являється на 10-14 день. |
| 2. | Вміти інтерпретувати дані пункції кісткового каналу. | Діагностика пункції проводиться спеціальною голкою в області відповідного метафіза. Якщо при аспірації в шприці з’являється рідкий гній чи мутна рідина з фібринозними нашаруваннями, то діагноз остеомієліту підтверджується. | Якщо отримуємо незмінену кров – діагноз не підтверджується. |
| 3. | Вміти застосовувати методи консервативного лікування. | Консервативне лікування включає наступні напрямки: 1. антибіотикотерапія (слід проводити остеотропними антибіотиками); 2. імунотерапія (препарати пасивної імунізації); 3. фізіотерапевтичні (місцеві) процедури (УЗ-терапія, електрофорез) | Слід провести посів збудника з вогнища запалення і визначити антибіотико-чутливість |
| 4. | Вміти застосовувати методи оперативного лікування. | Основні принципи оперативного лікування наступні: 1. рання декомпресія кістки; 2. дренування шляхом нанесення фрезійних отворів в області вогнища остеомієліту; 3. через перфораційні канали вводять дренажі; 4. здійснюють активну санацію; 5. дренування проводять протягом не менше як 7-10 діб. | Широка трепанація кістки при гострому гематогенному остеомієліті не рекомендується через ризик генералізації гнійного процесу |
|
|
|
