. Вік – одна з фундаментальних категорій вікової психології. У вітчизняній психології вік розглядається як відносно стійкий відрізок розвитку.
Вік включає декілька понять:
1. Календарний (паспортний) вік – кількість років життя людини від народження до теперішнього часу. Паспортний (хронологічний) вік дитини не може служити надійним критерієм реального рівня її розвитку.
2. Біологічний вік – ступінь молодості і старості тіла. Буває, сильно відрізняється від календарного у будь-який бік. Залежить як від генів, так і від здорового чи навпаки способу життя.
3. Психологічний вік (відповідно до самовідчуття) – наскільки молодою, дорослою або старою відчуває і оцінює сама себе людина.
4.Психологічний вік зі сторони – об'єктивний показник ступеня розвитку людини, причому кількісно – зазвичай в роках.Людина у віці – людина середніх років, людина літня, в літах, в похилому віці, в поважних, похилих літах.
Психологічний вік не завжди збігається з календарним або біологічним. Психологічний вік визначається багатьма факторами. Основна відмінність дорослого від дитини – свідомість і прийняття на себе відповідальності за себе й своє життя. Доросла людина спрямована у майбутнє, основне питання її життя не "Чому?", а "Навіщо?". Доросла людина будує себе сама, своїми руками прокладаючи собі майбутнє.
Психологічний вік – певний рівень розвитку психіки, в який включається:
а) розумовий вік. Для визначення розумового віку дітей від 4 до 16 років використовується тест Векслера, який включає вербальні й дані в наочній (образній) формі завдання. При його застосуванні отримують сумарний "загальний інтелектуальний показник". Психолог обчислює IQ – інтелектуальний коефіцієнт:
б) соціальна зрілість – SQ – соціальний інтелект (людина повинна бути адаптованою до середовища, яке його оточує); в) емоційна зрілість:довільність емоцій, урівноваженість, особистісна зрілість. У реальному житті окремі складові віку не завжди збігаються.